Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №620/16026/24 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/16026/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Калюжної В.В.,

представника відповідача Чорного І.В.,

представника відповідача Рязанцева В.Г.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплаченої у період з 01 січня 2016 року по 10 квітня 2016 року без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплаченої у період з 01 січня 2016 року по 10 квітня 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у липні 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та у серпні 2017 року, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплаченої у період з 11 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у липні 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та у серпні 2017 року, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 виплаченої у період з 11 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2018 року та у серпні 2019 року, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у кількості 8 календарних днів та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2018 року та у серпні 2019 року, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у кількості 8 календарних днів та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не проведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у листопаді 2022 року, у березні 2023 року та у січні 2024 року, компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки у кількості 38 календарних днів за 2022 рік, у кількості 15 календарних днів за 2023 рік, у кількості 1 календарний день за 2024 рік, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2024 рр. тривалістю 28 календарних днів, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 повних календарних місяців без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у листопаді 2022 року, у березні 2023 року та у січні 2024 року, компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки у кількості 38 календарних днів за 2022 рік, у кількості 15 календарних днів за 2023 рік, у кількості 1 календарний день за 2024 рік, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2024 рр. тривалістю 28 календарних днів, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 повних календарних місяців з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 грудня 2015 року по день її фактичної виплати 12 листопада 2024 року;

-визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 11 квітня 2016 року по день її фактичної виплати 10 листопада 2024 року;

- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 березня 2018 року по день її фактичної виплати 15 листопада 2024 року;

- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 24 лютого 2022 року по день її фактичної виплати 29 листопада 2024 року;

- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо не проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки розрахунку з 14.08.2019 по день фактичного розрахунку 14.11.2024.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 15.12.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Військова частина НОМЕР_4 подала суду відзив на позов, в якому позов не визнає і вважає, що вони не ґрунтуються на законі, є безпідставними виходячи з наступного. Позивач, ОСОБА_1 , був зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.02.2018 року №15-ОС та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.08.2019 року №126-ОС, ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 13.08.2019 року, в зв`язку зі звільненням в запас. При виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_4 ), з ОСОБА_1 було проведено відповідні розрахунки в повному обсязі. На виконання рішення суду по справі №620/6861/24 на розрахунковий рахунок позивача 15.11.2025 проведена виплата індексації грошового забезпечення у розмірі 72 853,83 грн. Вважають, що індексація не є складовою щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців та не відноситься ні до доплат, надбавок, премій та інших додаткових видів грошового забезпечення, а тому індексація грошового забезпечення не може бути включена при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні основної відпустки, тривалістю 8 календарних днів та одноразової допомоги при звільненні з військової служби, у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, за 25 повних календарних років, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) подала суду відзив на позов, в якому позов не визнає і вважає, що є безпідставним, виходячи з наступного. На виконання рішення суду у справі №620/6861/24 Військовою частиною НОМЕР_3 позивачу 10.11.2024 здійснено виплату індексації грошового забезпечення за період, з 11.04.2016 по 28.02.2018 у розмірі 59 871,28 грн. Вважають, що індексація до складу грошового забезпечення не входить, а тому правові підстави для проведення перерахунку та виплати позивачу підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період, з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, відсутні. Також наголошують, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами фактичної виплати йому Військовою частиною НОМЕР_3 сум індексації грошового забезпечення із порушенням строку їх виплати, тобто, позивач не довів належними та допустимими доказами, що Військова частина НОМЕР_3 виконала рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 620/6861/24 із затримкою на один і більше календарних місяців після того, як воно набрало законної сили.

ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 подала до суду відзив на позов, в якому не визнає позовні вимоги, заявлені до нього повністю і вважає, що вони не ґрунтуються на законі, є безпідставними і тому не підлягають задоволенню з наступних підстав. У ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) позивач проходив військову службу з 30.06.2015по 02.04.2016. Розмір підйомної допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). Позивачу підйомну допомогу було виплачено у вересні 2016 року в розмірі 4982 грн 63 коп., що підтверджується архівною відомістю за 2016 рік.

Грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення була виплачена у червні 2016 року в розмірі 5931 грн 90 коп., що підтверджується архівною відомістю за 2016 рік. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Звертають увагу суду, що індексації підлягає, лише грошове забезпечення військовослужбовця. Також вказують, що відповідно до п. 8 Інструкції №73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Отже до складу грошового забезпечення не включається щомісячна додаткова грошова винагорода, що підтверджується п. 8 Інструкції №73 та Розділом ІІІ Інструкції №537/15228, яка має вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення. Також наголошують, що позивач не надав доказів до позовної заяви, що підтверджували його звернення до них із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що позивач помилково вважає, що при обчисленні розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач повинен був керуватися пунктами 1 приміток Додатку 1 та Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, відповідно до яких обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). Зазначає, що пункт 4 Постанови № 704 змінено 21 лютого 2018 року на підставі Постанови №103, відповідно пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови №704.

Ухвалою суду від 23.02.2026 вирішено провести розгляд справи №620/16026/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 02 березня 2026 року; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) довідку про середньоденне грошове забезпечення за два повних календарні місяці, що передували місяцю звільнення; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) копію послужного списку ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.03.2026 задоволено заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) та представника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 02.03.2026 о 11:00 год, у справі № 620/16026/24 в режимі відеоконференції за участю представника ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) та представника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду від 18.03.2026 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні, що відбулось 08.04.2026 представники відповідачів заперечували проти задоволення позову, з підстав, викладених у відзивах на позов. Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Так судом встановлено, що наказами Голови Державної прикордонної служби України від 26.07.2019 №776-ОС та від 13.08.2019 №828-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №126-ОС від 13.08.2019 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

У подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, 24.02.2022 позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2022 № 100- ОС зарахований до списків особового складу загону, на всі види забезпечення та вважався таким, що приступив до виконання службових обов`язків з 24 лютого 2022 року.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 19 березня 2024 року №460-ОС, позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.04.2024 № 427-ОС, позивач виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01 квітня 2024 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду 28.06.2024 у справі № 620/6861/24 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно без урахування січня 2008 року місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем); зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 10 квітня 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату здійснити із урахуванням виплачених сум; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату здійснити із урахуванням виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2019 року та з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2024 року із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2019 року включно із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2024 року із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; в задоволення решти позовних вимог відмовлено.Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 620/6861/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2019 року включно із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2024 року із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; прийнято в цій частині нове рішення, яким зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2019 року включно із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у щомісячному розмірі 4246,04 грн та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2024 року із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у щомісячному розмірі 4246,04 грн; в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року залишено без змін.На виконання рішення суду у справі №620/6861/24 12.11.2025 Військова частина

На виконання рішення суду у справі №620/6861/24 15.11.2025 Військова частина НОМЕР_2 перерахувала на розрахунковий рахунок позивача кошти у сумі 8143,04 грн - індексацію грошового забезпечення.

На виконання рішення суду у справі №620/6861/24 15.11.2025 Військова частина НОМЕР_4 перерахувала на розрахунковий рахунок позивача кошти у сумі 72 853,83 грн - індексацію грошового забезпечення. На виконання рішення суду у справі №620/6861/24 10.11.2024 Військовою частиною НОМЕР_3 здійснено позивачу 10.11.2024 виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 59 871,28 грн.

На виконання рішення суду у справі №620/6861/24 10.11.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено 29.11.2024 позивачу виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 105394,99 грн.

Вважаючи порушеними свої права та інтереси, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту Військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує Військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист Військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII установлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, згідно із пунктом 4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Таким чином спеціальним законом прямо передбачено правило безумовної індексації грошового забезпечення військовослужбовця, котре не поставлено у залежність від дії будь-яких факторів.

Також за приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже при вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки, підйомної допомоги, додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 року у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 року у справі № 820/3423/18.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Оскільки індексація грошового забезпечення позивача проведена, на виконання рішення суду, вже після нарахування та виплати йому підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпустки, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №889, одноразової грошової допомоги при звільненні, підстави вважати, що ці виплати були нараховані та виплачені з урахуванням проіндексованого грошового забезпечення, зі складових якого визначається розмір наведених вище виплат, відсутні.

При цьому, суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є дії відповідачів щодо розрахунку розміру підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпустки, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №889, одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування, зокрема, індексації, яка виплачена позивачу на виконання судових рішень.

Щодо позовних вимог стосовно компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки суд зазначає таке.

Питання пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»(далі Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159(далі - Порядок - № 159).

Стаття 1 Закону № 2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За приписами статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-ІІІ).

На реалізацію положень Закону № 2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пункти 1, 2 Порядку № 159 подібні за змістом положенням Закону № 2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відтак підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем заробітної плати за час вимушеного прогулу, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та в пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі невірно обрахованого розміру складових грошового забезпечення). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30.09.2020 у справі № 2-а-1/11, від 31.08.2021 у справі № 264/6796/16-а та ряду інших.

Таким чином відповідачі, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено позивачеві грошове забезпечення в повному обсязі, повинні були здійснити виплату таких коштів з одночасною виплатою сум компенсації. Невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата окремих складових грошового забезпечення позивача, є порушенням прав військовослужбовця на отримання такої компенсації.

Судом встановлено, що на виконання рішень судів:

- у справі №620/6861/24 12.11.2025 Військова частина НОМЕР_2 перерахувала на розрахунковий рахунок позивача кошти у сумі 8143,04 грн - індексацію грошового забезпечення;

- у справі №620/6861/24 15.11.2025 Військова частина НОМЕР_4 перерахувала на розрахунковий рахунок позивача кошти у сумі 72 853,83 грн - індексацію грошового забезпечення;

- у справі №620/6861/24 10.11.2024 Військовою частиною НОМЕР_3 здійснено позивачу 10.11.2024 виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 59 871,28 грн;

- у справі №620/6861/24 10.11.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено 29.11.2024 позивачу виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 105394,99 грн.

Проте, як слідує з матеріалів справи відповідачі не здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Таким чином суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день її фактичної виплати.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) стосовно не проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки розрахунку з 14.08.2019 по день фактичного розрахунку 14.11.2024 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022 передбачалося, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 16 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, текст статті 117 викладено в такій редакції:

«У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті».

Таким чином, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, зокрема, виплату працівнику його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, однак не більш як за шість місяців.

З матеріалів справи слідує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.08.2019 №126-ос позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 13.08.2019, проте фактичний розрахунок проведено на виконання рішення суду 15.11.2024.

Варто вказати, що зміни у статтях 116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванню та вирішенню спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.

У межах цієї справи належить враховувати норми статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 із врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, які безпосередньо стосуються норм статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, а на їх виконання підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат.

А також належить враховувати приписи чинної редакції статті 117 КЗпП України щодо періоду з 19.07.2022 по 15.11.2024, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями.

Разом з тим встановлюючи право позивача для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд вважає за необхідне визначити розмір такого відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок № 100).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

З розрахункової архівної відомості за 2019 рік слідує, що середньоденне грошове забезпечення позивача за червень-липень 2019 року становить 667,48 грн.

Таким чином, сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні позивача за період, з 14.11.2019 по 18.07.2022 (978 днів х 667,48 грн) становить 652 795,44 грн та за період, з 19.07.2022 по 18.01.2023 (184 днів (не більше шести місяців) х 667,48 ) становить 122 816,32 грн.

Суд зазначає, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Такого висновку суд дійшов з урахуванням правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі №480/3105/19, у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі №6-113цс16; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, щодо відступлення від частини висновків Верховного Суду України, наведених у постанові від 27.04.2016 у справі №6-113цс16).

Так Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 вказала, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

За обставин цієї справи суд вважає за необхідне застосувати критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, з огляду на таке.

Як вже встановив суд, сума спірної грошової компенсації за час затримку остаточного розрахунку становить за період, з 14.11.2019 по 18.07.2022 - 652 795,44 грн та за період, з 19.07.2022 по 18.01.2023 - 122 816,32 грн.

Сума виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду складає 72912,29 грн.

З огляду на очевидну не співмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості та враховуючи, що з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан в Україні, якій триває і на даний час, великий дефіцит бюджету України, недостатність коштів для фінансування Збройних Сил України, з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, тому суд приходить до висновку за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 10000,00 грн, що буде достатньою компенсацію майнових втрат, які поніс позивач через несвоєчасний розрахунок при звільнені, та не призведе до надмірного фінансового тягаря для відповідача.

При цьому суд зазначає, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного суду від 14.05.2025 у справі № 440/14216/23.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зокрема, зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З урахуванням вказаних вимог судом в резолютивній частині рішення зазначається конкретна сума, яка підлягає стягненню, без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №821/197/18.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не проведення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплаченої у період, з 01.01.2016 по 10.04.2016, без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплаченої у період, з 01.01.2016 по 10.04.2016, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо не проведення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у липні 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та у серпні 2017 року, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплаченої у період, з 11.04.2016 по 28.02.2018, без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у липні 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року та у серпні 2017 року, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 виплаченої у період, з 11.04.2016 по 28.02.2018, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо не проведення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2018 року та у серпні 2019 року, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у кількості 8 календарних днів та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2018 року та у серпні 2019 року, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у кількості 8 календарних днів та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не проведення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у листопаді 2022 року, у березні 2023 року та у січні 2024 року, компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки у кількості 38 календарних днів за 2022 рік, у кількості 15 календарних днів за 2023 рік, у кількості 1 календарний день за 2024 рік, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки тривалістю 28 календарних днів, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 повних календарних місяців без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у листопаді 2022 року, у березні 2023 року та у січні 2024 року, компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки у кількості 38 календарних днів за 2022 рік, у кількості 15 календарних днів за 2023 рік, у кількості 1 календарний день за 2024 рік, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, тривалістю 28 календарних днів, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 25 повних календарних місяців з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки, по день її фактичної виплати.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки, по день її фактичної виплати.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки по день її фактичної виплати.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки, по день її фактичної виплати.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо не проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні зі служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10000 (десять тисяч) грн (сума без виключення сум відрахування на податки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 ).

Суддя В.В. Падій