Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №580/2533/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року справа № 580/2533/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Кичка Р.А. від імені ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

16.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Кичка Р.А. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) (далі – відповідач-1) про:

визнання протиправним і скасування рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформленого протоколом від 20.02.2026 №8;

зобов`язання відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" прийняти нове рішення, яким надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Обґрунтовуючи позов зазначили, що відповідач безпідставно відмовив у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження, залучено співвідповідачем у справі ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі – відповідач-2).

Вказану ухвалу відповідач-2 отримав в електронний кабінет 24.03.2026, що підтверджується довідкою, а відповідач-1 рекомендованим листом. Правом подати відзив не скористалися.

Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Позивач згідно з паспортом НОМЕР_3 громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4

13.02.2026 подав через додаток «Дія» заяву вх. реєстраційний номер 20260213-507255 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До неї додав: свідоцтва народження дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 – народжених у шлюбі позивача з ОСОБА_4 , рішення суду у справі №362/3623/13-ц про розірвання шлюбу 27.09.2013 між позивачем та ОСОБА_5 , дані ЄРБ про відсутність стягнення аліментів, документів, що підтверджують сімейні зв`язки батьків або відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей; договір від 12.02.2026 позивача з ОСОБА_5 про визначення місця проживання їх двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 ) з матір`ю та обов`язок їх утримувати на позивачу, рішення, свій паспорт та код, резерв +.

Відповідач-2 направив позивачу повідомлення від 20.02.2026 №2239/294 про прийняте відповідачем-1 згідно з протоколом №8 від 20.02.2026 рішення про відмову у наданні відстрочки (далі - Спірне рішення) з підстав відсутності факту утримання дітей.

Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - ЗУ № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст.23 ЗУ № 3543-XII. Згідно з п.3 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до відповідача, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Тобто, за вказаною підставою прав на відстрочку наявне за умови саме факту утримання трьох неповнолітніх дітей (а не перебування у шлюбі з жінкою, від якої неповнолітні діти). Тому під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки повинно перевірятися перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та дітей, яких відповідно до законодавства зобов`язаний він утримувати, відсутність заборгованості з аліментів.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення згідно з ч.ч.7, 8 ст.23 ЗУ №3543-XII здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі – Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Оскільки відповідачі є органами військового управління, що забезпечуєють виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на них покладено обов`язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п.п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Вказана вище Комісія створена при відповідачу. Проте вона не має статусу юридичної особи.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.п.64, 65 Порядку №560 заяви військовозобов`язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п`яти років. У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Встановлені обставини доводять, що відповідач-1 розглянув заяву та виніс протокольне рішення виніс.

Суд урахував, що Додаток 5 до Порядку №560 містить перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у залежності від категорії осіб, які мають право на відстрочку. Так, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі п.3 ч.1 вказаного Закону є:

свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Тобто, додаткові документи зі вказаного переліку обов`язкові не всі, а один зі вказаних.

Як свідчать встановлені обставини спору, позивач має народжених у шлюбах з ним чотирьох неповнолітніх дітей, двоє з них народжені у шлюбі з жінкою, з якою позивач розлучився, та щодо яких наявний договір встановлення їх місця проживання та обов`язок позивача утримувати, відсутня заборгованість по аліментах для них. Перелік документів, поданий позивачем для отримання відстрочки повний та відповідає вказаним вище вимогам.

Стаття 51 Конституції України приписує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Отже, позивач зобов`язаний утримувати власних дітей на підставі Основного закону України до повноліття та мав обґрунтовані законні сподівання на отримання відстрочки від призову згідно з п.3 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII.

Вказана відповідачем-1 підстава – відсутність документа, на підставі якого позивач, маючи власних 4-х неповнолітніх дітей, зобов`язаний їх утримувати недостатньо обґрунтована, позаяк відсутня конкретизація виду документа, обов`язкового для надання згідно з Порядком №560, а Спірне рішення щодо позивача прийняте не обґрунтовано. Позивач надав достатньо документів, що підтверджують наявність на утриманні 4-х неповнолітніх його дітей. То ж Спірне рішення протиправне та підлягає скасуванню в частині відмови позивачу у наданні відстрочки.

Для належного відновлення порушеного права наявні підстави зобов`язати відповідачів в межах власних повноважень повторно розглянути його заяву в порядку, межах і спосіб, що визначені законом, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цій справі. Позовна вимога зобов`язувати видати відстрочку передчасна до дотримання відповідачами в межах власних повноважень належного порядку та способу дій щодо такого розгляду.

Зважаючи на результат вирішення спору, понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 16.03.2026 про сплату судового збору в сумі 1084,13грн, згідно з вимогами ст.ст.132-139 КАС України підлягають стягненню пропорційно – половина - за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, що має статус юридичної особи та при якому діє відповідач-1, що допустив порушення заявленого права позивача.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково позову адвоката Кичка Р.А. від імені ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 20.02.2026 №8, в частині відмови йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати Комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в межах власних повноважень повторно розглянути в порядку, межах і спосіб, що визначені законом, заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 542,07грн (п`ятсот сорок дві гривні сім копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ