Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №160/4060/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 рокуСправа № 160/4060/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Криворізького національного університету до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

20 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Криворізького національного університету до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з вимогами з урахуванням уточнення від 03 березня 2026 року:

- скасувати постанову Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Ірини Піхай про розмір мінімальних витрат ВП № 80266269 від 18.02.2026.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірна постанова про розмір мінімальних витрат від 18.02.2026 року, винесена в межах виконавчого провадження № 80266269 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки 27.11.2025 року рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 210/5348/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізького національного університету про стягнення заробітної плати, стягнено з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 29548,77 грн., які включають невиплачену заробітну плату за періоди з 01.09.2015 по 30.06.2021, відпускні, які не були виплачені внаслідок неповного нарахування заробітної плати за вказані періоди; 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; 1211, 20 грн. судового збору. На виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.11.2025 року у справі № 210/5348/25 роботодавцем позивача, у порядку та спосіб, встановлений бюджетним законодавством виплачено ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 29548,77 грн., які включають невиплачену заробітну плату за періоди з 01.09.2015 по 30.06.2021, відпускні, які не були виплачені внаслідок неповного нарахування заробітної плати за вказані періоди. Вказана постанова у виконавчому провадженні № 80266269 від 18.02.2026 року винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із порушенням встановленої законом процедури виконання рішень суду щодо стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань. Вважає, що оскаржувані виконавчі документи не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що державний виконавець, отримавши виконавчий документ, була зобов`язана діяти відповідно до вимог п. 4 ст. 4, 6 Закону України «Про виконавче провадження» і повернути його стягувачу, оскільки виконавчий лист № 210/5348/25 від 27.11.2025 року не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а виконується виключно органами Казначейства. Натомість, державний виконавець допустила протиправну бездіяльність та винесла постанови у виконавчому провадженні № 80266269 від 18.02.2026 року.

Ухвалою суду від 12.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; зобов`язано Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до суду, (в строк до 27.03.2026) завірену належним чином копію виконавчого провадження № 80266269.

23.03.2026 року відповідачем поштовими засобами отримано копію ухвали суду від 12.03.2026 року про відкриття провадження у справі. Також в електронний кабінет в системі «Електронний суд» відповідача доставлено копію позовної заяви та ухвали суду від 12.03.2026 року про відкриття провадження у справі; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.11.2025 року у справі № 210/5348/25 стягнуто з Криворізького національного університету (код ЄДРПОУ: 37664469) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , грошові кошти у загальному розмірі 29548,77 грн (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 77 копійок), що включають: 25515,81 грн невиплачену заробітну плату за періоди з 01.09.2015 по 30.06.2021 року; 4032,96 грн відпускні, які не були виплачені внаслідок неповного нарахування заробітної плати за вказані періоди; стягнуто з Криворізького національного університету (код ЄДРПОУ: 37664469) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень; стягнуто з Криворізького національного університету (код ЄДРПОУ: 37664469) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Постановою Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.02.2026 року відкрито виконавче провадження № 80266269 з примусового виконання виконавчого листа № 210/5348/25, виданого 27.11.2025 року про стягнення з Криворізького національного університету на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В рамках виконавчого провадження № 80266269 18.02.2026 року Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника - Криворізький національний університет розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 368,00 грн.

Досліджуючи правомірність вказаної постанови та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що у відповідності до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту першого частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини першої статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (частина 2 статті 42 Закону № 1404-VIII).

Частиною 4 статті 42 Закону № 1404-VIII визначено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

З викладених приписів слідує, що витрати виконавчого провадження - це витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Тобто, вказана норма передбачає виняток щодо стягнення витрат виконавчого провадження лише відносно виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вказаного пункту 2 Розділу VI Інструкції, виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Суд зазначає, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження № 80266269 від 18.02.2026 року не є скасованою, є чинною, доказів її скасування позивачем не надано, то вочевидь, що витрати пов`язані із винесенням такої постанови підлягають включенню до розміру мінімальних витрат виконавчого провадження № 80266269.

Щодо доводів позивача про безпідставність відкриття виконавчого провадження № 80266269 на підставі виконавчого листа № 210/5348/25, виданого 27.11.2025 року про стягнення з Криворізького національного університету на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки державний виконавець, отримавши виконавчий документ, була зобов`язана діяти відповідно до вимог п. 4 ст.ст. 4, 6 Закону України «Про виконавче провадження» і повернути його стягувачу, оскільки виконавчий лист № 210/5348/25 від 27.11.2025 року не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а виконується виключно органами Казначейства – суд вказує таке.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження № 80266269 від 18.02.2026 року не є спірною у даній справі, отже судом оцінка підстав винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також оцінка дій відповідача в частині прийняття до примусового виконання або повернення виконавчого листа № 210/5348/25 від 27.11.2025 року не здійснюється.

Отже доводи позивача щодо безпідставності відкриття виконавчого провадження № 80266269 від 18.02.2026 року на підставі виконавчого листа № 210/5348/25 від 27.11.2025 року та, як наслідок, безпідставності винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.02.2026 року – відхиляються.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.02.2026 року винесена Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження”, іншими законами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За викладених обставини позовні вимоги Криворізького національного університету є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Криворізького національного університету (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.11, 50027, ІК в ЄДРПОУ 37664469) до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.41, 50027, ІК в ЄДРПОУ 34545897) про скасування постанови – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков