Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №520/21878/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 р. Справа № 520/21878/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.11.25 по справі № 520/21878/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просив суд:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо його поновлення на військовому обліку та включення до категорії військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його непридатність до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 17.05.2022.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 було залучено як відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ( далі- відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у його військово-обліковому документі міститься інформація про те, що він був виключений з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 17.05.2022, якою його було визнано непридатним до військового служби за станом здоров`я. Водночас, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів на час подання позову після протиправного внесення змін наявна протилежна інформація, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Орган ведення Реєстру – відповідач 1 фактично відмовився виправляти свої протиправні дії та вказані порушення законодавчих вимог щодо ведення Реєстру, внаслідок чого наявна необхідність захисту його прав та інтересів у судовому порядку. Як наслідок, вбачається невідповідність даних тимчасового посвідчення військовозобов`язаних № НОМЕР_1 та відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Наголосив, що чинним законодавством не передбачено підстав поновлення особи на військовому обліку, як і не передбачені підстави та процедура для такого поновлення. Тому дії, що вчинені відповідачем 1, мають протиправний характер, оскільки підстава для виключення його з військового обліку не заперечується відповідачем 1 у відповіді на адвокатський запит його представника. Відповідач 1 фактично не заперечував проти задоволення позову.

Апелянт зазначив, що повторне поновлення його у статусі військовозобов`язаного та відмова у подальшому привести у відповідність дані Реєстру з тимчасовим посвідчення військовозобов`язаного та виключити його з військового обліку суперечить принципу правової визначеності.

Вказав, що його право на виконання щодо нього встановлених законом гарантій, наявності відомостей у Реєстрі про його виключення з військового обліку, не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за ведення Реєстру.

Оскільки його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного 273/22 містить відмітку про виключення з військового обліку, то вказані відомості повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З урахуванням наведеного, ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав жодних правових та фактичних підстав для взяття його на військовий облік, поновлення його у статусі військовозобов`язаного, що жодним чином не досліджено судом першої інстанції.

Після внесення відповідачем 1 протиправних змін, відомості, що відображені у Реєстрі, суперечать інформації у його військово-обліковому документі.

Отже, саме дії відповідача 1 щодо повторного постановлення його на військовий облік вчинені з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших нормативно-правових актів, які встановлюють порядок ведення військового обліку громадян України, як наслідок, такі дії є протиправними, що жодним чином не досліджено та не спростовано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ч.1 ст.308 , п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №245 від 17 травня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 за результатами медичного огляду військово-лікарської комісії від 17 травня 2022 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; діагноз та постанова ВЛК : «Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії з незворотним ураженням органів-мішеней, вторинна гіпертензія» (а.с.9).

Із тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається, що у розділі «Відмітки про військовий облік» зазначено, що 17.05.2022 його було знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 , а 11.06.2025 – взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.10-11).

Відповідно до військово-облікового документа у застосунку «Резерв+», сформованого 03.07.2025, ОСОБА_1 має статус військовозобов`язаного та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 (Златопіль); дата взяття на облік 11.06.2025, дата ВЛК 17.05.2022, постанова ВЛК : непридатний з виключенням з військового обліку (а.с.14).

Згідно з обліковою карткою ОСОБА_1 , наданої відповідачем на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 про витребування доказів, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби ІНФОРМАЦІЯ_7 з виключенням з військового обліку 17.05.2022 (п.3 ч.6 ст.37); 11.06.2025 ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 (Златопаль).

08.07.2025 представник позивача – адвокат Демура І.Б. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із запитом, в якому просив повідомити, на якій підставі вчинений запис про переведення ОСОБА_1 до категорії військовозобов`язаних з категорії невійськовозобов`язаних; на якій підставі ОСОБА_1 взято на військовий облік 11.06.2025; на якій підставі у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зникли відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку; у випадку технічних проблем або у разі протиправної зміни інформації про ведення військового обліку щодо ОСОБА_1 , просив поновити відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі непридатності його до військової служби за станом здоров`я, що встановлена у передбаченому законодавством порядку.

На зазначений адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_10 листом №173-ЕП від 25.07.2025 повідомив, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 17.05.2022 за станом здоров`я. Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 в лютому 2024 року було заборонено внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визнаних непридатними за станом здоров`я з виключенням з військового обліку з інших ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначив, що 23.03.2024 безпідставно, в порушення вимог розпорядження, ОСОБА_1 був внесений до реєстру та під час перевірки ІНФОРМАЦІЯ_4 11.06.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_11 було виявлено це порушення і на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 № 932 був взятий на військовий облік 11.06.2025 . Повідомлено, що для виключення з війкового обліку ОСОБА_1 необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_12 , оскільки оригінали військово-лікарської комісії та книга протоколів ВЛК знаходиться за місцем отримання постанови ВЛК про непридатність з виключенням з військового обліку.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку та включення його до категорії військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач мав звернутись з мотивованою заявою до органу ведення Реєстру. Поданий представником позивача адвокатський запит не є заявою позивача до органів введення реєстру, яка подається для вчинення суб`єктом будь-яких дій, зокрема, внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З огляду на викладене, на думку суду першої інстанції, позивач не звертався до органів ведення Реєстру із відповідною заявою про внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тому у спірних правовідносин відповідачами не порушено прав позивача. Протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1,3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1, 3 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч.5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; ; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що спір стосується дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку та включення його до категорії військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Колегія суддів, дослідивши копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 встановила, що 17.05.2022 рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнаний «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» за гр.2 ст.39 «А»; наказ МОУ №402-2008 р.

До тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 внесено запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 17.05.2022 згідно з п.п.3 п. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ ( в редакції, чинній станом на дату видачі довідки ВЛК від 17.05.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; .

Разом з тим, як вбачається з копії облікової картки ОСОБА_1 , наданої відповідачем на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 про витребування доказів, 11.06.2025 ОСОБА_1 було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Отже, відомості, що містяться в електронному військово-обліковому документі позивача, не відповідають відомостям його паперового військово-облікового документа та висновку ВЛК.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України звертається до відповідного ТЦК та СП із заявою про внесення змін, а такі зміни мають бути внесені протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Колегією суддів встановлено, що представник позивача - адвокат Демура І.Б. звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 з адвокатським запитом , в якому, крім іншого, просив повідомити йому підстави поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку 11.06.2025, підстави зникнення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а також поновити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі непридатності його до військової служби за станом здоров`я, що встановлена у передбаченому законодавством порядку.

Колегія суддів зазначає, що єдиним документом, на який посилається відповідач на підтвердження поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку, є розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від лютого 2024 року, яким було заборонено внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визнаних непридатними за станом здоров`я з виключенням з військового обліку з інших ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 про витребування доказів відповідачем було надано копію розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 29.02.2024 №831-ВОБ .

За цим розпорядженням начальникам РТЦК та СП (начальникам відділів РТЦК та СП) заборонено внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін персональних та службових даних громадян і виключення з військового обліку на підставі документів (тимчасових посвідчень військовозобов`язаного, довідок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 ), які були видані іншими районними ТЦК та СП та ВЛК інших районів.

Колегія суддів звертає увагу, що це розпорядження було винесено 29.02.2024, а за даними тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 №273/22 та облікової карти ОСОБА_1 його було виключено з військового обліку 17.05.2022 (п.3 ч.6 ст.37 ) через непридатність до військової служби , тобто за 1 рік 9 місяців до видання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 . Зазначене розпорядження не містить посилань , що його дія поширюється на правовідносини, що виникли до набуття ним чинності.

Отже, посилання відповідача на цей акт, як на підставу включення ОСОБА_1 до категорії військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів суперечить ст.58 Конституції України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 29 лютого 2024 року є організаційно-розпорядчим актом відповідача, як органу військового управління і сам по собі не може змінювати чи скасовувати медичний висновок, прийнятий компетентним органом та втілений у відповідному записі до військово-облікового документа позивача.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, визначені, зокрема, Порядком № 1487, полягають в організації військового обліку, веденні відповідної документації, внесенні відомостей до Реєстру, але не включають повноважень щодо самостійної зміни постанов ВЛК та їх наслідків для статусу особи.

Суд зауважує що у разі наявності порушень при оформленні документів ВЛК, усунення таких порушень має здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному Положенням про ВЛК, а не шляхом прийняття внутрішнього адміністративного акта територіального центру.

До моменту належного перегляду чи скасування довідки ВЛК № 245 від 17.05.2022 в передбаченому законом порядку така довідка, а також здійснений на її підставі запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 є чинними та обов`язковими до виконання для відповідача, як органу військового управління та органу ведення Реєстру.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем доведено протиправність дій відповідача щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку та його включення до категорії військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У свою чергу, відповідач не надав суду достатніх та переконливих доказів, які б спростовували правову позицію позивача.

У зв`язку з наведеним, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо його поновлення на військовому обліку та включення до категорії військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяв представника позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідачем не розглянута по суті заява представника позивача Копи С.В. про поновлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі непридатності його до військової служби за станом здоров`я, що встановлена у передбаченому законодавством порядку, та не прийнято відповідного рішення, питання внесення відомостей до Реєстру є дискреційним повноваженням відповідача, а тому суд не може підміняти відповідача, уповноваженого на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесенні відповідних змін до електронного реєстру та військово-облікового документу або відмовити у внесенні таких змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач належним чином не розглянув адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 та не прийняв жодного рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 в даному випаду є зобов`язання відповідача розглянути питання щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням його з військового обліку та прийняти рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов помилкового висновку про відсутність факту належного звернення позивача до відповідача, оскільки особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки не обов`язкова, а внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних проводиться на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та, враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 1211,20 грн, за подання апеляційної скарги – 1816,80 грн, всього – 3028,00 грн.

Враховуючи, що за наслідками судового розгляду позов задоволено частково, судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 605,60 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 908,40 грн, а всього -1514,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справиё а доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 520/21878/25 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку та включення особи до категорії військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників , військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути питання щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та прийняти рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені ним витрати зі сплаті судового збору на загальну суму 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять ) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін