Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №420/21099/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21099/25

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Юхтенко Л.Р. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Семенюка Г.В.,

суддів – Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що 12 червня 2025 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також, позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням (2022-2024 роки). Проте листом від 27.06.2025 року відповідач відмовив позивачу, мотивуючи тим, що було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому правомірно застосовані показники середньої заробітної плати, які враховувалися під час призначення попереднього виду пенсії (2014-2016 роки), які проіндексовані. Позивач вважає, що при призначенні пенсії за віком у 2025 році відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії – за вислугу років (2014-2016 роки), оскільки в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком вперше за нормами іншого Закону. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12.06.2025 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком за 2022-2024 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що первинне призначення пенсії позивачу було здійснено ще 09.03.2011, а переведення 12.06.2025. У разі виникнення у особи права на різні види пенсій то вона може обрати на свій розсуд найбільш вигідний для неї вид пенсії як у межах одного закону, так і за різними законами. Оскільки Позивач перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років, а також набув права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону №1058 то Головне управління за бажанням Позивача, перевело його з 12.06.2025 на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. А отже, в даному випадку Головним управлінням здійснювалося саме переведення Позивача на пенсію за віком на умовах, передбачених Законом № 1058, а не первинне призначення.

ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а висловлено позицію, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІУ. Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у 2011 році позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», як докеру -механізатору.

За заявою позивача від 12.06.2025 року № 4091 за призначенням/перерахунком пенсії Головним управлінням ПФУ в Одеській області рішенням 951370188834 від 19.06.2025 року про перерахунок пенсії з 12.06.2025 року позивачу призначено пенсію за віком за Законом № 1058, та відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії встановлено, що для обчислення пенсії застосовано середній заробіток за три попередні роки (за 2014-2016 роки).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив при призначенні пенсії за віком врахувати середню заробітну плату (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.

Проте листом від 27.06.2025 № 17944-17125/К-02/8-1500/25 відповідач повідомив, що оскільки позивачу у 2011 році була призначена пенсія за вислугу років, пенсійним органом правомірно при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивач звертаючись після досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058-ІV до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше. Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зазначені вище норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення вказаної пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся 12.06.2025 року вперше.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто, при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення.

Позивач звертаючись після досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058-ІV до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.

Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Розрахунок пенсії за віком вже був здійснений відповідачем, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, а тому, враховуючи викладені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату вже призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням виплачених сум, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року по справі № 420/21099/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький