Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №303/6048/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/6048/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 квітня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бедринець Мирослава Юріївна, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року, ухвалене головуючим суддею Кость В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

встановив:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб існує формально, примирення не можливе, збереження шлюбу суперечить його інтересам, тому такий слід розірвати.

У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на проживає разом з матір`ю, натомість, відповідач матеріально не допомагає утримувати доньку, покинув сім`ю, на теперішній час проживає окремо, не турбується про добробут дитини, не забезпечує необхідними речами, ухиляється від батьківських обов`язків по її матеріальному забезпеченню. Позивач посилається на те, що коштів, які вона отримує недостатньо, а тому у неї виникають труднощі щодо матеріального забезпечення дитини.

З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб укладений з ОСОБА_2 , який зареєстрований 03.09.2016 Іршавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис №75 та Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 10 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 03.09.2016 Іршавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис№75.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бедринець М.Ю., подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині відмови у стягненні аліментів скасувати та ухвалити нове судове рішення задоволення позову.

Вказує, що відповідач проживає за кордон, участі у вихованні та утриманні доньки не приймає, матеріальної її не підтримує. Вказаного суд першої інстанції не врахував, а тому апелянт просить врахувати фактичні обставини справи та стягнути з відповідача аліменти.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.01.2026 відкрито апеляційне провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п`ятнадцять днів, з дня вручення копії цієї ухвали, для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення аліментів, то апеляційний суд, в силу приписів ст. 367 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині в межах доводів апеляційної скарги.

Апеляційним судом встановлено, що 03.09.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладеного шлюб, який зареєстровано Іршавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено актовий запис №75.

У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яка проживає разом з позивачкою.

ОСОБА_1 вказує, що відповідач на даний час проживає та працює за кордоном, участі у вихованні та матеріальному утриманні доньки не приймає, не цікавиться її фізичним та духовним розвитком.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі №562/1686/18 наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу).

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача аліментів, звертає увагу на те, що позивачкою зазначалось, що донька проживає з нею, вихованням та утриманням доньки вона займається самостійно. Відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву та не заперечувалось щодо позовних вимог. Також ОСОБА_2 не подавав відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційний суд наголошує на тому, що інтереси дитини переважають над майновим становищем платника аліментів.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, та саме на батьків покладено відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України та забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати її, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Колегія суддів вважає, що враховуючи те, що відповідач проживає та працює за кордоном, не надав суду заперечень щодо стягнення з нього аліментів, а тому заявлені позивачем вимоги щодо стягнення на утримання доньки 10 000, 00 грн є обґрунтованим та таким, що відповідатиме інтересам доньки, забезпечить виконання обов`язку відповідача щодо дотримання прав дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, покриватиме частину витрат на її утримання і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб доньки.

Оскільки суд першої інстанції помилково вважав, що позивачкою не доведено проживання та перебування на утриманні позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не враховано відсутність заперечень з боку відповідача, а тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів.

За приписами ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважуючи на встановлене та керуючись вимогами норм статей 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бедринець Мирослава Юріївна, задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року в частині відмови в стягненні аліментів скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 10 000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 21 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді: