Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №400/3583/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3583/25

Категорія: 111030000Головуючий у суді І інстанції: Гордієнко Т. О. час і місце ухвалення: загальне провадження, 11:30 год., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів: Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Вишневській А. В.

за участю сторін:

представника апелянта – Макарчука Л. Л.;

представника відповідача – Клюцевської С. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и В:

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» (далі – ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 2560914290708 від 24.12.2024, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 39 938 318,26 грн;

- № 379214290708 від 12.03.2025, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 333 144,96 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується з висновком контролюючого органу про порушення підприємством частин другої та третьої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473-VIII) та пунктів 12 та 14-2, постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 (зі змінами та доповненнями) в частині ненадходження імпортного товару та несвоєчасного надходження валютної виручки за контрактами.

Позивач вважає, що введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року слід розглядати як настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання сторонами зобов`язань, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1.

Крім того, позивач акцентує увагу на тому, що у відповідності до підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України (чинного з 17.03.2022) пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Вказує також позивач і на те, що підприємство не допускало дій щодо неналежного виконання зовнішньоекономічних договорів. Неналежне виконання таких договорів нерезидентами не є наслідком неправомірних дій ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП». Разом з тим, за ствердженням позивача, ним вживались відповідні заходи спрямовані на здійснення своєчасних розрахунків за поставлений товар шляхом направлення письмових вимог нерезидентам.

Отже, на думку позивача, застосована до нього пеня є протиправною, оскільки заборгованість по контрактам виникла не з його вини, а з вини контрагентів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Мотиви апеляційної скарги відтворюють мотиви, заявлені в позовній заяві. На думку скаржника, суд першої інстанції надав неналежну оцінку підставам позову та дійшов помилкових висновків про відмову в його задоволенні.

Разом з тим, позивач додатково в апеляційній скарзі стверджує також про те, що контролюючий орган невірно визначив суму пені, оскільки помилився при визначенні курсу валюти, встановленого Національним банком України.

Пояснюючи це скаржник цитує положення частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII, яка передбачає, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Положення частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII визначають, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом.

Так, відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 20.12.2024 у справі №160/6138/24, суд вказав, що положення частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» не містить вказівки, що у понятті «день виникнення заборгованості» така заборгованість має бути простроченою. Відтак, використання для визначення дня виникнення заборгованості моменту, коли вона набуває статусу простроченої через порушення встановлених строків розрахунків, є помилковим.

Отже, скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, а саме те, що ГУ ДПС у Миколаївській області безпідставно ототожнено термін «день виникнення заборгованості в експортних та імпортних правовідносинах» з «днем виникнення порушення», що в свою чергу призвело до неправомірного розрахунку пені.

Так, за ствердженням апелянта, днем виникнення заборгованості в цих правовідносинах є день здійснення попередньої оплати та/або митного оформлення продукції, що експортується відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, а не перший день після спливу граничних строків розрахунків.

Таким чином, ГУ ДПС у Миколаївській області неправомірно розрахована сума пені по курсу долара США (код валюти 840), встановленого НБУ на 91-й день після експорту позивачем сільськогосподарських культур та 181-й день після здійснення попередньої оплати за імпортним контрактом, що призвело до завищення суми пені, враховуючи офіційні курси долара США, що були встановлені на дати митного оформлення позивачем продукції при експорті товарів та дату здійснення останнім попередньої оплати відповідно до умов імпортного контракту від 12.10.2023 № PT0100.

ГУ ДПС у Миколаївській області, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, указує про її необґрунтованість та безпідставність. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Мотиви відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції.

Крім того, додатково відповідач зазначив, що в доводах апеляційної скарги представник ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» наводить нову підставу позову, яка не заявлялась у суді першої інстанції, а саме – невірне визначення курсу валюти, встановленого Національним банком України, при розрахунку пені.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що є підстави для застосування частини 5 статті 308 КАС України, яка передбачає, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Разом з цим, відповідач, з посиланням на практику Верховного Суду, наводить своє обґрунтування щодо правомірності визначення суми пені, застосованої спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі наказу від 14.11.2024 №1597-п провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами №РТ0100 від 12.10.2023, №Е00203 від 14.12.2023, №Е00212 від 31.01.2024, №Е00214 від 05.02.2024, №Е00217 від 26.02.2024, №Е00219 від 13.03.2024, №Е00233 від 10.04.2024 за період з 12.10.2023 по 19.11.2024, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт №19289/14-29-07-08/44575226 від 03.12.2024, яким встановлено наступні порушення платником податків:

-частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, а саме: порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, за окремими операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами:

від 14.12.2023 № Е00203 на загальну суму 1 249 773,24 дол. США;

від 31.01.2024 №Е00212 на суму 103580,00 дол. США;

від 05.02.2024 №Е00214 на суму 145000,00 дол. США;

від 26.02.2024 №Е00217 на суму 100000,00 дол. США;

від 13.03.2024 №Е00219 на суму 500000,00 дол. США;

від 10.04.2024 №Е00233 на суму 994158,90 дол. США;

частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, а саме: порушення граничного строку розрахунку, встановленого Національним банком України, за окремими операціями з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 12.10.2023 №РТ0100 на суму 1 950 000,00 дол. США.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2023 №РТ0100, укладеного з нерезидентом «GRV-GRAIN-CmbH» (Австрія), позивач 13.12.2023 здійснив попередню оплату за товар (мінеральні добрива) на користь зазначеного нерезидента на суму 1 950 000,00 дол. США (72 122 895,00 грн) (1 платіж).

Станом на 19.11.2024 товар від нерезидента «GRV-GRAIN-CmbH» (Австрія) не надійшов на митну територію України. Сума простроченої дебіторської заборгованості по нерезиденту «CRV-GRAIN GmbY» (Австрія) становить 1 950 000,00 доларів США.

(дата операції 13.12.2023; граничний термін розрахунку – 09.06.2024) прострочено на 163 дні (10.06.2024 – 19.11.2024).

На підставі частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, за порушення позивачем строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом №РТ0100 від 12.10.2023 контролюючим органом нараховано пеню на суму 38 378 957,18 грн (вартість недоставленого товару х кількість днів прострочення х курс іноземної валюти х ставка пені): 1 950 000,00 х 40,2485 х 163 х 0,3%.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 14.12.2023 №Е00203, укладеного з нерезидентом «PROMETEY AGRY FZCO» DUBAI, позивач здійснив експорт насіння соняшника від 23.02.202, 24.02.2024, 06.03.2024, від 20.03.2024 на загальну суму 2 171 667,96 доларів США (граничний термін надходження виручки в іноземній валюті - 22.05.2024, 23.05.2024, 03.06.2024 та 17.06.2024 відповідно). На виконання умов угоди №1 від 28.05.2024 року, укладеної між ТОВ “Прометей-Топ” (Кредитор), PROMETEY AGRY FZCO” DUBAI (Первісний боржник), “ARSENIS DOO” (Чорногорія) (Новий боржник), про заміну боржника за зовнішньоекономічним контрактом №Е00203 від 14.12.2023. Виручка від нерезидента “ARSENIS DOO” (Чорногорія) надійшла на поточний валютний рахунок ТОВ “ПРОМЕТЕЙ-ТОП” з порушенням встановлених граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними експортними операціями 28.05.2024, 31.05.2024, 05.06.2024, 06.06.2024, тому контролюючим органом за результатами аналізу матеріалів перевірки встановлено порушення ТОВ «Прометей-ТОП» граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 14.12.2023 №Е00203, тому за порушення позивачем строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом №Е00203 від 14.12.2023 контролюючим органом нараховано пеню на суму 630 527,77 грн.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 31.01.2024 №Е00212, укладеного з нерезидентом «PROMETEY AGRY FZCO» DUBAI, позивач здійснив експорт насіння соняшника 15.02.2025, 22.02.2024 граничний термін надходження виручки в іноземній валюті – 14.05.2024 та 21.05.2024 відповідно.

На виконання умов угоди №1 від 06.05.2024, укладеної між ТОВ «Прометей-Топ» (Кредитор), «PROMETEY AGRY FZCO» DUBAI (Первісний боржник), «ARSENIS DOO» (Чорногорія) (Новий боржник), про заміну боржника за зовнішньоекономічним контрактом від 31.01.2024 №Е00212.

Виручка від нерезидента “ARSENIS DOO” (Чорногорія) по експортному контракту від №Е00212 надійшла 22.05.2024 на суму 150 000,00 доларів США (5 970 780,00 грн), з якої 103 580,00 дол. США з порушенням встановлених граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними експортними операціями на 1 день (22.05.2024).

Заборгованість на суму 103 580,00 дол. США (сума операції - 376536,00 дол. США; дата операції - 22.02.2024; граничний термін розрахунку - 21.05.2024) прострочено на 1 день (22.05.2024). Контролюючим органом нараховано пеню на суму 12 369,07 грн. (сума неодержаних грошових коштів х кількість днів прострочення х курс іноземної валюти х ставка пені): 103 580,00 х 39,8052 х 1 х 0,3%).

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 05.02.2024 №Е00214, укладеного з нерезидентом “PROMETEY AGRY FZCO” DUBAI, позивач здійснив експорт насіння соняшника від 22.02.2024 граничний термін надходження виручки в іноземній валюті - 21.05.2024. У свою чергу, на виконання умов угоди про заміну боржника №1 від 22.05.2024, укладеної між ТОВ “Прометей-Топ” (Кредитор), «PROMETEY AGRY FZCO» DUBAI (Первісний боржник), “ARSENIS DOO” (Чорногорія) (Новий боржник), про заміну боржника за зовнішньоекономічним контрактом від 05.02.2024 №Е00214.

Виручка від нерезидента “ARSENIS DOO” (Чорногорія) по експортному контракту від 05.02.2024 №Е00214 надійшла 22.05.2024 з порушенням встановлених граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними експортними операціями на 1 день (22.05.2024).

Контролюючим органом нараховано пеню на суму 17 315,26 грн (сума неодержаних грошових коштів х кількість днів прострочення х курс іноземної валюти х ставка пені): 145 000,00 х 39,8052 х 1 х 0,3%.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 26.02.2024 №Е00217, укладеного з нерезидентом “PROMETEY AGRY FZCO” DUBAI, позивач здійснив експорт насіння соняшника від 13.03.2024, від 22.03.2024 граничний термін надходження виручки в іноземній валюті – 10.06.2024 та 19.06.2024 відповідно.

У свою чергу, на виконання умов угоди про заміну боржника №1 від 07.06.2024 року, укладеної між ТОВ “Прометей-Топ” (Кредитор), «PROMETEY AGRY FZCO» DUBAI (Первісний боржник), “ARSENIS DOO” (Чорногорія) (Новий боржник), про заміну боржника за зовнішньоекономічним контрактом від 26.02.2024 №Е00217.

Виручка від нерезидента “ARSENIS DOO” (Чорногорія) по експортному контракту від 26.02.2024 №Е00217 надійшла на поточний валютний рахунок ТОВ “ПРОМЕТЕЙ- ТОП” 11.06.2024 на суму 322 904,00 доларів США (13 053 265,04 грн), з них на суму 100 000,00 доларів США з порушенням встановлених граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними експортними операціями на 1 день (11.06.2024). Контролюючим органом за порушення позивачем строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом від 26.02.2024 №Е00217 нараховано пеню на суму 12 127,38 грн. (сума неодержаних грошових коштів х кількість днів прострочення х курс іноземної валюти х ставка пені): 100 000,00 х 40,4246 х 1 х 0,3%.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 13.03.2024 №Е00219, укладеного з нерезидентом “PROMETEY AGRY FZCO” DUBAI, позивач здійснив експорт сої, українського походження 29.03.2024 – граничний термін надходження виручки в іноземній валюті – 26.06.2024.

Виручка від нерезидента “PROMETEY AGRY FZCO” DUBAI по експортному контракту від 13.03.2024 №Е00219 надійшла на поточні валютні рахунки ТОВ “ПРОМЕТЕЙ- ТОП” 08.07.2024 на суму 500 000,00 доларів США (20 271 000,00 грн) з порушенням встановлених граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними експортними операціями. Контролюючим органом нараховано пеню на суму 850 789,80 грн (сума неодержаних грошових коштів х кількість днів прострочення х курс іноземної валюти х ставка пені): 500 000,00 х 40,5138 х 14 х 0,3%.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 10.04.2024 №Е00233, укладеного з нерезидентом “PROMETEY AGRY FZCO” DUBAI, позивач здійснив експорт насіння соняшнику, українського походження 15.05.2024 - граничний термін надходження виручки в іноземній валюті - 12.08.2024. Виручка від нерезидента надійшла 13.08.2024 з порушенням встановлених граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними експортними операціями на 1 день (13.08.2024). За порушення позивачем строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом від 10.04.2024 №Е00233 контролюючим органом нараховано пеню на суму 369 376,76 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі висновків акту від 03.12.2024 було прийнято податкове повідомлення-рішення №2560914290708 від 24.12.2024 на суму 39 938 318,26 грн.

ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» оскаржило дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги, Державна податкова служба України прийняла рішення №6397/6/99-00-06-01-03-06 від 06.03.2025, яким залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» - без задоволення.

Разом з цим, за результатом розгляду скарги, Державна податкова служба України збільшила розмір нарахованої пені на 333 144,96 грн, оскільки ГУ ДПС у Миколаївській області неправильно визначила кількість днів прострочення заборгованості за окремими операціями з експорту товарів за деякими зовнішньоекономічними контрактами.

З урахуванням такого рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло ще одне податкове повідомлення-рішення №379214290708 від 12.03.2025 на суму пені 333 144,96 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» звернулось до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, керуючись усталеною практикою Верховного Суду, виходив із того, що лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Такий лист Торгово-промислової палати України не є ані сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», ані документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

За таких умов, суд першої інстанції відхилив довід позивача про те, що введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року слід розглядати як настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання сторонами зобов`язань, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1.

Далі, суд першої інстанції, знову ж таки спираючись на правові висновки Верховного Суду, відзначив, оскільки пеня, як міра відповідальності нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом (Законом №2473-VIII), відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, яке передбачає, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон №2473-VІІІ визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 вказаного Закону передбачено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №2473-VІІІ органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

За правилами частини першої статті 13 Закону №2473-VІІІ Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною третьою статті 13 цього Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VІІІ порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За приписами частини восьмої статті 13 Закону №2473-VІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина восьма статті 16 Закону №2473-VІІІ).

Правління Національного банку України постановою від 02 січня 2019 року № 5 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 розділу І визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Також відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», 24 лютого 2022 року, з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Національний банк України прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).

Постановою Правління Національного банку України від 04 квітня 2022 року № 68 Постанову № 18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

У подальшому, до пункту 142 Постанови № 18 вносились зміни та з 07 червня 2022 року цифри « 90» було замінено цифрами « 120», а з 07 липня 2022 року - цифри « 120» замінено цифрами « 180» (постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2022 року № 113, від 07 липня 2022 року № 142 відповідно).

Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому, змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

Частиною шостою статті 13 Закону №2473-VІІІ встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22.

У розвиток правової позиції, сформованої Верховним Судом у зазначених справах, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання (постанова від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24).

Суд зазначив, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор або ж обставини непереборної сили – це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов`язання.

Натомість, скаржник в апеляційній скарзі, на підтвердження своїх вимог, указує на введення в Україні воєнного стану, що є загальновідомим фактом та підтверджується розміщеним ТПП 28 лютого 2022 року загальним офіційним листом щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а тому в зв`язку з виникненням форс - мажорних обставин, перебіг строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та нарахування пені мали бути зупинені на весь період дії форс - мажорних обставин.

Питання прийнятності листа ТПП від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 як єдиного доказу, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), вже було предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постановах від 07 червня 2023 року (справи №912/750/22, №906/540/22), від 15 червня 2023 року (справа №910/8580/22), від 29 червня 2023 року (справа №922/999/22), від 28 серпня 2023 року (справа №910/6234/22) Верховний Суд сформував позицію, яка, якщо її узагальнити, полягає в наступному. Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є ні сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», ні документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Підстави вважати на підставі вказаного листа, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів, відсутні, тому кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, лист ТПП від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), на що правильно вказав суд першої інстанції.

Також, в апеляційній скарзі однією з підстав для задоволення позовних вимог є те, що у відповідності до підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України (чинного з 17.03.2022) пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Колегія суддів відхиляє даний довід апеляції, з огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом (Законом №2473-VІІІ), відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22.

Щодо застосування до спірних правовідносин статті 112 Податкового кодексу України в контексті можливості притягнення позивача до фінансової відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити про таке.

Згідно з абзацом другим пункту 111.2 статті 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стаття 112 Податкового кодексу України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7 статті 112 Податкового кодексу України).

ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» в апеляційній скарзі стверджує, що невиконання зовнішньоекономічних договорів нерезидентом не є наслідком неправомірних дій позивача.

Як уже зазначалось вище, спірна у цій справі пеня нарахована на підставі приписів Закону №2473-VIII.

З преамбули Закону №2473-VIII вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону №2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Застосовуючи правовий підхід Верховного Суду, наведений у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22 щодо розмежування сфер регулювання між Законом України «Про валюту і валютні операції» та Податковим кодексом України, колегія суддів вважає, що на правовідносини, пов`язані з нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються положення статті 112 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» стверджує також і про те, що контролюючий орган неправомірно розрахував суму пені, визначену у податкових повідомленнях-рішеннях.

Відповідаючи на даний довід апеляції, колегія суддів виходить з такого.

Такий довід не був зазначений позивачем в якості підстави позову під час розгляду даної справи судом першої інстанції.

У свою чергу, частина 5 статті 308 КАС України регламентує, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких умов, у зв`язку з тим, що ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» не заявляв відповідну підставу позову, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості її розгляду.

З урахуванням наведеного правового регулювання і встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем частин 2, 3 статті 13 Закону №2473-VIII за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними з компаніями нерезидентами, а тому податкові повідомлення-рішення № 2560914290708 від 24.12.2024 та № 379214290708 від 12.03.2025 є законними та не підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат апеляційного оскарження, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 195, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 21.04.2026.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик