Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №200/8572/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року справа №200/8572/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєва Е.Г. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Грецького Вячеслава Георгійовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 р. у справі № 200/8572/25 (головуючий І інстанції Смагар С.В., повний текст складено 25 грудня 2025 року) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як матері померлого військовослужбовця сержанта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця сержанта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 р. у справі № 200/8572/25 у задоволені позову відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Відповідач (Розпорядник бюджетних коштів ) наділений правом здійснювати розгляд заяв про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до встановленої процедури, приймати рішення, в тому й числі про повернення документів на доопрацювання у разі, коли такі документи: подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю.

Лист № 03.3/Д-1175/1249 від 17.09.20025 є по своїй суті супровідним документом та не містить в собі інформації про склад комісії з питань виплати одноразової грошової допомоги, дати засідання комісії з питань ОГД, номер прийнятого рішення, яким заяву після розгляду повернено на доопрацювання. Адже, такі вимоги містяться в п. п. 22-23 Порядку №975, що свідчить про наявність порушення, щодо процедури прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача та повернення її заявниці. Відповідачем до відзиву на позовну заяву, рішення комісії з питань виплати ОГД за заявою позивача, до суду не надано.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, про направлення заяви на доопрацювання діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначений законами України, а тому, у зв`язку з прийняттям такого рішення, суб`єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивачки.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Представником позивача було надано відповідь на відзив, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась заявою на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 (начальника НОМЕР_3 прикордонного загону) із проханням виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина ОСОБА_2 , який проходив військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні. Дана заява надійшла на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону 10.09.2025 року за №Д-1175.

17.09.2025 НОМЕР_3 прикордонним загоном було надано відповідь на заяву позивача та повідомлено наступне: «Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 №714), одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби. Розмір одноразової грошової допомоги встановлюється з урахуванням причинного зв`язку смерті військовослужбовця. Відповідно до пунктів 6, 8 розділу 12 Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 25.06.2024 №441, постанова про встановлення причинного зв`язку загибелі (смерті) військовослужбовців складається Центральною військово-лікарською комісією Держприкордонслужби та приймається з урахуванням висновку, зазначеному в актах форм Нвс-5, Нвс-1 (або НПвс). Відповідно до абзацу 4 пункту 3 глави 6 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України затвердженої наказом МВС України від 06.06.2017 №468, з метою встановлення причинного зв`язку смерті (загибелі) начальник органу Держприкордонслужби, на кадровому забезпеченні якого перебував загиблий, направляє клопотання до Центральної військово лікарської комісії Держприкордонслужби, яка виносить відповідну постанову. До клопотання додаються біографічна довідка, копія лікарського свідоцтва про смерть, копія свідоцтва про смерть, акти форми Нвс-5, Нвс-1 (або НПвс). Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 року № 199 (далі – Інструкція № 199), з метою встановлення причин та обставин випадку смерті сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено спеціальне розслідування, яке проводиться комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 17.09.2025 результати розслідування (акти форм Нвс-5, Нвс-1 (або НПвс)) на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України не надходили. За наявною інформацію термін розслідування було продовжено на строк до отримання відповідних лабораторних досліджень. Враховуючи вищевикладене, розгляд питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого сержанта ОСОБА_3 буде здійснений після надходження на адресу керівництва НОМЕР_3 прикордонного загону усіх вищезазначених документів».

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції зазначив наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади щодо проходження військової служби в України визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон № 2011-XII).

Нормами ст. 1 Закону № 2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закон № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Ч. 6. Ст. 16 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві – резервістами. Згідно частини 10 вказаної статті порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі – Порядок № 975).

Порядок № 975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби. Розмір одноразової грошової допомоги встановлюється з урахуванням причинного зв`язку смерті військовослужбовця.

Відповідно до п. 22 Порядку № 975 призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пункт 20 Порядку №975 визначає, що до заяви про отримання одноразової грошової допомоги, додаються завірені копії, зокрема таких, документів: свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби; постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Відповідно до пунктів 6, 8 розділу 12 Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 25.06.2024 №441, постанова про встановлення причинного зв`язку загибелі (смерті) військовослужбовців складається Центральною військово-лікарською комісією Держприкордонслужби та приймається з урахуванням висновку, зазначеному в актах форм Нвс-5, Нвс-1 (або НПвс).

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 глави 6 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 06.06.2017 №468, з метою встановлення причинного зв`язку смерті (загибелі) начальник органу Держприкордонслужби, на кадровому забезпеченні якого перебував загиблий, направляє клопотання до Центральної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, яка виносить відповідну постанову. До клопотання додаються біографічна довідка, копія лікарського свідоцтва про смерть, копія свідоцтва про смерть, акти форми Нвс-5, Нвс-1 (або НПвс).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 року № 199 (далі – Інструкція № 199), з метою встановлення причин та обставин випадку смерті сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено спеціальне розслідування, яке проводиться комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи вищевикладене, причинний зв`язок смерті визначається постановою Центральною військово-лікарською комісією Держприкордонслужби та приймається з урахуванням висновку, зазначеному в актах форм Нвс-5, Нвс-1 (або НПвс).

Начальником НОМЕР_3 прикордонного загону направлено клопотання до Центральної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, яка виносить відповідну постанову із біографічною довідкою, копією лікарського свідоцтва про смерть, копією свідоцтва про смерть, актами форми Нвс-5, Нвс-1 (або НПвс).

З метою встановлення причин та обставин випадку смерті сержанта ОСОБА_2 , призначено спеціальне розслідування, яке проводиться комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на момент надання відповіді та на час удового розгляду справи, результати розслідування та акти форми Нвс-5, Нвс-1 до НОМЕР_3 прикордонного загону від ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходили.

Позивач просив суд розглянути заяву ОСОБА_1 із доданими до неї документами, а саме: 1. Копією паспорту; 2. Копією документу про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; 3. Копією свідоцтва про смерть військовослужбовця; 4. Копією свідоцтва про народження військовослужбця; 5. Довідкою з реквізитами банку; 6. Копією сповіщення про смерть; 7. Витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону. В той же час, без надання відповідачу повного обсягу документів, визначених пунктом 20 Порядку № 975.

Заява позивача була фактична розглянута та на неї була надана відповідачем відповідь від 17.09.2025 року № 03.3/Д-1175/1249, внаслідок чого у спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок подання повного пакету документів передбачених пунктом 20 Порядку № 975 покладається саме на особу, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Обставина не надання позивачем відповідачу повного обсягу документів, визначених пунктом 20 Порядком № 975, не є спірною у даній справі.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача Грецького Вячеслава Георгійовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 р. у справі № 200/8572/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 р. у справі № 200/8572/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв