Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №560/2254/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №560/2254/26

Суддя: Козачок І.С.

Справа № 560/2254/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №221150000880 від 06.02.2026, зобов`язати перевести на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", провести нарахування і виплату пенсії з 29.01.2026 з урахуванням довідок про складові заробітної плати №48, №49 від 28.01.2026, виданих Управлінням соціального захисту населення. Посилається на те, що 29.01.2026 звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 попередньо діючого Закону України «Про державну службу». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області спірним рішенням у задоволенні заяви відмовлено, з чим позивачка не погоджується.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві зазначає, що позивачка отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-VІ. Водночас, у переведенні на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" відмовлено, оскільки цим Законом такий вид пенсії не передбачений.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив по справі не подало.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримуючи пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-VI.

29.01.2026 ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на пенсію за іншим Законом (пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу").

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.02.2026 №221150000880 відмовлено у задоволенні заяви, оскільки призначення пенсії по інвалідності Законом України "Про державну службу" №889 не передбачено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889VIII (далі Закон №889-VIII), згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 9 ст. 37 цього Закону пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV:

- особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років;

- особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.

Отже, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відсутність у Законі №889-VIII підстав для призначення пенсії по інвалідності державного службовця є помилковими, так як не узгоджуються з положеннями статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (у частині, що підлягає застосуванню).

Дослідивши зміст спірного рішення, суд встановив, що єдиною підставою для відмови у переведенні позивачки на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» стала загальна констатація відсутності у останньої права на такий вид пенсійного забезпечення. Водночас, матеріали адміністративної справи свідчать про те, що при розгляді заяви відповідач взагалі не здійснював дослідження питання наявності та достатності стажу державної служби, необхідного для призначення такої пенсії на підставі п. 10-12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Разом з тим, оскільки у трудовій книжці назви посад можуть не відповідати тогочасним класифікаторам або законам про держслужбу, саме пенсійний орган через систему реєстру застрахованих осіб та інші документи може верифікувати ці періоди.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень мають бути прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відмова у призначенні пенсії без перевірки основної умови її призначення - наявності спеціального стажу, свідчить про формальний підхід та неналежне виконання відповідачем своїх функцій.

У той же час, відповідно до принципу розподілу владних повноважень суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень, які потребують спеціальних арифметичних розрахунків та оцінки первинних документів про стаж. Суд не є органом, який здійснює первинне обчислення страхового чи спеціального стажу, оскільки за своєю правовою природою такі функції є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. У даному випадку оскільки відповідач взагалі не надавав оцінки записам у трудовій книжці позивачки та не вираховував тривалість її роботи на посадах державної служби, пряме зобов`язання судом призначити пенсію було б передчасним і свідчило б про втручання у компетенцію органу ПФУ.

Враховуючи те, що право особи на отримання пенсії безпосередньо залежить від результатів обчислення стажу, яке органом ПФУ проведене не було, належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є визнання рішення відповідача протиправним та його скасування, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки, здійснити повну перевірку наявного у неї стажу державної служби на предмет його достатності для призначення пенсії відповідно до вимог закону.

Оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення і доводи позивачки у цій частині не спростував, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.02.2026 №221150000880.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2026, здійснити повну перевірку наявного у неї стажу державної служби на предмет його достатності для призначення (перехід на інший вид) пенсії та вирішити питання відповідно до вимог закону з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 квітня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (вул. Батюка, 8,м. Слов`янськ,Донецька обл., Краматорський р-н,84116 , код ЄДРПОУ - 13486010) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua