Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №460/23816/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Рівне№460/23816/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 26 лютого 2024 року до 06 березня 2024 року, з 11 червня 2024 року до 08 серпня 2024 року, з 14 жовтня 2024 року до 28 жовтня 2024 року, з 06 листопада 2024 року до 19 січня 2025 року, з 02 червня 2025 року до 13 червня 2025 року, а також з 16 червня 2025 року до 06 серпня 2025 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 26 лютого 2024 року до 06 березня 2024 року, з 11 червня 2024 року до 08 серпня 2024 року, з 14 жовтня 2024 року до 28 жовтня 2024 року, з 06 листопада 2024 року до 19 січня 2025 року, з 02 червня 2025 року до 13 червня 2025 року, а також з 16 червня 2025 року до 06 серпня 2025 року, виходячи з її розміру 100000,00 грн. на місяць, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 не була виплачена в повному обсязі додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 за час його перебування на лікуванні з 26 лютого 2024 року до 06 березня 2024 року, з 11 червня 2024 року до 08 серпня 2024 року, з 14 жовтня 2024 року до 28 жовтня 2024 року, з 06 листопада 2024 року до 19 січня 2025 року, з 02 червня 2025 року до 13 червня 2025 року, а також з 16 червня 2025 року до 06 серпня 2025 (включно) з розрахунку 100 000,00 грн. Просив позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у відповідності до законодавства військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду за весь час лікування (перебування у відпустці для лікування), відповідно до наданих позивачем документів. Просить відмовити у позові повністю.

Ухвалою суду від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у період з 05 березня 2022 року по даний час проходить службу у складі військової частини НОМЕР_2 правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки від 12.11.2023 №1849 - 08 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_1 потрапив під атаку безпілотним літаючим апаратом.

21 лютого 2024 року, перебуваючи на позиції ВОП «Сіверськ» в районі населеного пункту Побєда Покровського району Донецької області, ОСОБА_1 повторно потрапив під скид з БПЛА супротивника.

У жовтні 2025 року Позивач звернувся до Відповідача з приводу виплати йому заборгованості з грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування у відпустці за станом здоров`я після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, однак відповіді не отримав.

Відповідно до довідки №2239 від 29.12.2025 Військової частини НОМЕР_1 за 2024 рік позивачу відображено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці, зокрема у лютому 2024 року – 65 517,24 грн.

Відповідно до довідки №2240 від 29.12.2025 Військової частини НОМЕР_1 за 2025 рік позивачу відображено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі до 100 000 гривень на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці, зокрема у лютому 2025 року – 90 322,58 грн; у квітні 2025 року – 98 064,54 грн; у червні 2025 року – 90 000,00 грн.

Позивач вважає, що Військова частина НОМЕР_1 не в повному обсязі виплатила, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду, а тому звернувся до суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктами другим та третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За змістом абзацу 1 пункту четвертого статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та станом на час спірних правовідносин та розгляду справи не скасований та не припинений.

На виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168).

До Постанови №168 неодноразово вносилися зміни та доповнення.

Так, пунктом 1-1 Постанови КМУ № 168, в редакції чинної на час спірних правовідносин, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260 в редакції чинної на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

У розділі ХХХІV Порядку №260 визначено особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується, зокрема, в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Відповідно до пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260 командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.

За змістом пунктів 9-10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 Розділу XXXIV Порядку № 260).

Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки (пункт 13 Розділу XXXIV Порядку № 260).

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво) після введення воєнного стану та пов`язаного із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також час перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК.

При цьому, з наведених норм права вбачається необхідним дотримання лише двох умов для включення пораненого військовослужбовця до виплати додаткової винагороди розмірі 100000 гривень, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

На підставі зібраних у справі доказів судом встановлено, 08 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_1 потрапив під атаку безпілотним літаючим апаратом.

21 лютого 2024 року, перебуваючи на позиції ВОП «Сіверськ» в районі населеного пункту Побєда Покровського району Донецької області, ОСОБА_1 повторно потрапив під скид з БПЛА супротивника.

Після отримання вищенаведеної травми, ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у військовій частині НОМЕР_3 в період з 26 лютого 2024 року по 06 березня 2024 року.

Відповідно до довідок наданих військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 від 11 червня 2024 року №7633 та від 08 липня 2024 року №8937, поранення пов`язане із захистом Батьківщини та відноситься до тяжких. Також, у тих ж таки довідках зазначається про те, що ОСОБА_1 необхідно надати відпустку для лікування після поранення терміном на 30 календарних днів.

В період з 19 липня 2024 року до 26 липня 2024 року, Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Дубровицька МЛ» Дубровицької міської ради.

Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 05 жовтня 2024 року №15766/1, ОСОБА_1 потребує лікування терміном на 14 календарних днів.

В подальшому, з 14 жовтня 2024 року до 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР.

З 06 листопада 2024 року до 19 листопада 2024 року, Позивач знаходився на стаціонарі у КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії наданої КНП «Міська клінічні лікарня №4» Дніпровської міської ради від 18 листопада 2024 року №5542 надано 30 днів календарних днів відпустки для лікування.

Як вбачається із протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-1204-1525-4592-0 від 04 грудня 2025 року, травма, яка призвела до надання відпустки для лікування пов`язана із захистом Батьківщини, а також кваліфікується як тяжка.

19 грудня 2024 року, ОСОБА_1 надано 30 календарних днів відпустки для лікування поранення, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 №17475.

З 02 червня 2025 року до 13 червня 2025 року, з 16 червня 2025 року до 06 серпня 2025 року, Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Сарненська ЦРЛ».

На підставі зібраних у справі доказів судом встановлено, що військовослужбовець після поранення, у вказані періоди перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

При цьому, судом встановлено, що за період з 01.07.2024 по 07.08.2024 та з 01.07.2025 по 08.07.2025 додаткова винагорода у розмірі 12116,36 грн з розрахунку 100000 грн на місяць була виплачена Позивачу що підтверджено банківською випискою, наданою Військовою частиною НОМЕР_1 . Тому вказаний період не підлягає до задоволення.

Щодо періоду з 26.02.2024 р. по 06.03.2024 р., був оплачений: 16.03.2024 р. відповідно до наказу №61 від 01.03.2024 р. в сумі 108817,80; 19.03.2024 р. відповідно до наказу №78 від 18.03.2024 р. в сумі 438,26.

Спірний період з 11.06.2024 р. по 08.08.2024 р., був оплачений: 22.06.2024 р. відповідно до наказу №173 від 19.06.2024 р. в сумі 59100,00 (за період з 13.06.24 по 30.06.24).

Спірний період з 14.10.2024 р. по 28.10.2024 р., був оплачений: 06.11.2024 р. відповідно до наказу №314 від 04.11.2024 р. в сумі 66217,19.

Спірний період з 06.11.2024 р. по 19.01.2025 р., був оплачений: 22.12.2024 р. відповідно до наказу №344 від 04.12.2024 р. в сумі 42683,33; 29.03.2025 р. відповідно до наказу №86 від 27.03.2025 р. в сумі 88967,74.

3 22.05.2025 р. відповідно до наказу №141 від 19.05.2025 р. в сумі 126143,54.

Спірний період з 02.06.2025 р. по 13.06.2025 р. та 16.06.2025 р. по 06.08.2025 р. був оплачений: 22.07.2025 р. відповідно до наказу №208 від 20.07.2025 р. в сумі 88650,00 (за період з 02.06.2025 по 13.06.2025 та з 16.06.2025 по 30.06.2025).

Вказані виплати також підтверджено виписками з банку. Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо періоду з 09.07.2025 по 06.08.2025, суд зазначає таке.

Відповідно до виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 8827 відділення неврології КНП «Сарненська ЦРЛ» та виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 9265 відділення реабілітаційної допомоги КНП «Сарненська ЦРЛ», Позивач у періоді з 09.07.2025 по 06.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: остеохондроз переважно поперекового відділу хребта, компресія нервових корінців І4 L5, вторинна радикулопатія L5 S1 справа, легкий парез правої стопи.

Відповідно до довідки ВЛК №2025-0508-1205-4744-7 від 08.05.2025 р., тяжкою травмою пов`язаною з захистом Батьківщини, є вогнпальне осколкове поранення правої стопи. А легким пораненням є акубаротравматичне ураження.

Тобто вбачається, що лікування за період з 09.07.2025 р. по 06.08.2025 р. відбувалося не у зв`язку з пораненням, а в зв`язку з лікуванням хвороби, що не пов`язана з Захистом Батьківщини та не має причинного зв`язку захворювання з пораненням.

Надані Позивачем медичні виписки №8827 та №9265 не підтверджують факту перебування Позивача на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я внаслідок отриманого тяжкого поранення (захворювання, травми), пов`язаного із захистом Батьківщини.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Як наслідок, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 квітня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Суддя К.М. Недашківська