Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №480/6198/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Справа № 480/6198/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/6198/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління ПФУ в Сумській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 20.05.2023, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", зі змінами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, та премії), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.06.2023 пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.06.2023, підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Сумській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 20.05.2023, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-Х11 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", зі змінами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, з обов`язковим включенням наступних складових: посадовий оклад - 5497,44 грн., який було обчислено наступним чином: 1762 грн х 3.12 (коефіцієнт визначений КМУ № 704 та який відповідає посаді з якої був звільнений); оклад за військове звання (майор) - 1339,12 грн., обчислено наступнім чином: 1762 грн х коефіцієнт 0.76; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3418,28 грн обчислена виходячи з наступного: 50% від посадового окладу + оклад за військовим званням (5497,44 грн + 1339,12 грн =6836,56 х 50% = 3418,28 грн); надбавка за особливості проходження служби 100% від ПО+ОВЗ+НВР - 10254,84 грн., обчислені наступним чином: тобто від наступних сум (5497,44 + 1339,12 + 3418,28 = 10254.84 грн.); надбавка за роботу з таємними документами - 824,61 грн., обчислено наступним чином: 15% від посадового окладу (5497,44 х 15% = 824,61 грн); надбавка за кваліфікацію 7% від ПО - 384,82 грн (5497,44 х 7%); премія (станом на 2023 р) 400% - 21989,76 грн., 400% від посадового окладу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області довідки станом на 20.05.2023 для проведення перерахунку пенсії із зазначенням усіх складових грошового забезпечення. Проте листом відповідач відмовив у видачі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 20.05.2023. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною і порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що порядок призначення та перерахунку пенсій військовослужбовців визначається Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а також підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та від 13.02.2008 № 45. Відповідно до вимог законодавства пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення, а її перерахунок здійснюється виключно у разі підвищення складових такого забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 визначено порядок формування грошового забезпечення, а постановою від 12.05.2023 № 481 встановлено розрахункову величину 1762 грн, яка застосовується з 20.05.2023. Оскільки прийняття постанови № 481, на думку відповідача, не призвело до підвищення грошового забезпечення, підстави для перерахунку пенсії відсутні. У зв`язку з цим вимога про видачу нової довідки станом на 20.05.2023 є необґрунтованою. Також відповідач зазначає, що позовні вимоги щодо включення додаткових видів грошового забезпечення є передчасними, оскільки такі дані визначаються уповноваженим органом при оформленні відповідної довідки. Відтак, на думку відповідача, підстави для видачі оновленої довідки для перерахунку пенсії відсутні.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судом витребовувалися документи у учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області та отримує пенсію, передбачену Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Позивач звернувся до відповідача зі заявою, у якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фону України в Сумській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки та премії) з 20.05.2023.

Відповідач листом від 11.07.2025 повідомив позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №45 та постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 уповноважені органи, а саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожній особі на підставі списків наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України та у місячний строк подають їх до цих управлінь. Оскільки зазначені списки до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надавались, то і підстав для подачі довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області немає (а.с. 5).

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам учасників справи, а також виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262- ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно із частинами першою та другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка передбачала з 01 березня 2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103).

Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14” . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Тобто з 01 січня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як “розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року”.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 620/9741/24 та інших вказував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, а саме до пункту 4 Постанови № 704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина “прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року”, а не “прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року”.

У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року”, не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Отже, з 29 січня 2020 року чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина “прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року”, а не “прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року”.

Водночас 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704”, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини “прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року” запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

Водночас, аналізуючи вищенаведені положення Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 сформував правовий висновок про те, що пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню.

Подібний висновок (про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розрахункову величину для посадових окладів, яка суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 4059-IX) викладений Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а.

Така позиція також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 та Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22 про те, що правові акти, які не відповідають правовим актам вищої юридичної сили (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Суд зауважує, що у первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (стаття 2 Закону № 2017-III).

Згідно з приписами статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Слід зауважити, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.

Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

Так, у Рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

З огляду на викладене, положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції, зміненій Постановою № 481, якими встановлено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн, не можуть застосовуватися у спірних правовідносинах, оскільки вони звужують зміст та обсяг державних соціальних гарантій, визначених законом, та фактично нівелюють правове значення прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 та у постанові Верховного Суду від 02.04.2026 у справі № 520/14547/25, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при вирішенні спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд зазначає, що доводи позивача про застосування фіксованої розрахункової величини 1762,00 грн та наявність у зв`язку із цим підстав для підготовки оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 20.05.2023 є помилковим.

Крім того, судом враховується, що механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМ України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Суд зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому порядок дій, які повинен вчинити відповідач, у зв`язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103, не змінився.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу на виконання судового рішення по справі №480/7749/22 видано оновлену довідку із розмірами грошового забезпечення позивача, які визначені станом на 01.01.2021.

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень позивач скористався правом звернення до суду для захисту порушеного права щодо отримання довідки із розміром грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2023, що підтверджується рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року по справі № 480/6881/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133356336).

При цьому станом на 20.05.2023 розмір грошового забезпечення згідно висновків Верховного Суду, викладених у Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 та у постанові Верховного Суду від 02.04.2026 у справі № 520/14547/25, повинен визначатися із посадового окладу, встановленого на січень відповідного року, зокрема, станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, а тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління ПФУ в Сумській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 20.05.2023, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", зі змінами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, та премії), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.06.2023 пенсії; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.06.2023, підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Сумській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 20.05.2023, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-Х11 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", зі змінами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, з обов`язковим включенням наступних складових: посадовий оклад - 5497,44 грн., який було обчислено наступним чином: 1762 грн х 3.12 (коефіцієнт визначений КМУ № 704. та який відповідає посаді з якої був звільнений); оклад за військове звання (майор) - 1339,12 грн., обчислено наступнім чином: 1762 грн х коефіцієнт 0.76; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3418,28 грн обчислена виходячи з наступного: 50% від посадового окладу + оклад за військовим званням (5497,44 грн + 1339,12 грн =6836,56 х 50% = 3418,28 грн); надбавка за особливості проходження служби 100% від ПО+ОВЗ+НВР - 10254,84 грн., обчислені наступним чином: тобто від наступних сум (5497,44 + 1339,12 + 3418,28 = 10254.84 грн.); надбавка за роботу з таємними документами - 824,61 грн., обчислено наступним чином: 15% від посадового окладу (5497,44 х 15% = 824,61 грн); надбавка за кваліфікацію 7% від ПО - 384,82 грн (5497,44 х 7%); премія (станом на 2023 р) 400% - 21989,76 грн., 400% від посадового окладу – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета