Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №754/17419/25 — Київський апеляційний суд

Справа №754/17419/25Головуючий у І інстанції Татаурова І.М.

Провадження № 33/824/1090/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою, ОСОБА_1 04.10.2025 о 01:10 год. керував автомобілем, марки «Audi Q7», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Милославській 47, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор Motorola VB400 №471848, 472249. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення його на місці зупинки працівниками патрульної поліції.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, тобто

відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Вказує, що суддею не надано належної оцінки тим обставинам, що працівниками поліції порушено вимоги ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки вони не повідомили ОСОБА_1 про конкретну причину зупинки транспортного засобу.

Також зазначає, що поза увагою судді залишилося те, що на відеозапису не зафіксовано моменту зупинки транспортного засобу, його механічного руху , факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , будь-які ознаки у нього алкогольного сп`яніння.

Окрім того, вказує, що суддею не надано належної оцінки тим обставинам, що відсторонення водія від керування мало місце з порушенням вимог Інструкції МВС №1395, а також поясненням ОСОБА_1 про те, що «трішки випивав» чи «пропонував оплатити супровід авто», які не є юридичною констатацією сп`яніння.

На апеляційний розгляд особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, стверджується доказами, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд, рапорті працівника поліції, відеозапису події з відеокамери поліцейського.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку в апеляційній скарзі не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення вимог ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію"патрульним поліцейським не було повідомлено ОСОБА_1 підстави для зупинки транспортного засобу та відсторонено останнього від керування транспортним засобом в порушення вимог відомчої інструкції , не можуть свідчити про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вказані обставини не входять до об`єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення.

Твердження апеляційної скарги про те, що відеофіксацією події не було безпосередньо зафіксовано руху транспортного засобу, моменту його зупинки, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є слушними, проте останнім не заперечувався факт керування ним транспортним засобом, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім того, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що відеофіксація події не містить процесу фіксування ознак сп`яніння, зазначених у складеному протоколі про адміністративне правопорушення, проте такі обставини не свідчать про неналежне виконання поліцейським службових обов`язків, який встановив наявність таких ознак під час спілкування із ОСОБА_1 , що було підтверджено і поясненнями останнього про керування транспортним засобом після вживання спиртних напоїв та про причини вчинення такої дії.

Інших доводів, якими б спростовувалися висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного

правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП , у апеляційній скарзі не зазначено.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33 КупАП.

Порушень норм процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування чи зміни постанови, не встановлено.

За таких обставин судове рішення є законним.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль