Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №683/660/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/660/26

2/683/846/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/660/26, 2/683/846/2026 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

в с т а н о в и в:

02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить стягувати з нього на свою користь аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на період її навчання і до 30 червня 2028 року.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу між батьками вона залишилась проживати разом із матір`ю. На підставі рішення суду з її батька ОСОБА_2 стягувались аліменти на її утримання до досягнення нею повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 вона досягла повноліття, тому стягнення аліментів на її утримання припинилось.

На даний час вона продовжує навчатись в Університеті ВСБ Меріто у Вроцлаві, що знаходиться у м. Вроцлав Республіки Польща, на денній формі навчання першого ступеня за напрямком підготовки «філологія», спеціальність «англійська філологія» на платній основі, термін навчання з 01 жовтня 2025 року по 30 червня 2028 року.

Вказує, що вартість навчання за перший курс становить 37277 грн., вартість проживання у гуртожитку становить 36439 грн. за рік.

У зв`язку із навчанням на денній формі, вона позбавлена можливості працювати та повністю перебуває на утриманні матері. Так, мати сплачує за її навчання та проживання, за кошти матері вона купує необхідні для навчання речі, як то підручники, навчальні посібники, канцелярське приладдя, а також продукти харчування, одяг, усі необхідні для повсякденного життя речі. Зокрема, на харчування вона витрачає близько 10000 грн. на місяць, на оплату Інтернету – 600 грн., також нею витрачаються кошти на проїзд громадським транспортом до місця навчання та до місця проживання. На потреби, пов`язанні із навчанням, вона у середньому витрачає близько 18000 - 20000 грн. на місяць.

Зазначає, що її батько також зобов`язаний надавати кошти на її утримання, пов`язане із навчанням, та має таку змогу, оскільки є працездатним, діючим військовослужбовцем та може за станом здоров`я надавати їй таку допомогу.

Однак, ОСОБА_2 в добровільному порядку не приймає участі в її утриманні у зв`язку із продовженням навчання, хоча має змогу надавати таку допомогу, тому просить у судовому порядку вирішити питання про стягнення з відповідача аліментів на період її навчання.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року у даній справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Кравчук В.М., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивачки, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, у разі відсутності відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому особисто 20 березня 2026 року судової повістки, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у визначений судом строк відзив на позов не подавав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття.

З 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 навчається на платній основі за контрактом на денній формі навчання на першому курсі в Університеті ВСБ Меріто у Вроцлаві, Республіка Польща, напрямок підготовки «Філологія», спеціальність «Англійська філологія», термін навчання – з 01 жовтня 2025 року по 30 червня 2008 року.

У зв`язку з навчанням ОСОБА_1 не працює, стипендії не отримує, а тому потребує матеріальної допомоги на період свого навчання.

Витрати, пов`язані із навчанням ОСОБА_1 , складаються з вартості навчання, яка згідно наданих позивачкою платіжних документів становить 3250 злотих за перший курс навчання, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ станом на дату оплати – 16.07.2025 із розрахунку 1 злотий = 11,4701 гривень, становить 37277 грн., що підтверджується копіями платіжних документів. Отже, вартість навчання в місяць становить 3106 грн. (37277 грн. : 12 місяців).

Крім того, в зв`язку із віддаленістю навчання - у м. Вроцлав Республіка Польща, ОСОБА_1 проживає у гуртожитку, вартість проживання у якому становить 36439,39 грн. в рік або 3036,62 грн. в місяць, що підтверджується квитанцією про оплату від 28.05.2025.

Також, у зв`язку із навчанням ОСОБА_1 несе витрати на придбання продуктів харчування, придбання навчального приладдя, одягу, засобів особистої гігієни, проїзду до місця навчання, оплати послуг мобільного телефону та Інтернету.

Витрат на утримання доньки ОСОБА_1 у зв`язку з її навчанням відповідач ОСОБА_2 не несе.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності,

корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір

прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 191 СК України, норми якої в силу статті 201 СК України застосовуються до спірних правовідносин, визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Чинне законодавство пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6/1296-цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц та від 29 січня 2018 року у справі 622/373/16-ц).

За загальним правилом батьки несуть рівний обов`язок із утримання своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання. Спосіб виконання батьками цього обов`язку залежить від домовленості між ними. Водночас у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дочка, син, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дочку, сина можуть бути присуджені за вибором позивача як в частці від заробітку (доходу) іншого з батьків і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, які будуть стягуватися як аліменти на дочку, сина, визначається судом.

При визначені розміру аліментів суд враховує, що позивачка ОСОБА_1 у зв`язку з навчанням не працює, стипендії не отримує, а тому потребує відповідної матеріальної допомоги.

Витрати у зв`язку із навчанням ОСОБА_1 несе її мати ОСОБА_4 . Ці витрати складаються із вартості самого навчання та вартості проживання в гуртожитку, що в місяць становить 6142,62 грн. (3106 грн. + 3036,62 грн.).

Крім того, позивачка несе також витрати на придбання продуктів харчування, придбання навчального приладдя, одягу, засобів особистої гігієни, проїзду до місця навчання, оплати послуг мобільного телефону та Інтернету, тощо. Оскільки вказані витрати позивачкою документально не підтверджені, однак сумнівів у тому, що вона їх несе, у суду не виникає, тому при визначені розміру цих витрат суд виходить із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» в розмірі 3328 грн.

Таким чином, розмір витрат, які несе позивачка у зв`язку із навчанням щонайменше становить 9470,62 грн. в місяць (6142,62 грн. + 3328 грн.).

Відповідач ОСОБА_2 , який є батьком позивачки ОСОБА_1 , зі слів позивачки, є здоровим, працездатним, має щомісячний стабільний дохід, тобто має можливість надавати допомогу доньці.

Оцінивши в сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку, що у зв`язку з продовженням навчання, ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги від батьків.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 отримує матеріальну допомогу на

період її навчання лише від матері ОСОБА_4 , через що суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які будуть стягуватись також і з відповідача на користь позивачки, який є її батьком та зобов`язаний нести половину витрат у зв`язку із навчанням доньки.

При визначенні розміру аліментів на період навчання ОСОБА_1 суд враховує, що вона навчається та проживає у іншій країні, навчається за контрактом на денній формі навчання, в зв`язку із чим стипендії не отримує та не має можливості працювати, однак отримує матеріальну допомогу від своєї матері ОСОБА_4 а також те, що відповідач, зі слів позивачки, має постійний дохід, а тому з ОСОБА_2 слід стягнути аліменти на користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

При визначені часу, з якого присуджуються дані аліменти, суд враховує, що відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто у даному випадку з 02 березня 2026 року.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Оскільки при подачі даного позову позивачка звільнялась від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на період її навчання в Університеті ВСБ Меріто у Вроцлаві Республіки Польща в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 березня 2026 року і до закінчення навчання, а саме по 30 червня 2028 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 21 квітня 2026 року.

Суддя: