Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №686/1174/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1174/26

Провадження № 2/686/4181/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Хараджі Н.В.,

за участю секретаря судових засідань – Козуляк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», подану та підписану представником Королем Владиславом Анатолійовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z76.440.70272.

02.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №12/89, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 02.12.2020 року до Договору факторингу №12/89 від 20.12.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 231,51 грн., з яких: 13 863,56 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4 045,39 грн. - заборгованість за відсотками; 14 322,56 - заборгованість за комісією.

Крім того, 06.12.2016 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z71.981.76924.

02.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №12/89, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 02.12.2020 року до Договору факторингу №12/89 від 02.12.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25 885,59 грн., з яких: 9 410,95 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4 172,24 грн. - заборгованість за відсотками; 12 302,40 - заборгованість за комісією. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № Z71.981.76924 від 06.12.2016 року у загальному розмірі 25 885,59 грн.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитними договорами та не повернув кредитні кошти, у нього утворилася заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд позов задовольнити та стягнути з на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором Z76.440.70272 від 11.11.2017 у загальному розмірі 32 231,51 грн., за кредитним договором Z71.981.76924 від 06.12.2016 у загальному розмірі 25 885,59 грн. а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року головуючим суддею визначено суддю Хараджу Н.В.,

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z76.440.70272.

02.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №12/89, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 02.12.2020 року до Договору факторингу №12/89 від 20.12.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 231,51 грн., з яких: 13 863,56 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4 045,39 грн. - заборгованість за відсотками; 14 322,56 - заборгованість за комісією.

Крім того, 06.12.2016 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z71.981.76924.

02.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №12/89, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 02.12.2020 року до Договору факторингу №12/89 від 02.12.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25 885,59 грн., з яких: 9 410,95 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4 172,24 грн. - заборгованість за відсотками; 12 302,40 - заборгованість за комісією. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № Z71.981.76924 від 06.12.2016 року у загальному розмірі 25 885,59 грн.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитними договорами та не повернув кредитні кошти, у нього утворилася заборгованість.

З матеріалів справи судом встановлено, що всі нарахування, що відбувалися до дати отримання позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювалися безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Із довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z76.440.70272 від 11.11.2017, виданої АТ «ІдеяБанк», вбачається, що станом на 02.12.2020 заборгованість відповідача складає 32231,51 грн., з яких: 13863,56 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4045,39 грн. - заборгованість за відсотками; 14322,56 - заборгованість за комісією.

З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z71.981.76924 від 06.12.2016, виданої АТ «ІдеяБанк», вбачається, що станом на 02.12.2020 заборгованість відповідача складає 25885,59 грн., з яких: 9410,95 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4172,24 грн. - заборгованість за відсотками; 12302,4 - заборгованість за комісією.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором підтверджує, що відповідач порушив встановлений графік погашення заборгованості та своєчасно не здійснював платежі за кредитом, унаслідок чого утворилася заборгованість.

При цьому суд враховує, що вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення відповідачем кредитної заборгованості суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Так судом встановлено, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено два кредитні договори: № Z76.440.70272 від 11.11.2017 та № Z71.981.76924 від 06.12.2016, відповідно до яких банк надав відповідачу грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, однак свої зобов`язання за договорами виконував не в повному обсязі, унаслідок чого утворилася заборгованість, а саме: за договором № Z76.440.70272 від 11.11.2017 — 13 863,56 грн. заборгованості за основним боргом та 4 045,39 грн. заборгованості за відсотками; за договором № Z71.981.76924 від 06.12.2016 — 9 410,95 грн. заборгованості за основним боргом та 4 172,24 грн. заборгованості за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № Z76.440.70272 від 11.11.2017 у загальному розмірі 17 908,95 грн. та за кредитним договором № Z71.981.76924 від 06.12.2016 у загальному розмірі 13 583,19 грн., які підлягають стягненню у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитних договорів.

Крім того, судом встановлено, що до суми заборгованості за кредитними договорами позивач здійснив нарахування комісії за договором № Z76.440.70272 від 11.11.2017 у розмірі 14 322,56 грн. та за договором № Z71.981.76924 від 06.12.2016 у розмірі 12 302,40 грн.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

Верховний суд у постанові від 27 січня 2021 року по справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді щомісячної винагороди є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» яка була чинною на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі № 363/1834/17).

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, слід визначити, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому Позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит. Більш того, матеріали справи не містять і приблизного переліку послуг, які надаються банком. Тобто, відсутнє двостороннє належне погодження сплати комісії банку та визначення обсягу послуг банку, за яку є необхідність сплачувати комісію.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимога про стягнення комісії за договором № Z76.440.70272 від 11.11.2017 у розмірі 14 322,56 грн. та за договором № Z71.981.76924 від 06.12.2016 у розмірі 12 302,40 грн. є нікчемною та не підлягає задоволенню.

Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що суд, вирішуючи спір, не вправі допускати неправильного застосування норм матеріального права - незалежно від того, чи міститься посилання на таке неправильне застосування норм матеріального права в доводах сторін спору. Це не суперечить засадам змагальності сторін, оскільки даний принцип полягає у прояві в змагальності формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі , та забезпечує повноту досліджень обставин справи.

Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною , викладена у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №708/195/19 (провадження №61-1789св19), від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778св19) та у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.

Враховуючи наведені правові висновки, вимога ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії (платежів за обслуговування кредитної заборгованості) за договором № Z76.440.70272 від 11.11.2017 в сумі 14 322,56 грн. та за договором № Z71.981.76924 від 06.12.2016 в сумі 12 302,40 грн., є необґрунтованою.

Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню.

Стягненню підлягає заборгованість:

— за кредитним договором № Z76.440.70272 від 11 листопада 2017 року в розмірі 17 908,95 грн., з яких: 13 863,56 грн. — заборгованість за основною сумою боргу; 4 045,39 грн — заборгованість за відсотками;

— за кредитним договором № Z71.981.76924 від 6 грудня 2016 року в розмірі 13 583,19 грн., з яких: 9 410,95 грн. — заборгованість за основною сумою боргу; 4 172,24 грн. — заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., так як позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 1 640,25 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 141, 247, 263, 265, 268, 279, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором № Z76.440.70272 від 11 листопада 2017 року в розмірі 17 908,95 грн., з яких: 13 863,56 – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 045,39 грн. – сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № Z71.981.76924 від 6 грудня 2016 року в розмірі 13 583,19 грн., з яких: 9 410,95 – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 172,24 грн. – сума заборгованості за відсотками, що в загальному становить 31 492,14 грн.

У задоволенні решта позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати у розмірі 1 640,25 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 21.04.2026 року.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В.Хараджа