Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №260/7483/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Ужгород№ 260/7483/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, буд. 2а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 02909967) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської обласної прокуратури (далі - відповідач), яким просить суд:

1) визнати протиправними дії Закарпатської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до встановленого посадового окладу за період червня, липня, серпня 2025 року;

2) зобов`язати Закарпатську обласну прокуратуру перерахувати за період червня, липня, серпня 2025 року та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату та відпускні за 19 календарних днів, у тому числі матеріальну допомогу для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань з надбавкою за вислугу років до встановленого посадового окладу, передбачену ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;

3) визнати протиправними дії Закарпатської обласної прокуратури в частині застосування листа Офісу Генерального прокурора № 21-2139 вих-5030КВ-23 від 12 жовтня 2023 року при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 за період червня, липня, серпня 2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 року, ця адміністративна справа була розподілена судді ОСОБА_2

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Згідно з ч. 13 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади у відставку розпорядженням керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду №96 від 01.01.2026 ця адміністративна справа передана для призначення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 року, дану адміністративну справу передано на розгляд судді Іванчулинцю Д.В.

З огляду на вищенаведене суддя Іванчулинець Д.В. вважає за необхідне прийняти дану адміністративну справу до свого провадження.

07 січня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, згідно наказу керівника Закарпатської обласної прокуратури № 721 к від 23.11.2021 року його увільнено від роботи у зв`язку із прийняттям на військову службу за контрактом у Збройні Сили України. Згідно наказу керівника Закарпатської обласної прокуратури № 144к від 10.03.2025 року позивач з 10.03.2025 року приступив до виконання службових обов`язків за посадою прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Закарпатської області у зв`язку із звільненням з військової служби в запас відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» за підпунктом «б» (за станом здоров`я - за наявності інвалідності). Відповідно до наказу керівника Закарпатської обласної прокуратури від 10.03.2025 № 145 к позивачу тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Закарпатської обласної прокуратури. У подальшому, 22.09.2025 року з Закарпатської обласної прокуратури за № 27-718 вих-25 позивачем на підставі запиту від 10.09.2025 року на отримання публічної інформації отримано розрахунковий лист про нараховану та виплачену заробітну плату за період червня, липня та серпня 2025 року включно. Опрацюванням вказаного розрахункового листа встановлено, що Закарпатською обласною прокуратурою, нарахування позивачу заробітної плати здійснювалось без нарахування та виплати надбавки за вислугу років до встановленого посадового окладу, яка передбачена ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». Згідно листа від 15.09.2025 року за № 27-718 вих-25 Закарпатської обласної прокуратури підставою для не нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років, передбачену вищезазначеним законом, є лист Офісу Генерального прокурора №21-2139 вих-503ОКВ-23 від 12.10.2023 року. Такі дії Закарпатської обласної прокуратури області позивач вважає протиправними, такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, постановам Верховного Суду від 05.12.2024 у справі №380/28500/23 та від 21.03.2025 у справі № 380/3566/24 висловленим у подібних спорах та рішенню Конституційного суду України № 8-р/2023 від 13.09.2023 року. Позивач з 12.07.2013 року по даний час перебуває на посаді прокурора в органах прокуратури, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , а тому має право на виплату надбавки за вислугу років у розмірі 20%. Водночас, посадовими особами Закарпатської обласної прокуратури заробітна плата позивача за період вересня, жовтня та листопада 2025 року нараховувалася та виплачувалася у меншому розмірі, ніж встановлено ст. 81 Законом України «Про прокуратуру». Щодо посилання відповідача на лист Офісу Генерального прокурора №21-2139вих-5030КВ-23 від 12.10.2023 як на підставу для не виплати позивачу надбавки за вислугу років, позивач зазначає, що у вказаному листі Офісу Генерального прокурора зазначено, що з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років. Водночас, позивача не було звільнено з органів прокуратури та відповідно за рішенням судів останній не поновлювався. Таким чином, зазначений лист стосується лише прокурорів, які поновлені за рішеннями судів на посадах в органах прокуратури.

Разом з тим, вищезазначений лист не є нормативним актом та не може регулювати виплату заробітної плати прокурорам всупереч нормам закону.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує щодо позовних вимог обґрунтовуючи тим, що відповідно до наказу керівника Закарпатської обласної прокуратури від 10.03.2025 року № 145 к позивачу тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Закарпатської обласної прокуратури. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон № 1697-VII, відповідно до ст. 1 якого прокуратура України становить єдину систему. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1697-VII Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури. Відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 № 21-2139 вих-503 ОКВ-23, який самостійно позивачем долучено до позовної заяви, оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів, на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі ст. 81 Закону № 1697-VII, розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок (в тому числі за вислугу років). Позиція, викладена в листі Офісу Генерального прокурора передбачає обчислення заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до посадового окладу, який встановлений для прокурора відділу обласної прокуратури за період червня, липня 2025 року - 48000,00 грн., а з 01.08.2025 року - 63060,00 грн., відповідно до ст. 81 Закону № 1697-VII та відповідно до внесених змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 31.07.2025 № 4561-ІХ, а також з урахуванням листа Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 № 21-2139 вих-503 ОКВ-23, без нарахування надбавки за вислугу років. Також в листі відділу фінансування та бухгалтерського обліку Закарпатської обласної прокуратури № 21-3038 ВН-25 від 08.10.2025 року зазначено, що заробітна плата прокурору відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_1 нараховується відповідно до ст. 81 Закону № 1697-VII та відповідно до внесених змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 31.07.2025 № 4561-ІХ, а також з урахуванням листа Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 № 21-2139 вих-503 ОКВ-23. До зазначеного листа надається розрахунковий лист щодо нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за 2025 рік (із деталізацією складових нарахувань розрізі щомісячно). З огляду на вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 260/7383/25 є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу Закарпатської обласної прокуратури від 23 листопада 2021 року №721к «Про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом осіб» ОСОБА_1 , прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Закарпатської області, увільнено на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України строком на 5 (п`ять) років з 22 листопада 2021 року, із збереженням місця роботи, займаної посади та середнього заробітку, до дня фактичного звільнення з військової служби.

Відповідно до наказу Закарпатської обласної прокуратури від 10 березня 2025 року №144к «Про вихід на роботу ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням у запас» ОСОБА_1 вважається таким, що приступив 10 березня 2025 року до виконання своїх службових обов`язків за посадою прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Закарпатської області.

Відповідно до листа Офісу Генерального Прокурора від 12 жовтня 2023 року №21-2139вих-503 ОКВ-23, вбачається, що: Винагорода за працю є гарантією незалежності прокурорів та невіддільним елементом їх юридичного статусу, а отже, складником організації й порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону України від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні:

- прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають Єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності;

- оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (згідно з ч. 10 ст. 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат).

З огляду на викладене з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років.

10 вересня 2025 року позивачем скеровано на адресу Закарпатської обласної прокуратури запит на отримання інформації, в якому просить надати у визначений Законом термін інформацію на електронну адресу «victorazovstal@gmail.com»:

- на підставі яких нормативно правових актів, законів здійснювалось нарахування та виплата мені заробітної плати за червень, липень та серпень 2025 року, розмір заробітної плати за вказаний період із зазначенням складових заробітної плати (посадового окладу, коефіцієнту для прокурора обласної прокуратури застосованого до посадового окладу, вислуги років).

Листом від 15 вересня 2025 року №27-718 вих-25 Закарпатська обласна прокуратура надалі відповідь на запит позивача від 10 вересня 2025 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до запиту надаю Вам копії розрахункових листів за червень, липень та серпень 2025 року із деталізацією складових нарахувань помісячно. Одночасно повідомляю, що відповідно до інформації, наданої відділом фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури, заробітна плата Вам нараховується відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» №4571-ІХ від 20.08.2025 та з урахуванням листа Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 №21-2139вих-503ОКВ-23. У разі незгоди з наданою відповіддю, відповідно до ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Ви вправі оскаржити її керівнику обласної прокуратури або до суду.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Відповідно до ст. 1 Закон № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Законом України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв`язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Закону № 113-IX у Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12 із наступними змінами) у статті 7: у частині першій: пункт 1 викладено в такій редакції: 1) Офіс Генерального прокурора; у пункті 2 слово регіональні замінено словом обласні; у пункті 3 слово місцеві замінено словом окружні; пункт 4 виключено.

Таким чином, згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1697-VII (у редакції Закону № 113-IX) систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Статтею 14 Закону № 1697-VII, у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ, передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону №1697-VII кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.

Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ визначені принципи реформи органів прокуратури.

Так, згідно із пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Відтак, у Законі №113-IX збережено юридичний статус прокурорів, які продовжували здійснювати свої повноваження до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, а отже, гарантії їх незалежності як невіддільний елемент статусу прокурора.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону №1697-VII єдність системи прокуратури України забезпечується єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; єдиним статусом прокурорів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України (пункти 1-4).

Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (абзац перший частини другої статті 15 Закону № 1697-VII).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(11)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX.

Конституційний Суд України у даному рішенні зазначив, що прокурори сприяють здійсненню правосуддя в межах повноважень, якими їх наділено відповідно до статті 131-1 Конституції України. Вони виконують свої обов`язки на професійній основі, мають юридичний статус, основу якого становлять спільні елементи, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі. Єдиний порядок набуття статусу прокурора, наділення прокурорів однаковим обсягом гарантій незалежності, сукупність повноважень та обов`язків прокурора свідчить про єдиний юридичний статус усіх прокурорів.

Так, заробітна плата прокурора визначена ст. 81 Закону № 1697-VII, частиною 1 якої встановлено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 Закону № 1697-VII визначено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно ч. 3 статті 81 Закону № 1697-VII, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

За правилами ч. 4 ст. 81 Закону № 1697-VII посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Згідно пп. 12 ч. 5 ст. 81 Закону № 1697-VII, посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі: першого заступника керівника окружної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

Частиною 7 статті 81 № 1697-VII передбачено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Позивач має право на отримання надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України визначено, що положення п. 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня Конституційним Судом України цього Рішення.

За правилами пункту 3 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

Закон України «Про прокуратуру» не містить будь-яких правових норм щодо оплати праці прокурорів, які не пройшли атестацію, відмінне від тих прокурорів, які таку атестацію пройшли.

Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу заробітної плати, виходячи із посадового окладу прокурора окружної прокуратури без урахування надбавок, відповідач посилався на лист Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 року № 21-2139вих-503 ОКВ-23.

Офіс Генерального прокурора спрямував керівникам обласних прокуратур лист від 12.10.2023 №21-2139вих-503 ОКВ-23 наступного змісту:

Винагорода за працю є гарантією незалежності прокурорів та невіддільним елементом їх юридичного статусу, а отже, складником організації й порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону України від 19.09.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні:

- прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності;

- оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України Про прокуратуру;

- гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України Про судоустрій і статус суддів (згідно з ч. 10 ст. 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат).

З огляду на викладене з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років.

Суд не приймає як підставу для розрахунку заробітної плати позивача наданий відповідачем лист, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення. Накази Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд вважає, що вказаний лист не є ані нормативно-правовим актом, ані актом індивідуальної дії, які можуть регулювати такі правовідносини.

До того ж, у вказаному листі Офісу Генерального прокурора зазначено, що з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років.

Водночас, суд зазначає, що позивача не було звільнено з органів прокуратури та відповідно за рішенням судів останній не поновлювався.

Таким чином, зазначений лист може стосуватися лише прокурорів, які поновлені за рішеннями судів на посадах в органах прокуратури.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі №380/28500/23 та від 21.03.2025 у справі № 380/3566/24 висловленими у подібних спорах, у яких суд зазначив, що заробітна плата прокурора повинна визначатись Законом України «Про прокуратуру», а не листом Офісу Генерального прокурора № 21-2139вих-5030КВ-23 від 12 жовтня 2023 року..

Відтак, лише пряма вказівка у законі може змінювати порядок нарахування заробітної плати прокурору.

Суд не приймає як обґрунтовані посилання відповідача на Закон України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні і не встановлює порядок виплати заробітної плати працівникам прокуратури, в том числі і тих які є поновленими за рішеннями судів.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, буд. 2а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 02909967) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Закарпатської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до встановленого посадового окладу за період червня, липня, серпня 2025 року.

3. Визнати протиправними дії Закарпатської обласної прокуратури в частині застосування листа Офісу Генерального прокурора № 21-2139 вих-503 ОКВ-23 від 12 жовтня 2023 року при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 за період червня, липня, серпня 2025 року.

4. Зобов`язати Закарпатську обласну прокуратуру перерахувати за період червня, липня, серпня 2025 року та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату та відпускні за 19 календарних днів, у тому числі матеріальну допомогу для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань з надбавкою за вислугу років до встановленого посадового окладу, передбачену ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець