Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №400/7361/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7361/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 березня 2026 року (суддя Дерев`янко Л.Л., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 05.03.2026) про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року, постановленого у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

24.11.2025 набрало законної сили рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №400/7361/25, яким:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 в сумі 1500 грн. з 01.03.2025 на виконання Постанови КМУ від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження максимальним розміром пенсії.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2025 на виконання Постанови КМУ від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" 1500 грн., без обмеження максимальним розміром пенсії.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення.

20.02.2026 до суду надійшов звіт про виконання рішення, у якому вказано, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до покладених судом зобов`язань.

Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду від 23.10.2025 року за період з 01.03.2025 по 28.02.2026 склала 15900,00 грн.

Кошти на погашення заборгованості по ОСОБА_1 на сьогодні не виділялися.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 прийнято звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року у справі №400/7361/25.

Мотивуючи згадане вище рішення, суд вказав, що відповідач виконав рішення в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії позивачу.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести нове судове рішення, яким відмовити в прийнятті звіту про виконання рішення суду по справі та встановити строк для виконання рішення суду і застосувати до керівника відповідача штраф, передбачений ст. 382-3 КАС України, із врахуванням невиконання рішення суду про виплату щомісячного розміру пенсії з врахуванням суми індексації без застосування максимального розміру.

На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/603/25 відповідачем виконано лише в частині здійснення нарахування суми індексації, внаслідок чого у органу ПФУ утворилася заборгованість, сума якої штучно збільшується на суму щомісячних виплат.

На думку апелянта, виплата щомісячної пенсії, з врахуванням суми індексації на виконання зазначеного рішення суду, не може рахуватися як заборгованість і не може підпадати під постанову №821. Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі №320/51895/25 зазначена постанова визнана противоправною.

Поряд із цим на виплату його щомісячної пенсії з врахуванням індексації без застосування максимального розміру не поширюються положення Порядку №821. Вказана обставина повинна була бути врахована судом при прийнятті звіту територіального органу ПФУ, поданого останнім на виконання вимог ухвали від 26.01.2026 та при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для накладення на керівника Головного управління штрафу в порядку ст.382-3 КАС України.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.

Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених судом в адміністративних справах, встановлено у статті 382 КАС України.

Відповідно до статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 - 5 статті 382-3 КАС України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №400/7361/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2025 на виконання Постанови КМУ від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" 1500 грн., без обмеження максимальним розміром пенсії.

На виконання згаданого рішення відповідачем надано до суду протокол перерахунку пенсії та розрахунок заборгованості.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення Головним управлінням виплати ОСОБА_1 1500 грн. без обмеження максимальним розміром пенсії.

При цьому апелянт заперечує виплату пенсійним органом на його користь суми індексації пенсії, зокрема, поточної та в належному розмірі.

Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання рішення з врахуванням висновків суду не відповідність обставинам справи.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, враховуючи викладене вище, оскаржена ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому підлягає скасуванню.

Ураховуючи, що частиною першою статті 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, дана справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду звіту про виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 березня 2026 року про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов