Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №160/30150/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30150/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в адміністративній справі №160/30150/25 (головуючий суддя першої інстанції Златін С.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягали у незаконному поновленні на військовому обліку без законних підстав;

- зобов`зати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати незаконну зміну статусу в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів("Оберіг");

- зобов`зати ІНФОРМАЦІЯ_4 відновити у ЄДР "Оберіг" попередній статус — «Не військовозобов`язаний (виключений з обліку за ст. 37 п. 6 Закону)»;

- визнати незаконним будь-яке внесення до розшуку або баз даних військовозобов`язаних;

- зобов`язати ТЦК та СП утриматися від будь-яких дій щодо (виклики, доставлення, направлення на ВЛК) до ухвалення судом рішення у цій справі.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

-зупинити дію повістки, виданої 3-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2025 року, якою наказано з`явитися на проходження ВЛК у період з 22.10.2025 року по 04.11.2025 року - до ухвалення рішення у справі № 160/30150/25;

-зобов`язати відповідачів утриматися від будь-яких дій, пов`язаних із примусовим доставленням, мобілізацією чи направленням мене на ВЛК до остаточного вирішення справи по суті.

Заява про забезпечення позову обгрунтована наступним. Будь-які дії відповідачів під час розгляду справи № 160/30150/25 можуть призвести до невідворотніх наслідків: примусового направлення до ВЛК, мобілізації або притягнення до кримінальної відповідальності, а тому існує реальна загроза порушення прав та інтересів позивача, які можуть бути ефектично захищені лише у випадку негайного зупинення спірних рішень та дій відповідачів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову від 01.11.2025 року, яка подана після подання позовної заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обґрунтована очевидністю протиправності відповідача у не розгляді рапорту на звільнення його з військової служби. Переміщення позивача в іншу військову частину створить наслідки у вигляді зміни відповідача, і а у випадку настання таких обставин відновлення порушених прав позивача, які є очевидними, стане неможливим.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відтак, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

забороною відповідачу вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суддя має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

В той же час, відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.

Таким чином, на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.

Слід звернути увагу на те, що у заяві позивач фактично просить суд заборонити відповідачів утриматися від будь-яких дій, пов`язаних із примусовим доставленням, мобілізацією чи направленням його на ВЛК, тобто фактично зупиняти накази на його мобілізацію, який можуть бути видані у майбутньому.

З урахуванням наведеного, відсутні наявні обставини для застосування заходів забезпечення позову, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Стосовно зупинення дії повістки, виданої 3-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2025 року, якою наказано з`явитися на проходження ВЛК у період з 22.10.2025 року по 04.11.2025 року, колегія суддів вказує, що повістка є лише способом оповіщення, а не актом, який може бути самостійно оскаржений, або бути предметом забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в адміністративній справі №160/30150/25- залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в адміністративній справі №160/30150/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко