Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №307/5453/24
Суддя: Собослой Г. Г.
Справа № 307/5453/24
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого – Собослоя Г.Г.,
суддів: Мацунича М.В., Джуги С.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2024 року ТОВ «Веллфін» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог зазначало, що 28.01.2022 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений у електронній формі Договір про споживчий кредит № 1832330, згідно з яким ТОВ «Віллфін» надав відповідачці грошові кошти в сумі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути позику та сплатити за користування позикою проценти.
ТОВ «Віллфін» умови Договору виконало в повному обсязі, в той час як відповідачкою отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останньої утворилася заборгованість за Договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Загальний розмір заборгованості станом на 21.11.2024 становить 24 000 грн, з яких 8 000 грн – основний борг; 16 000 грн – заборгованість по відсоткам, яку позивач просив стягнути з відповідачки, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідачка посилається на те, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2023, відкрито провадження у справі № 907/179/23 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , процедуру реструктуризації реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 , направлено кредиторам, а отже і кредитору ТОВ «Веллфін» включно. У матеріалах справи № 907/179/23 також наявне рекомендоване повідомлення про вручення ТОВ «Веллфін» указаної ухвали.
У конкретизованому списку кредиторів відповідачкою, окрім іншого, було зазначено кредитора ТОВ «Веллфін» із сумою заборгованості 51488,00 грн., що виникла за договором про споживчий кредит №1832330 від 28.01.2022. Вказує, що ТОВ «Веллфін» було належним чином повідомленими про наявність у провадженні Господарського суду Закарпатської області справи № 907/179/23 про свою неплатоспроможність, про право заявлення вимог до боржника та про наслідки неподання у порушення вимог частини першої статті 45 КУПБ заяви з вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2024 у справі № 907/179/23, на підставі п.8 ч.1 ст.90 КУзПБ було закрито провадження у справі № 907/179/23. Визнано вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк такими, що погашені, а виконавчі документи за цими вимогами (у разі їх наявності чи постановлення у майбутньому) такими, що не підлягають виконанню. У мотивувальній частині ухвали від 06.02.2024, було зазначено про наявного у ОСОБА_1 кредитора ТОВ «Веллфін» (ЄДРПОУ 39952398), який, серед інших, також не висунув вимог до боржника.
Відповідачка зазначає, що після набрання законної сили ухвалою від 06.02.2024, на адреси кредиторів, зокрема і ТОВ «Веллфін», з її електронної пошти 30.05.2024 було направлено повідомлення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність визнання вимог кредиторів погашеними. А отже, ТОВ «Веллфін» було належним чином повідомлене і про прийняття судом рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність та про списання боргу.
Звертає увагу суду, що у справі № 307/5453/24, що розглядається, ТОВ «Веллфін» просить стягнути із неї, ОСОБА_1 , заборгованість за договором №1832330 від 28.01.2022. Така заборгованість визнана погашеною згідно з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2024 у справі № 907/179/23, яка набрала законної сили 06.02.2024.
Враховуючи вищенаведене, просить у задоволенні позовної заяви ТОВ «Веллфін» про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №1832330 від 28.01.2022 року - відмовити повністю.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.02.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за кредитним договором №1832330 від 28.01.2022 року у розмірі 24 000 грн. (двадцять чотири тисячі гривень) та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви ТОВ «Веллфін» про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1832330 від 28.01.2022 відмовити повністю.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що вимоги ТОВ «Веллфін», викладені у позовній заяві, не підлягають задоволенню у зв`язку із тим, що уся заборгованість перед ТОВ «Веллфін» за Договором №1832330 від 28.01.2022 була визнана погашеною ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2024 у справі № 907/179/23, яка набрала законної сили, а згідно з положеннями ч. 1 ст. 18 та ч. 4 ст. 82 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими, а встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи. Вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, Тячівський районний суд порушив норми ч. 1 ст. 18 та ч. 4 ст. 82 ЦПК України, оскільки не врахував обставин, встановлених в ухвалі Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2024 у справі № 907/179/23, яка набрала законної сили. Вказує, що судом першої інстанції не з`ясовано тої обставини, що ТОВ «Веллфін» не скористалось у встановлений законодавством строк на заявлення власних вимог до ОСОБА_1 і саме на підставі цього було закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та визнано вимоги конкурсних кредиторів такими, що погашені.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Веллфін» просить оскаржуване рішення залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідачки. Вважає, що про ухваленні оспорюваного рішення Тячівський районний суд належним чином дослідив та надав належної оцінки наданих позивачем доказів, у зв`язку з чим прийняв законне та обґрунтоване рішення. Вході судового розгляду встановлено наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором та наявність заборгованості в сумі 24 000 грн. Відповідач жодних доказів відсутності у неї заборгованості не надала.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи наведене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було закрито у зв`язку з незверненням кредиторів із вимогами до боржника, а останній не був визнаний банкрутом, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, посилаючись на положення частини другої статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що оскільки позичальник добровільно не повернув фактично отримані кошти у встановлений строк, права ТОВ «Веллфін» є порушеними та підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що 28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін» та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1832330, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит на суму 8 000,00 грн.
Пунктом 1.3 Договору визначено, що строк позики за цим Договором починається з 28.01.2022 та складає 28 днів, позика має бути повернута згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит до 25.02.2022 року.
Протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 договору, розмір основних процентів складає: ??1.8 (одна цілих вісім десятих) процента від суми позики, але не менше ніж 50 (п?ятдесят гривень 00 копійок) за перший день користування позикою, ??1.8 (одна цілих вісім десятих) процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Пунктом 3.1. визначено, що позичальник зобов?язаний здійснювати повернення позики та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим договором. Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.56-66).
З таблиці обчислення загальної вартості кредиту вбачається, що сума виданого кредиту: 8000,00 гривень, дата надання кредиту: 28.01.2022 року, кількість днів у періоді 28, проценти за користування кредитом - 4032, загальна вартість кредиту 12 032 (а.с.67).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1832330 від 28.01.2022 року, вказана сума заборгованості складається з:
- тіло кредиту 8000,00 гривень;
- відсотки за користування кредитом 16 000 гривень (а.с.68-90).
З інфромаційної довідки №1100/11 від 21.11.2024 року вбачається, що ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція за №34337-61999-65564 на суму 8000,00 гривень на платіжну картку 28.01.2022 року (а.с.92).
Також встановлено, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2023 відкрито провадження у справі № 907/179/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Петровську Наталію Андріївну.
Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника; організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (а.с. 137-140, https://reyestr.court.gov.ua/Review/114895368).
Примірники цієї ухвали надіслано боржнику, кредиторам, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, місцевому суду загальної юрисдикції, органу державної виконавчої служби, органу державної прикордонної служби, державного органу з питань банкрутства, державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районної у м. Ужгород.
Згідно з ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства 03.11.2023 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України за № 71836 (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=71836&v=18bc884212&t=6, а.с. 27-29)
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.0.2024 провадження у справі № 907/179/23 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 ) – закрито.
Визнано вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк такими, що погашені, а виконавчі документи за цими вимогами (у разі їх наявності чи постановлення у майбутньому), такими, що не підлягають виконанню.
Припинено дію мораторію з 06.02.2024.
Повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), арбітражного керуючого Петровської Наталії Андріївни, - припинено.
Ухвала набрала законної сили і ніким не оскаржувалася.
Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Констиції України).
Відповідно до частини першої та третьої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доводяться знову при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи (ч.4 ст. 82 ЦПК України).
За приписами статті першої Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному КУзПБ, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених КУзПБ.
Суб`єктом банкрутства (боржником) може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Згідно з ч. ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 КУзПБ з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст.45КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 90 КУзПБу випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду, викладеної ним в постанові від 8 серпня 2023 року у справі № 908/1954/21 під час визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання. Отже, вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.
З мотивувальної частини ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2024 року про закриття провадження у справі № 907/179/23 вбачається, що кредитори, які зазначені боржником в заяві про відкриття провадження, проігнорували свій обов`язок щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а також після отримання ними від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов`язку.
Враховуючи, що датою остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.3. Договору, було визначено 25.02.2022, то право вимоги до боржника у ТОВ «Веллфін» виникло ще до відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 , що свідчить про те, що Товариство являлося конкурсним кредитором відносно вказаного боржника.
Оскільки ТОВ «Веллфін» у визначені Кодексом України з процедур банкрутства строки з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство вимоги до боржника не пред`явило, в силу приписів п. 5, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, такі вимоги є погашеними, що свідчить про необґрунтованість стягнення судом першої інстанції у даній справі кредитної заборгованості з відповідачки.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з вищевикладених підстав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення від 03.02.2025 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, сплачений ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги судовий збір у розмірі 3633,60 грн підлягає стягненню із позивача ТОВ «Веллфін».
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року - скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 3633,60 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 07 квітня 2026 року.
Головуючий
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua