Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №420/39405/25
Суддя: Єфіменко К.С.
Справа № 420/39405/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Наказ №2754 від 30.10.2024 командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 ), в частині отриманих травм ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які пов`язані безпосередньо із виконанням завдань із захисту Батьківщини, а не лише під час проходження військової служби, при виконанні службових обов`язків у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 ;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 ) провести додаткове службове розслідування за фактом отриманого ушкодження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що пов`язано із захистом Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 виконував бойові завдання зі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації (бойові дії). З початку по кінець березня 2022 року ОСОБА_1 виконував бойові завдання із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Баштанка Миколаївської області.
27.05.2022 ОСОБА_1 попав під артилерійський обстріл та отримав травму (контузія).
Відповідно до Наказу №2754 від 30.10.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 було проведено службове розслідування щодо отримання травми солдатом ОСОБА_1 .
Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 отримане вищевказане травмування пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.
Позивач вважає висновки службового розслідування невірними та необґрунтованими, зазначає, що отримані ним травми пов`язані безпосередньо із виконанням завдань із захисту Батьківщини, а не лише під час проходження військової служби, при виконанні службових обов`язків у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову зазначивши, що позивачем не надано доказів що він виконував бойове завдання підчас отримання травмування 27.05.2022 року, тому керуючись ч.4 ст.24 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” при службовому розслідувані було отримано висновок, що травма отримана позивачем – при виконанні обов`язків військової служби.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що наведені Відповідачем доводи ґрунтуються на обмеженому тлумаченні окремих доказів, без належної оцінки їх у сукупності з іншими матеріалами справи, у зв`язку з чим не повною мірою відображають фактичні обставини та спростовуються наданими Позивачем доказами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 02.03.2022 по 20.09.2022 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 02.03.2022 призначений на посаду та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , солдат резерву військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 . З 20.09.2022 виключений із списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 та звільнений від займаної посади у запас.
Як зазначає позивач 27.05.2022 він потрапив під артилерійський обстріл та отримав травму (контузія).
У 2024 році позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності належного проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми під час участі в бойових діях та оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до Наказу №2754 від 30.10.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 було проведено службове розслідування щодо отримання травми солдатом ОСОБА_1 .
29.10.2024 року складено акт службового розслідування, яким встановлено наступне.
Згідно перевідного епікризу із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 480 військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ВМГ) головного сержанта ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні хірургічного відділення 3 09.06.2022 по 12.06.2022 з діагнозом: вибухова травма (27.05.2022), акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних мембран, гостра нейросенсорта приглухуватість на обидва вуха.
Згідно довідки № 15 від 04.07.2022 військовослужбовець ОСОБА_3 знаходиться на стаціонарному/амбулаторному лікуванні у КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради» з 28.06.2022 по сьогодні. Довідка видана за місцем вимоги.
Згідно свідоцтва про хворобу № 487/ЗСУ 30.08.2022 медичною військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Кіровоградській області було проведено медичний огляд з метою визначення ступені придатності до військової служби військовослужбовця ОСОБА_4 відомо, що:
з наданої медичної документації та зі слів встановлено, що 27.05.2022 під час виконання бойового завдання солдат ОСОБА_5 попав під артилерійський обстріл, вибуховою хвилею відкинуло на землю, після чого на деякий час пропав слух, з`явилася блювота. Через деякий час слух відновився, але не в повному обсязі, також почав турбувати шум у вухах.
09.06.2022 звернувся за медичною допомогою, був госпіталізований до ЦРЛ м. Березнегувате (епікриз не надано) та направлений до військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ВМГ) де знаходився на стаціонарному лікуванні з 09.06.2022 по 12.06.2022, діагноз: вибухова травма, акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних мембран, гостра нейросенсорта приглухуватість на обидва вуха, що засвідчує перевідний епікриз із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 480 військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ВМГ);
для подальшого етапного лікування був направлений до центральної міської лікарні м. Олександрія де знаходився на обстежені та стаціонарному лікуванні з 12.06.2022 по 28.06.2022 під час якого був оглянутий психіатром та діагностовано розлад адаптації, реакція на стрес з порушенням емоцій та поведінки, на RO-графії ОГК від 24.06.2022 виявили зміни в легенях, в аналізі мокротиння від 24.06.2022 молекулярно-генетичним методом виявлені МБТ, чутливі до рифампіцину.
З 28.06.2022 по 07.09.2022 знаходився на стаціонарному/амбулаторному лікуванні у КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради» де пройшов військово-лікарську комісію і отримав діагноз та постанову про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо, а саме:
за результатами обстежень та досліджень поставили діагноз про причинний зв`язок захворювання: наслідки вибухової травми легкого ступеня (27.05.2022) акубаротравматичне ураження без пошкодження барабанних перетинок та виявили зміни в легенях, в аналізах мокротиння. Постановили, що травма, «ТАК», пов`язана з проходженням військової служби. Захворювання, «ТАК», пов`язане з проходженням військової служби.
Згідно довідки №47 від 07.09.2022 року про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України військовослужбовець ОСОБА_5 перебував на стаціонарі КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради» з 28.06.2022 по 07.09.2022.
В журналі бойових дій військової частини НОМЕР_7 № 43дск від 01.04.2022 факт отримання поранення солдатом ОСОБА_6 не зафіксований.
В акті службового розслідування зроблено висновок, що згідно наданої медичної документації встановлено, що солдат ОСОБА_5 09.06.2022 звернувся за медичною допомогою та був госпіталізований до ЦРЛ м. Березнегувате (епікриз не надано), направлений до військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ВМГ), де знаходився на стаціонарному лікуванні з 09.06.2022 по 12.06.2022 (діагноз: вибухова травма, акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних мембран, гостра нейросенсорта приглухуватість на обидва вуха); для подальшого етапного лікування був направлений до центральної міської лікарні м. Олександрія, там знаходився на обстежені та стаціонарному лікуванні з 12.06.2022 по 28.06.2022; з 28.06.2022 по 07.09.2022 знаходився на лікуванні у КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради» де пройшов військово-лікарську комісію.
В журналі бойових дій військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_1 відсутні записи щодо подій 27.05.2022, під час яких, зі слів солдата ОСОБА_4 , було отримано вибухову травму.
Отримана травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2024 року №2754 завершено службове розслідування та визначено вважати таким, що колишній солдат резерву 41 запасної роти військової частини військової частини НОМЕР_1 солдат резерву ОСОБА_1 отримав травму, що пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Позивач вважає такі висновки службового розслідування необґрунтованими та, що отримані ним травми пов`язані безпосередньо із виконанням завдань із захисту Батьківщини.
Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» №551 від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України №608 від 21.11.2017 р.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Порядку №608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування визначений у розділі III (пункти з 1 по 14).
Так, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Пунктом 1 розділу IV Порядку №608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:
- дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
- виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
- розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За змістом розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються, зокрема: неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06.02.2001 №36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пункт 1 розділу І Інструкції №332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 - військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 - ця інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.
Пунктом 5 розділу II Інструкції встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:
- негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ- 1);
- залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
- протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
- забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Пунктами 7-10 розділу II Інструкції №332 визначено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:
- обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи -щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Згідно п. 18 розділу II Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною удодатку 5до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Згідно пунктів 1, 3, 4, 6, 7 розділу III Інструкції №332 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;
групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров`ю;
випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;
випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби.
Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов`язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров`я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
До матеріалів спеціального розслідування включаються:
1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування;
2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються:
протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та інших осіб, причетних до події;
копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов`язків військової служби та копії документів про проходження військової служби; медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно- епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
3) акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.
Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов`язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2:
протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18розділу II цієї Інструкції;
протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав незгоди позивача з висновком акту службового розслідування та оскаржуваного наказу стосовно того, що отримані травми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які пов`язані безпосередньо із виконанням завдань із захисту Батьківщини, а не лише під час проходження військової служби, при виконанні службових обов`язків у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України №754 від 11.06.2024 ОСОБА_1 дійсно в період зт 18.04.2022 по 31.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України перебуваючи в н.п. Калинівка ст. Березнегувате, н.п. Мурахівка, н.п. Кавказ, н.п. Лепетиха, н.п. Калініндорф, Миколаївська обл., н.п. Андріївка, н.п. Лозове, н.п. Біла Криниця, н.п. Сухий Ставок, н.п. Білогірка Херсонської області, н..п. Соледар Донецької обл., н.п. Орлівка Очеретинської СТГр, Донецької обл..
Відповідно до довідки про обстаивни травми (поранення, контузії, каліцтва) №13817 від 05.11.2022 ОСОБА_1 27.05.2022 року одержав – ВТ. Акубаротравму без пошкодження барабанних перетинок. За обставин – під час проходження військової служби отримав травму, пов`язану із виконанням обов`язків військової служби.
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України №1326 від 18.09.2025 ОСОБА_1 дійсно в період з 21.04.2022 по 30.04.2022, 01.05.2022-30.05.2022, 01.06.2022-30.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Березнегуватська селищна ТГр., Миколаївської області, що підтверджується журналом бойових дій військової частини.
Відповідно до Наказу №402 від 14.08.2008 року Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, відповідно до п.п. а п.21.5 Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.
Відповідно до п.п.г) п.21.5 402 Наказу №402 від 14.08.2008 року Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:
Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
В довідці ВЛК “ТО МВС України по Кіровоградській області вказано – захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Таким чином ВЛК встановило причинно-наслідковий зв`язок.
Проте відповідно до свідоцтва про хворобу №487/ЗСУ ОСОБА_7 , було проведено медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, де йому було встановлено діагноз, а саме: Наслідки вибухової травми легкого ступеня (27.05.2025р.): акубаротравматичного ураження без пошкодження барабанних перетинок у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови на ліве вухо 3,5 м реакції зі змішаним розладом емоцій і поведінки в рамках розладу адаптації, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №487/ЗСУ.
Витяг із журналу бойових дій військових частин НОМЕР_7 та НОМЕР_1 №43 ДСК від 01.04.2022 прямо підтверджує факт мінометного обстрілу 27.05.2022 року ВОП «Арес» у проміжок часу з 08:26 до 08:35 год., із застосуванням мін калібру 120 мм у кількості 7 одиниць. Відсутність у журналі бойових дій відомостей про втрати особового складу не спростовує факту отримання поранення.
Так судом встановлено, що позивач у період отримання травми приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України
Відповідачам в акті службового розслідування не було враховано:
причинно-наслідковий зв`язок між отриманими ушкодженнями та виконанням військовослужбовцем завдань із захисту Батьківщини в умовах збройної агресії;
не надано належної оцінки обставинам, які вказують на бойовий характер ситуації, у якій було отримано поранення.
Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що акт проведеного службового розслідування не містить повної та достовірної інформації про обставини травми (що поранення відбулося при виконанні бойового завдання й підтверджене належними доказами), її наслідки, проведені лікування, реабілітаційні заходи під час проходження реабілітації на стаціонарному лікуванні. Під час проведеного службового розслідування відповідачем взято до уваги лише довідку ВЛК «ТО МВС України по Кіровоградській області», водночас жодної іншої медичної документації не витребувано та не долучено до матеріалів цього розслідування. Отже, відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, що призвело до неповного встановлення всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, своєю чергою, в даному випадку, і було належним чином зроблено представниками відповідачів при розгляді даної справи.
Відповідно до частини першої ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ №2754 від 30.10.2024 командира військової частини НОМЕР_1 , в частині отриманих травм ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які пов`язані безпосередньо із виконанням завдань із захисту Батьківщини, а не лише під час проходження військової служби, при виконанні службових обов`язків у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 ) провести додаткове службове розслідування за фактом отриманого ушкодження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ), відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua