Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №686/1422/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №686/1422/26

Суддя: Палінчак О. М.

Справа № 686/1422/26

Провадження № 2/686/4296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сташевської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

встановив:

14 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого відкрилася спадщина, яка складається в тому числі з недоотриманої пенсії на загальну суму 72 793 грн. 59 коп. нарахованої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі № 560/865/22 за період з 01.04.2019 року по 30.04.2022 року.

Після смерті ОСОБА_2 нотаріусом заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 72910524. Позивачка є єдиною спадкоємицею майна померлого.

Проте, щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії відповідач у листі від 22.12.2025 року відмовив, вказавши, що сума недоотриманої пенсії не входить до складу спадщини.

Позивачка не погоджується з такою відмовою Головного управління ПФУ в Хмельницькій області, оскільки вона не узгоджується із положеннями чинного законодавства, в тому числі ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії і аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі № 560/14067/21.

За життя ОСОБА_2 не отримав належну йому суму пенсії після її перерахунку на виконання рішення суду. Оскільки члени сім`ї чоловіка не зверталися до пенсійного фонду за виплатою таких сум, то ці пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини та позивачка, як єдина спадкоємиця першої черги за законом, прийняла цю спадщину в установленому порядку, проте, відповідач відмовився виплатити їй успадковані кошти.

У зв`язку з наведеним, позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 72 793 грн. 59 коп. недоотриманої пенсії.

Ухвалою суду від 16 січня 2026 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано у нотаріуса копію спадкової справи ОСОБА_2

25 лютого 2026 року представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Лиманюк М.М. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що дійсно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі – Закон).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі № 560/865/22, яке набрало законної сили 17.03.2022 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року у відповідності до отриманої від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки № 11/6857 від 30 листопада 2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі № 560/865/22 головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року у відповідності до отриманої від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки № 11/6857 від 30 листопада 2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум. За період з 01.04.2019 року по 30.04.2022 року була нарахована доплата в сумі 72 793 грн. 59 коп., проте не виплачена у зв`язку з недостатністю фінансування таких виплат.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.08.2024 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення суду.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.12.2025 року № 18307-16983/Т-02/8-2200/25 позивачці роз`яснено порядок отримання коштів, нарахованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.

При цьому, представниця відповідача звертає увагу суду на той факт, що позивачка не має права на отримання недоодержаної пенсії ОСОБА_2 , оскільки вона не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживала із пенсіонером на день його смерті.

Виходячи з вищевикладеного вказує, що підстав для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 72 793 грн. 59 коп. недоотриманої пенсії, немає, у зв`язку з чим просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності, підтримала вимоги позову в повному обсязі.

Представниця відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заперечення проти задоволення позову виклала у відзиві на позов.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням судового рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина перша статті 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою та другою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Судом об`єктивно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ), який перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується копією листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.12.2025 року № 18307-16983/Т-02/8-2200/25.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі № 560/865/22, яке набрало законної сили 17.03.2022 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року у відповідності до отриманої від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки № 11/6857 від 30 листопада 2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановленні рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі № 560/865/22 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року у відповідності до отриманої від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки № 11/6857 від 30 листопада 2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

За період з 01.04.2019 року по 30.04.2022 року була нарахована доплата в сумі 72 793 грн. 59 коп., проте зазначена сума не була виплачена ОСОБА_2 у зв`язку з обмеженістю фінансування відповідача з Державного бюджету України.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.08.2024 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 як єдина спадкоємиця за законом після смерті ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про виплату вищезгаданих коштів, які належали її чоловіку згідно рішення суду, надавши усі необхідні документи.

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.12.2025 року № 18307-16983/Т-02/8-2200/25 позивачці було роз`яснено порядок отримання коштів, нарахованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон України № 1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Згідно частин 1, 3 статті 61 Закону України № 2262-ХІІ суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року по справі № 420/288/21.

З аналізу статті 61 Закону № 2262-ХІІ слідує, що законодавець чітко розмежує осіб, які мають право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

До вказаних осіб законодавцем віднесено, по-перше, членів сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (стаття 30 Закону № 2262-ХІІ), по-друге, члени сім`ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника: 1) батьки і дружина (чоловік); 2) члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, відповідно до статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Проте, встановлено, що у ОСОБА_2 відсутні члени сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також відсутні члени сім`ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (батьки і дружина (чоловік)), які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналогічна правова позиція висловлена постановою Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі № 560/14067/21.

З аналізу наведених норм, слідує, що єдина спадкоємиця ОСОБА_1 має право на отримання пенсійної виплати ОСОБА_2 , оскільки така виплата була присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана, а також у зв`язку з відсутністю осіб, членів сім`ї спадкодавця, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника та/або батьків і дружини (чоловіка), які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони покликалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, висновує про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 72 793 грн. 59 коп. недоотриманої пенсії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суми недоотриманої останнім пенсії у розмірі 72 793 грн. 59 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 21318350, адреса: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10.

Повний текст рішення суду складено 16 квітня 2026 року.

Суддя О.М. Палінчак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua