Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №320/47423/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Київ справа №320/47423/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд зобов`язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у м. Києві вчинити певні дії, а саме: скасувати нарахування штрафних санкцій та зупинити сплату податків за отриману спадщину за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до винесення рішення Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/7493/22-ц.

Ухвалою суду від 04.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про наявність визначених законом підстав для зупинення нарахування їй податкових зобов`язань, які позивач пов`язує з розглядом справи № 757/7493/22-ц.

За час розгляду справи відповідачами не було надано суду відзивів на позовну заяву.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у 2021 році отримала за заповітом спадщину та відповідний дохід, який підлягає оподаткуванню, про що нею було відображено у податковій декларації про майновий стан і доходи за відповідний рік.

12.07.2022 ухвалою Печерського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Серова О.В. та Буглак О.Г. про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним договору купівлі-продажу (справа № 757/7493/22-ц).

Позивач зверталась до відповідачів з листом заявою від 23.06.1023 з проханням зупинити виплату податку та не нараховувати штрафні санкції до вирішення справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Серова О.В. та Буглак О.Г. про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, справа № 757/7493/22-ц. Така заява позивача задоволена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вже зазначалось, позивач у 2021 році отримала за заповітом спадщину, та відповідний дохід, який підлягає оподаткуванню, було відображено нею у податковій декларації про майновий стан і доходи.

Разом з цим, в судовому порядку розглядається цивільна справа про визнання недійсним свідоцтва про право на відповідну спадщину.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ).

Разом з тим кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша ст. 16 глави 3 книги першої ЦКУ).

Згідно з частиною 5 ст. 11 ЦКУ у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Податковим кодексом України (Кодекс).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщини чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Кодексу.

Об`єкти спадщини платника податку з метою оподаткування визначено п. 174.1 ст. 174 Кодексу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу вартість будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 %, встановленою п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Водночас за ставкою 18 %, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, оподатковуються будь-які об`єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем- резидентом від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Також вказані доходи є об`єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 % об`єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб - до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов`язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

При цьому, якщо платником податку подана податкова декларація та зазначені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, то сума вказаних зобов`язань обов`язково сплачується таким платником до бюджету, незалежно від того, що свідоцтво про право на спадщину оскаржується у судовому порядку.

Водночас, суд звертає увагу на те, що розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків передбачено ст. 100 Кодексу. Між тим, як засвідчують матеріали справи, позивач у визначеному ст. 100 Кодексу порядку до контролюючого органу не звертала, що свідчить про безпідставність заявлених вимог про фактичне зобов`язання відповідачів відстрочити сплату податкових зобов`язань позивача.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.