Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №280/8645/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8645/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року (суддя Кисіль Р.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач 1, ГУ ПФУ в Одеській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач 2, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивачка просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.09.2025 №923020819002 щодо відмови в перерахунку пенсії за віком позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачці пенсії за віком з дня призначення пенсії за віком на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1576 від 24.04.2023, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачці пенсії за віком - у зв`язку із звільненням та на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, з дня подачі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1831 від 25.04.2025, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідачів щодо проведення переведення позивачки з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та із обчислення розміру пенсії за віком без застосування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії порушують законні права та інтереси позивачки, ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.09.2025 №923020819002 щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.

Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком, з дня призначення пенсії за віком на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1576 від 24.04.2023, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід), визначена за нормами частини 1 статті 40 Закону 1058, із застосуванням показника

середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Приписами п. 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції, яка застосовується з 01.10.2017, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно із Законом 1058, а не призначення нового виду пенсії. Крім того, судом першої інстанції помилково зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком, з дня призначення пенсії за віком на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1576 від 24.04.2023, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки. Оскаржуваним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.09.2025 №923020819002 щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки. Проте, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 50 років, при наявності страхового стажу більше 32 років, ОСОБА_1 було призначено територіальним органом Пенсійного фонду України в Запорізькій області пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв`язку з досягненням віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який дає право на виплату пенсії за віком, 24.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Запорізькій області із відповідною заявою про призначення/перерахунок пенсії (заява №1576). ГУ ПФУ в Запорізькій області було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком (переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком), застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2020-2022 роки).

25.04.2025 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії (заява №1831).

Позивачці було призначено пенсію за віком з 01.06.2025 – довічно, при цьому також був застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Не погодившись з розрахунку пенсії за віком, ОСОБА_1 подала через особистий кабінет порталу електронних послуг Пенсійного фонду України відповідну заяву про перерахунок пенсії від 05.09.2025 №2574 щодо зміни виду розрахунків, разом із додатками та обґрунтуванням підстав для зміни виду розрахунку. На заяву позивачки від 05.09.2025 за №2574 в особистому кабінеті порталу електронних послуг Пенсійного фонду України від ГУ ПФУ в Одеській області надійшло Рішення про відмову у перерахунку пенсії №923020819002 від 12.09.2025.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням та розрахунком пенсії за віком, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачці з 15.10.2013 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч.1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Зі змісту наведених норм слідує, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Разом з тим, позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІV позивачці призначена вперше 01.06.2025.

Тобто, в цьому випадку відбулось не переведення позивачки з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі освіти України за три календарні роки, що передують року звернення.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22, від 15.07.2025 у справі №420/12173/24, від 30.09.2025 у справі №460/26237/23, від 10.09.2025 у справі №580/4912/24, від 18.12.2025 у справі №340/5085/24.

Отже, при призначенні у 2025 році позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, а саме 2020-2022 роки.

В частині вимог зобов`язального характеру суд зазначає наступне.

30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (надалі - Постанова № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Аналіз положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з досягненням віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який дає право на виплату пенсії за віком, 24.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Запорізькій області із відповідною заявою про призначення/перерахунок пенсії (заява №1576).

ГУ ПФУ в Запорізькій області було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком (переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком), застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2020-2022 роки).

Таким чином, саме територіальним органом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було протиправно застосовано при обробці заяви №1576 та заяви №1831 показники середньої заробітної плати за 2014-2016 роки 3764,40 грн., а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2020-2022 роки), як передбачено статтею 40 Законом №1058-IV, а тому судом першої інстанції було правильно встановлено, що вперше ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії - 24.04.2023. ГУ ПФУ в Запорізькій області призначило ОСОБА_1 пенсію за віком, при цьому протиправно застосувавши показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки є протиправними.

Щодо строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів враховує, що відповідач необґрунтовано використав механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає частина друга статті 40 Закону № 1058-ІV, а тому порушене право позивачки має бути захищене саме з дати такого призначення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко