Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №464/832/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/832/26 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 33/811/463/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Биленя Т.Я., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну потерпілої ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення відносно, ОСОБА_2 , директора ТОВ «Росан-Глобал» службова адреса: м. Львів, вул. Зелена, 147, на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 26 лютого 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору.

Згідно з постановою, ОСОБА_2 , будучи директором ТОВ «Росан-Глобал», порушив вимоги ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: надав неповну відповідь на адвокатський запит від 30.11.2025 адвоката ОСОБА_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить стягнути з генерального директора ТЗОВ «Росан-Глобал» штраф у розмірі не менш, ніж 1020 грн.; 2. 4-ий абзац мотивувальної частини постанови змінити, виклавши його в наступній редакції: «відповідаючи на питання №1 адвокатського запиту, ОСОБА_2 надав недостовірну відповідь, сказавши, що вантаж ФОП ОСОБА_3 не має місця зберігання. Однак це є очевидно неправдивою інформацією, оскільки вантаж, вагою 90 кг та розмірами 407*30*30 (см), є предметом матеріального світу та займає певне місце у просторі; відповідь на питання №4 ОСОБА_2 не надав взагалі, а замість цього надав відповідь на питання, яке адвокатом не ставилось».

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною.

Зазначає, що на її погляд, розмір штрафу, накладений на правопорушника, підлягає збільшенню, та мотивувальна частина постанови підлягає зміні, що у відповідності до ст.294 КУпАП належить до повноважень суду апеляційної інстанції.

В провадженні суду, яким була винесена оскаржувана постанова, знаходилась справа №464/8758/25, за результатом розгляду якої 24.12.2025 року було прийнято постанову про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн.

Таким чином, розглядаючи дану справу, суд повинен був застосувати ч.9 ст.212-3 КУпАП та збільшити розмір штрафу, стягнувши з винної особи штраф в розмірі не менше 1020 грн.

Як зазначено судом в абз.4-ому мотивувальної частини постанови, ОСОБА_2 надав неповну відповідь на адвокатський запит.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , полягає в наступному:

1. відповідаючи на питання №1 адвокатського запиту, ОСОБА_2 надав недостовірну відповідь, сказавши, що вантаж ФОП ОСОБА_3 не має місця зберігання. Однак це є очевидно неправдивою інформацією, оскільки вантаж, вагою 90 кг та розмірами 10*30*30 (см), є предметом матеріального світу та займає певне місце у просторі;

2. відповідь на питання №4 ОСОБА_2 не надав взагалі, а замість цього надав відповідь на питання, яке адвокатом не ставилось.

Отже, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд першої інстанції допустив неточності, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції шляхом зміни мотивувальної частини.

Потерпіла ОСОБА_1 , яка брала участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримала, просила задоволити.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисник Билень Т.Я., який брав участь в розгляді апеляційної скарги не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_2 .

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_2 .

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов`язок, обумовлений з`ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.

При цьому, законодавець у положеннях ст.7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

З висновками суду щодо наявності у діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, апеляційний суд погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.212-3 КУпАП неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція зазначеної вище статті передбачає три самостійні (окремі) склади вказаного адміністративного правопорушення, а саме: 1) неправомірна відмова в наданні інформації; 2) несвоєчасне або неповне надання інформації; 3) надання інформації, що не відповідає дійсності; у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон).

Адвокатський запит письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Вина ОСОБА_2 у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД №01/26 від 26.01.2026, адвокатським запитом від 30.11.2025, заявою адвоката Адабаш С.А. від 18.12.2025, відповіддю ОСОБА_4 на адвокатський запит від 05.12.2025, письмовими поясненнями директора ТОВ «Росан-Глобал» ОСОБА_2 , який вважає надані відповіді чіткими, конкретними і вичерпаними, а складені РАО протоколи такими, що складені без врахування необізнаності адвоката у логістичній діяльності, у міжнародних пересиланнях, намаганні отримати інформацію з обмеженим доступом.

Відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП настає у випадку неправомірної відмови в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, а як вбачається з матеріалів справи в даному випадку ОСОБА_2 надав не повну відповідь на адвокатський запит від 30.11.2025, що свідчить про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Аргументи апелянта, що на ОСОБА_2 необхідно накласти стягнення не менш ніж 1020 грн., відповідно до вимог ч. 9 ст. 212-3 КУпАП, апеляційний суд розцінює критично.

Частиною 9 ст. 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Як встановлено апеляційний судом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОД № 01/26 від 26 січня 2026 року, не зазначена кваліфікуюча ознака повторність у діях ОСОБА_2 .

Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції повно дослідив обставини правопорушення, оцінив надані докази та прийшов до правильного висновку, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, тобто в межах складеного протоколу.

Доводи апеляційної скарги щодо невмотивованості постанови судді першої інстанції, апеляційний суд відхиляє, як такі, що спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та зміни накладеного адміністративного стягнення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 26 лютого 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.