Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №420/14077/22 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14077/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року (суддя Вовченко О.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 12.03.2026) про відмову у зміні способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року, постановленого у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

08.12.2022 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022, яким:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , викладеної у листі від 30.08.2022 №14038-11724/Ш-02/8-1500/22, в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки 8 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №57 від 02.07.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військові її служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки 8 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №57 від 02.07.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням виплачених сум.

03.03.2026 до суду від позивача надійшла заява в порядку статті 378 КАС України, в якій він просив змінити спосіб та порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №420/14077/22 із зобов`язанням на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 125189,05 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у зміні способу і порядку виконання рішення суду відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що встановлення, зміна способу або порядку виконання рішення суду передбачена на стадії виконання рішення суду після видачі виконавчого листа або у разі відкриття виконавчого провадження, коли сторони у справі набувають статусу стягувача та боржника. Оскільки виконавчий лист у даній справі не видавався, у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та ухвалити нове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №420/14077/22.

На думку апелянта, при вирішенні спірного питання судом першої інстанції помилково не були застосовані приписи статті 378 КАС України, які дають підстави суду для зміни способу порядку і виконання рішення суду у разі якщо воно не виконується суб`єктом владних повноважень більше двох місяців щодо обчислення та одержання пенсійних виплат. При цьому під невиконанням рішення розуміється також невиплата присуджених коштів за рішенням суду, на які має особа, проте не отримує незалежно від причин такого перерахування.

Також апелянт просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь на свою користь суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2662,40 грн.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.

Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України, частинами 1-3 якої встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже наведеними положеннями встановлено самостійну підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2022 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки 8 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №57 від 02.07.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням виплачених сум.

Згідно листа ГУ ПФУ в Одеській області від 02.12.2025 №1500-0203-8/194916, Головним управлінням на підставі згаданого рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 і сума доплати пенсії з 01.04.2019 по 30.04.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 125563,75 грн., включена до реєстру судових рішень та поставлена у відповідну чергу станом на 01.12.2025 за №351660. Частина нарахованої доплати пенсії по рішенню суду №420/14077/22 в сумі 187,35 грн. 31.10.2025 та в сумі 187,35 грн. 26.11.2025 зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями. Залишок загального боргу буде в подальшому виплачуватись згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови №821.

Тобто, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у даній справі не є виконаним більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Враховуючи вимоги частини третьої статті 378 КАС України наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №420/14077/22 на шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача невиплаченої за період з 01.04.2019 по 30.04.2023 доплати до пенсій в сумі 125189,05 грн. (з урахуванням фактично виплачених сум).

Таким чином оскаржена ухвала суду про відмову у зміні способу і порядку виконання рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 частиною 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір не справляється за подання: заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 Закону України "Про судовий збір").

На виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Враховуючи викладене, повернення помилково сплаченого судового збору вирішується відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 03.09.2013 №787.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 25.09.2020 у справі №340/2712/19 та від 15.07.2020 у справі №183/7140/16.

Таким чином, підстави для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору відсутні.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року про відмову у зміні способу і порядку судового рішення – скасувати.

Ухвалити нове рішення суду, яким змінити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року у справі №420/14077/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 донарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2023 у сумі 125189,05 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов