Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №677/605/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/605/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Федишина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Панасюк Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття справи про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила скасувати постанову № 6392 від 25.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25.03.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Згідно постанови ОСОБА_1 , яка обіймає посаду старости Дружненського старостинського округу Красилівської міської територіальної громади та відповідає за ведення військового обліку, в період мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не організувала в установленому порядку належним чином ведення військового обліку, у визначені графіком звіряння строки не прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки даних у списках персонального військового обліку та у військово-облікових документах у паперовій формі з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила вимоги абз. 12 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оборону України», підп. 8 п. 24, п. 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2022 № 1487. Вважає постанову незаконною та що розгляд справи був необ`єктивним, без урахування її пояснень та встановлення дійсних обставин справи, які, на її думку, вказують на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, позивач вказує, що п. 2 рішення Красилівської міської ради Хмельницької області від 07.12.2020 № 4 «Про затвердження старост старостинських округів Красилівської міської ради» ОСОБА_1 затверджено старостою Дружненського старостинського округу Красилівської міської ради (с. Дружне). Положенням про старосту старостинського округу Красилівської міської ради, затвердженим рішенням Красилівської міської ради Хмельницької області від 07.11.2020 № 2 (в редакції від 03.09.2021, рішення № 1) визначені її повноваження, серед яких відсутні повноваження з ведення військового обліку. Дані обставини не досліджувалися та не встановлені особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення та особою, яка розглядала справу і виносила постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності. Зважаючи на зазначене, вона не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а отже в її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, оскаржувана постанова не була оголошена після закінчення розгляду, а також її копія була вручена з порушенням строків, встановлених законодавством.

Позивач у судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала та наполягає на їх задоволенні, оскільки її провини немає в зв`язку з відсутністю обов`язків по веденню військового обліку та графіків звірки.

Представник відповідача, належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання шляхом завчасного доставлення судової повістки до електронного кабінету, в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав та про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою № 6392 в справі про адміністративне правопорушення від 25.03.2026 на позивача накладено штраф у розмірі 34000 грн. за порушення ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається зі змісту постанови, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 217 від 12.03.2026, 12.03.2026 о 12 год. 31 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 виявлено, що посадова особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , староста Дружненського старостинського округу, яка відповідає за ведення військового обліку, в період мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не організувала в установленому порядку належним чином ведення військового обліку, у визначені графіком звіряння строки не прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки даних у списках персонального військового обліку та у військово-облікових документах у паперовій формі з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила вимоги абз. 12 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оборону України», підп. 8 п. 24, п. 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2022 № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Стосовно суті прийнятої відповідачем постанови № 6392, складеної 25.03.2026 в справі про адміністративне правопорушення, слід зазначити наступне.

Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (в т.ч. передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно статті 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В силу статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України в їхній роботі в мирний час та в особливий період; вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку; надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 оголошено про проведення загальної мобілізації.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 3 в протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (пункт 6 розділу ІІ Інструкції № 3).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 в справі № 337/3389/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої «постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень».

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Такі висновки узгоджується з правовими позиціями, що викладені в постановах Верховного Суду від 15.11.2018 в справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 в справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 в справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 в справі № 607/7987/17.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 в справі № 263/15738/16-а.

Судом встановлено, що наведене в оскаржуваній постанові формулювання адміністративного правопорушення, яке суб`єкт владних повноважень вважав доведеним, не підтверджується відповідними доказами, відтак не відображає дійсних обставин справи.

Крім цього, розгляд відповідачем справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 проведено формально, з порушенням вимог ст. 280 КУпАП, без повного, об`єктивного і неупередженого з`ясування усіх обставин справи, які мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Аналізуючи дії ОСОБА_1 на предмет їх відповідності вимогам підп. 8 п. 24, п. 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а відтак наявності, чи відсутності з її боку порушень, суд враховує наступне.

Згідно абз. 3 п. 16 постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Частиною 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Статтею 54-1 даного закону визначено правий статус старости, зокрема, що староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.

Порядок організації роботи старости визначається цим Законом та іншими законами України, а також Положенням про старосту.

Пунктом 10 Постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 передбачено, що за наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців - в межах економії фонду оплати праці.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами судом встановлено, що згідно витягу з рішення № 4 першої сесії міської ради восьмого скликання від 07.12.2020 року ОСОБА_1 затверджено старостою Дружненського старостинського округу Красилівської міської ради (село Дружне).

Згідно положення про старосту старостинських округів Красилівської міської ради, затвердженого рішенням Красилівської міської ради 07.11.2020 № 2 (в редакції від 03.09.2021 року, рішення №1) відсутні відомості щодо повноваження старости з ведення військового обліку.

Інших документів, які б підтверджували обовязки старости з ведення військового обліку, відповідачем суду не надано, хоча при відкритті провадження суд зобов`язував відповідача надати суду матеріали адміністративної справи відносно позивача.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року в справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону та мобілізацію. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Постанову № 6392 винесено без дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачена КУпАП, фактично відбулося лише винесення готової постанови без проведення засідання та дослідження обставин справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі.

Таким чином, справу відносно ОСОБА_1 розглянуто без додержання вимог стст. 278-279, 280 КУпАП. А саме, не враховано пояснень ОСОБА_1 , не з`ясовано усіх дійсних обставин справи та причин неналежної організації в установленому порядку ведення військового обліку, що потягло за собою постановлення необґрунтованого та незаконного рішення (постанови), позаяк т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 не встановив, чи є позивач посадовою особою, відповідальною за ведення військового обліку, не перевірив відповідні документи, що свідчить про порушення процедури та формальний підхід до розгляду справи, а тому припустився хибного висновку про те, що позивач умисно порушила обов`язок, визначений пп. 8 п. 24, 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, через що незаконно притягнув останню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач неодноразово заявляла в ході розгляду справи про відсутність серед покладених на старосту обов`язків ведення військового обліку та про те, що Хмельницьким ТЦК не доводились їй графіки звірянь облікових документів, однак ці пояснення позивача проігноровані та в ході розгляду справи відповідачем не надано будь-яких доказів, які б доводили протилежне та заперечували докази, які надала позивач. Відповідачем вимог закону не дотримано, позаяк всупереч ст. 77 КАС України доказів до суду про це не подано, не надіслано до суду також відзиву на позов.

Правова оцінка обставинам справи і діям ОСОБА_1 на предмет того, чи є вони протиправними та винними і чи саме вони є наслідком неналежної організації в установленому порядку ведення військового обліку, дає підстави суду для висновку, що вини позивача в зазначених порушеннях немає, оскільки це зумовлено не бездіяльністю ОСОБА_1 , а іншими об`єктивними причинами, незалежними від її волі. Відтак, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у її діях відсутній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем у повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є недоведеним.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем всупереч положенням ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, за яке оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності. В зв`язку з цим оскаржувана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної в цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 665,60 грн., відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України мають бути відшкодовані позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись стст. 9, 33, 210-1, 245, 247, 251, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», пп. 22, 27, 34, 41, постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», стст. 2, 3, 5, 9, 12, 19, 20, 22, 25-27, 77, 79, 132, 143, 241, 243, 246, 255, 286, 292-297 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі задовольнити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 6392 від 25.03.2026 в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень скасувати, провадження в справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Федишин