Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №620/11509/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №620/11509/25

Суддя: Златін Станіслав Вікторович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/11509/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Златіна С.В.,

суддів: Осіпової О.О., Кравченка Є.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач-1; в/ч НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач-2; в/ч НОМЕР_2 ), в якому просило:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у неповідомленні ІНФОРМАЦІЯ_1 про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ, а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України 30.07.2022 № З92/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України ВІД 28.02.2022 №168»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно;

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 копії бойових розпорядження на виконання позивачем бойових завдань за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно; копії рапортів про участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань стосовно позивача за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно, копії рапортів (донесень) начальника (командира) по підрозділу, в складі якого перебувала ОСОБА_1 , про участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням кількості днів участі ОСОБА_1 у таких діях або заходах, за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно;

- стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 приймала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з лютого і по жовтень 2022 року включно. За період з березня 2022 року по жовтень 2022 року включно, військовою частиною НОМЕР_1 не було нараховано ОСОБА_2 збільшену додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень, як такій, що приймала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. За період з 01.03.2022 по 31.10.2022, ІНФОРМАЦІЯ_3 не передавав передбачені додатком 2 до Наказу 164-АГ та Наказу № 392-АГ списки до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; таким чином і позивачу кошти були виплачені не у повному обсязі, а саме, з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно, не нарахована та не виплачена додаткова винагорода, як такій, що приймала безпосередню участь у бонових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. У відповідь на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що інформація щодо залучення майстер-сержанта ОСОБА_1 до безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України - відсутня, оскільки остання перебувала в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що надати належним чином завірені копії витягів з журналу службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно, копії витягів з додатків до бойових розпоряджень (наказів) начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , копії рапортів (донесень) начальника (командира) по підрозділу, в складі якого перебувала ОСОБА_1 , про участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за оскаржуваний період не вбачається можливе, оскільки вищезазначені документи містять інформацію з обмеженим доступом. Ввинагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, у розмірі до 100000 грн, виплачується військовослужбовцям не лише у разі безпосередньої участі у бойових діях, а й тим, хто забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надано, а тому доводи позивача про порушення відповідачами приписів Постанови від 28.02.2022 року № 168 під час нарахування додаткової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 є необґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив про те, що ОСОБА_2 приймала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з лютого і по жовтень 2022 року включно.

Позивач відмітив, що за період з березня 2022 року по жовтень 2022 року включно, військовою частиною НОМЕР_1 не було нараховано ОСОБА_2 збільшену додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень, як такій, що приймала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

ОСОБА_1 звернула увагу, що за період з 01.03.2022 по 31.10.2022, ІНФОРМАЦІЯ_3 не передавав передбачені додатком 2 до Наказу 164-АГ та Наказу № 392-АГ списки до НОМЕР_3 прикордонного загону; таким чином і позивачу кошти були виплачені не у повному обсязі, а саме, з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно, не нарахована та не виплачена додаткова винагорода, як такій, що приймала безпосередню участь у бонових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Додатково апелянт зазначив, що винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, у розмірі до 100000 грн, виплачується військовослужбовцям не лише у разі безпосередньої участі у бойових діях, а й тим, хто забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Позивач наголосив, що у оскаржуваний період порядок та умови виплати додаткової грошової винагороди у Державній прикордонній службі України визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" від 13.03.2022 № 164-АГ та від 30.07.2022 № 392- /0/81-22-АГ. Водночас, приймаючи рішення, суд першої інстанції керувався лише Наказом №628-АГ, яким визначено порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України під час дії воєнного стану, дія якого почалась 09.12.2022 року. Тобто відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виплату додаткової винагороди з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно, суд першої інстанції застосував норми наказу, дія якого почалась з 09.12.2022 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

25 лютого 2026 року представник в/ч НОМЕР_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

13 березня 2026 року представник в/ч НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 21.10.2025 №08/6255 ОСОБА_1 з 06.04.2021 по 03.10.2022 проходила військову службу у в/ч НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) Державної прикордонної служби. Вибула для подальшого проходження служби у розпорядження начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (а.с.103).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23.03.2022 №109-ОС, зараховано в оперативне підпорядкування начальника НОМЕР_5 прикордонного загону з постановкою на продовольче та речове забезпечення з 23.03.2022 майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.87 зворот-88).

Згідно із витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03.10.2022 №670-ОС виключено з оперативного підпорядкування начальника НОМЕР_5 прикордонного загону та знято з продовольчого та речового забезпечення з 03.10.2022 майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.88).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 17.07.2025 №1055-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення: майстер-сержанта ОСОБА_1 (П-033921), молодшого інспектора 1 комендантської групи комендантського відділення, з військової служби у запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 04.07.2025 №980-ОС відповідно до підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (зі змінами), з 17.07.2025 виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.34).

Відповідно до довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення виданої ІНФОРМАЦІЯ_12 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 05.07.2021 №12/303, майстер-сержант ОСОБА_1 , дійсно в період з 06.04.2021 по теперішній час бере безпосередню участь у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_13 на території Луганської області, а саме н.п. Щастя у ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_8 » Луганської області. Підстава: наказ керівництва ГШ ЗСУ від 27.04.2021 №67/дск; наказ начальника прикордонного загону від 06.04.2021 №226-ОС; довідка відділу кадрів; наказ Командувача Об`єднаних Сил №8-ЦТ від 25.04.18. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.27).

Згідно із довідкою про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення виданої НОМЕР_6 прикордонним загоном військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 06.02.2023 №12/87, майстер-сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 06.04.2021 по 23.02.2022 безпосередньо брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на ділянці відповідальності НОМЕР_6 прикордонного загону на території Луганської області (а.с.26).

01.08.2025 на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_1 листом №09/17580-Вих повідомив, що виплата додаткової винагороди передбаченої ПКМУ від 22.04.2024 №168, у розмірі до 100 000 гривень за період з 26 лютого по жовтень 2022 включно майстер-сержанту ОСОБА_1 не передбачена, оскільки дана військовослужбовиця участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій не приймала. Інформації щодо залучення майстер-сержанта ОСОБА_1 до безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями війсь держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів з лютого по жовтень 2022 року в ІНФОРМАЦІЯ_14 відсутня, оскільки майстер-сержант ОСОБА_1 перебувала в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на ділянці українсько-польського державного кордону в межах Львівської області. У відповідності до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», Львівська область від початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій (а.с.35-36).

29.09.2025 представник позивача звернулась із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просила надати інформацію щодо позивача та, зокрема повідомити причину ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 року по 31.10.2022 року включно (а.с.46).

03.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 листом №02.5/25873-25-Вих зокрема повідомив, що майстра-сержанта ОСОБА_1 зараховано в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з постановкою на продовольче та речове забезпечення з 23.03.2022, виключена з оперативного підпорядкування начальника НОМЕР_5 прикордонного загону та знята з продовольчого та речового забезпечення з 03.10.2022, на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_15 не перебувала. Враховуючи вищезазначене, з питань не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_16 (військова частина НОМЕР_1 ) (а.с.47-49).

Вважаючи такі дії в/ч протиправними, ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Предметом спору у даній справі є нарахування та виплатита ОСОБА_1 додаткової винагороди, як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно, а також дії військових частин з приводу обміну документами стосовно вказаного вище питання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).

За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

На підставі частини першої статті 14 Закону № 661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 16 Закону № 661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України (частина четверта цієї статті).

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина четверта цієї статті).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України Постановою № 168 серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану військовослужбовцям. Тим із них, хто бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує заходи з національної безпеки та оборони, розмір винагороди збільшується до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (далі - Постанова № 793) до Постанови № 168 були внесені зміни, зокрема, у пункті 1 абзаці першому слова "додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно" замінено словами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць". Також постанову доповнено пунктом 2-1 такого змісту: " 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

У решті зміст пункту 1 Постанови № 168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 01 серпня до 30 листопада 2022 року) не змінювався.

Ключовим у цій справі є питання підстав для виплати позивачу збільшеної винагороди з 01.03.2022 по 31.10.2022 включно.

Протягом періоду, за який Позивачу не було виплачено підвищену додаткову винагороду, з 01.03.2022 по 31.07.2022, діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164-АГ), уведений в дію з 24.02.2022.

У пункті 2 цього Наказу конкретизовано що слід розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч, поза межами районів ведення бойових дій).

Пунктом 3 Наказу № 164-АГ визначено, що документальним підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, здійснюється на підставі одного з таких документів: (1) бойового наказу (бойового розпорядження); (2) журналу бойових дій (вахтового журналу), журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); (3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та побатькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Пунктом 10 Наказу № 164-АГ зазначено, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій та підготовку проекту наказу про виплату винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Відповідно до п. 4 вищезазначеного наказу, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або захода за попередній місяць (додаток 2).

Виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, a начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.02.2026 7 - на підставі наказів вищих начальників (командирів). В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання. Відповідно до п.6, Начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень за попередній місяць видавати до 8 числа поточного місяця на підставі рапортів начальників (командирів) підрозділів (кораблів, катерів, екіпажів).

Протягом наступного періоду, за який Позивачу не було виплачено підвищену додаткову винагороду, з 01.08.2022 по 30.10.2022, діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (далі - Наказ № 392-АГ), уведений в дію з 01.08.2022.

У пункті 2 цього Наказу конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі: (1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; (2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; (3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; (4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; (5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; (6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; (7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави; (8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: (1) бойового наказу (бойового розпорядження); (2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; (3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Пунктом 10 Наказу № 392-АГ зазначено, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Згідно пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).

Аналізуючи положення, зокрема, наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ, Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 120/12613/23 звернув увагу на те, що цей наказ змінив підхід до визначення "безпосередньої участі" військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з попереднім наказом Адміністрації Держприкордонслужби № 164-АГ, який діяв до 01 липня 2022 року.

У вказаній постанові Верховний Суд підкреслив, що хоча перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, наказ № 392/0/81-22-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом № 164-АГ. Зокрема, наказ від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість наказ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.

З огляду на ці зміни Верховний Суд зазначив, що при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені наказом № 392/0/81-22-АГ, і оцінювати надані документи згідно з відповідними вимогами. Тільки на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.

Такими доказами згідно пункту 4 наказу № 392-АГ є бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися в їх сукупності.

Водночас, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передачі документів, рапортів чи іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії не позбавляє особу права на відповідну винагороду.

При цьому варто зважати, що відповідно до пунктів 4, 5 та 11 Наказу № 392-АГ, обов`язок оформлювати документи, які є підставою для виплати винагороди, покладається на керівників (командирів) військових частин Державної прикордонної служби, котрі ведуть бойові дії, а також тих підрозділів, куди військовослужбовці відряджені.

Згідно з практикою Верховного Суду, зокрема з постановою від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23, згідно з якою суди зобов`язані досліджувати характер службових завдань, які виконував військовослужбовець, місце їх виконання, а також об`єктивні причини відсутності документального підтвердження цих дій.

У разі відсутності документальних доказів участі позивача у заходах, передбачених для виплати додаткової винагороди, суд має детально з`ясувати умови та обставини його служби, конкретні завдання, які виконував позивач у спірний період, зокрема де саме й коли були виконані відповідні дії. Ця інформація має вирішальне значення для правильного вирішення справи по суті. Відповідний підхід підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 22 листопада 2023 року у справі № 520/690/23.

Згідно копій рапортів начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, які залучалися до участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у лютому 2022 року, у травні 2022 року, у червні 2022 року, у липні 2022 року, у серпні 2022 року, у вересні 2022 року, жовтні 2022 року, копії яких містяться у матеріалах справи, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 у лютому 2022 року виконувала завдання 2 дні (24-25.02.2022 року), у травні 2022 року зазначено про те, що ОСОБА_3 гідна винагороди у розмірі 30000 грн., у червні 2022 року зазначено про те, що ОСОБА_3 гідна винагороди у розмірі 30000 грн., у липні 2022 року зазначено про те, що ОСОБА_3 гідна винагороди у розмірі 30000 грн., у серпні 2022 року зазначено про те, що ОСОБА_3 гідна винагороди у розмірі 30000 грн., у вересні 2022 року зазначено про те, що ОСОБА_3 гідна винагороди у розмірі 30000 грн., у жовтні 2022 року зазначено про те, що ОСОБА_3 гідна винагороди у розмірі 30000 грн.

Відповідно до архівної відомості, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , за період з січня 2022 по грудень 2022 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, в таких розмірах:

у березні 2022 року в сумі 24 193,55 грн;

у квітні 2022 року в сумі 5 806,45 грн;

у травні 2022 року в сумі 30 000,00 грн;

у червні 2022 року в сумі 0,00 грн;

у липні 2022 року в сумі 60 000,00 грн;

у серпні 2022 року в сумі 30 000,00 грн;

у вересні 2022 року в сумі 30 000,00 грн;

у жовтні 2022 року в сумі 30 000,00 грн.

Згідно із довідкою про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення виданої ІНФОРМАЦІЯ_12 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 05.07.2021 №12/303, майстер-сержант ОСОБА_1 , дійсно в період з 06.04.2021 по теперішній час бере безпосередню участь у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_13 на території Луганської області, а саме н.п. Щастя у ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_8 » Луганської області. Підстава: наказ керівництва ГШ ЗСУ від 27.04.2021 №67/дск; наказ начальника прикордонного загону від 06.04.2021 №226-ОС; довідка відділу кадрів; наказ Командувача Об`єднаних Сил №8-ЦТ від 25.04.18.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вищезазначена довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, а не підставою для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168.

Крім того, колегія суддів вказує, що первісною умовою для нарахування збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 0000 грн. є саме фіксація участі в бойових діях. Має бути взаємозв`язок між виконаними бойовими завданнями на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в журналі бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу.

Тільки в такому взаємозв`язку позивач набуде право на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Раз з тим доказів, які б свідчили про безпосередню участь позивача у бойових діях або залученні позивача до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за спірний період, крім періоду лютий 2022 року, матеріали справи не містять.

Сам факт перебування військовослужбовця на території, де велися бойові дії, не є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, яка установлена Постановою №168.

Підставою для її виплати є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.

У матеріалах справи міститься лише один рапорт про участь позивача у лютому 2022 році у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, кількість днів - 2 дні (24-25.02.2022 року); у інші періоди, які вказані позивачем у позовній заяві (01.03.2022 року - 31.10.2022 року), відсутні бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу, довідки командира військової частини про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

З огляду на те, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у матеріалах справи не міститься, доводи позивача про порушення відповідачами приписів Постанови №168 під час нарахування додаткової винагороди за період з 01.03.2022 по 31.10.2022, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відмовляє у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

Керуючись статтями 243, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року - залишити без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя О.О. Осіпова

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 20 квітня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua