Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №609/379/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/379/26

3/609/121/2026

21 квітня 2026 року

Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 квітня 2026 року, близько 09.37 год., по вул. Духовна с. Обич Кременецького району Тернопільської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах вживання алкоголю із порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820 ARLK 0005», а також пройти медичне освідування в найближчому лікувальному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, гр. ОСОБА_1 11 квітня 2026 року, близько 09.37 год., по вул. Духовна с. Обич Кременецького району Тернопільської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи посвідчення водія, а саме категорії «В», чим порушив вимоги п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення № 609/378/26 (провадження №3/609/120/2026) та № 609/379/2026 (провадження №3/609/121/2026) щодо ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , в присутності законного представника – матері ОСОБА_2 , свою вину у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП не визнав. Вказав, що він не керував транспортним засобом, а лише заїхав ним у двір невідомої особи за проханням дядька ОСОБА_3 , з яким розпивав алкогольні напої. На запитання суду відповів, що на пропозицію працівника поліції не пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки не бажав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який являється дядьком ОСОБА_1 , суду показав, що у зв`язку із тим, що у автомобіля, на якому вони приїхали до домоволодіння його знайомого, були неполадки із гальмівної системою та цей автомобіль скотився на дорогу, він попросив ОСОБА_1 сісти за кермо та заїхати назад у двір. Після того, як ОСОБА_1 виконав його прохання та зупинив транспортний засіб під`їхали працівники поліції.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, заслухавши його пояснення, пояснення законного представника та свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною частиною статті настає у випадку вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП повторно протягом року.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.2.1(а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.п. 2.5 та 2.1(а), ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушень передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637706 від 11 квітня 2026 року, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 11 квітня 2026 року, близько 09.37 год., по вул. Духовна с. Обич Кременецького району Тернопільської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах вживання алкоголю із порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820 ARLK 0005», а також пройти медичне освідування в найближчому лікувальному закладі ОСОБА_1 відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким такий огляд не проводився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 квітня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 направлявся на огляд у КНП «Кременецька опорна лікарня» у зв`язку з виявленням поліцейським у водія ознак сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора "Аlcotest» 6820 ARLK-0005 (чинне до 15.07.2026р.);

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637720 від 11 квітня 2026 року, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 11 квітня 2026 року, близько 09.37 год., по вул. Духовна с. Обич Кременецького району Тернопільської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи посвідчення водія, а саме категорії «В»;

- копією Постанови Шумського районного суду Тернопільської області № 609/250/26 від 25.03.2026р., відповідно до якої неповнолітнього ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.126, ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121 КУпАП та, на підставі п.2 ст.24-1 КУпАП, застосовано до нього заходи впливу у виді попередження.;

- долученими до матеріалів справи відеозаписами із нагрудної камери поліцейського та патрульного автомобіля, записаними DVD-R диск, з яких вбачається, що 11.04.2026р., близько 09.37 год. працівниками поліції було виявлено транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував неповнолітній ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм даного транспортного засобу, працівниками поліції було встановлено, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, тому водієві було запропоновано пройти тест на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Drager. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, після чого залишив місце зупинки транспортного засобу посилаючись на фізіологічні потреби організму. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. ОСОБА_1 не повернувся на місце зупинки транспортного засобу.

Суд зазначає, що залишення ОСОБА_1 місця зупинки транспортного засобу свідчить про не бажання та ухилення останнього від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та подальшого оформлення адміністративних матеріалів.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ч.5 ст.126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом та ч.2 ст.130 КУпАП, тобто повторне протягом вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому його слід притягнути до відповідальності.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Згідно ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно з ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121-127, 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу (ч.2 ст.13 КУпАП).

Тобто вказана норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.

Слід зазначити, що порушення Правил дорожнього руху є грубим та небезпечним, як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи неповнолітньою особою, не маючи права керувати транспортним засобом, будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.2 ст.126, ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом, ухилився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння та залишив місце зупинки транспортного засобу. Вказане свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідальне ставлення до небезпеки, яка може бути заподіяна його діями.

Відтак суд вважає, що жоден із заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в майбутньому.

Таким чином, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, які мають значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про особу останнього, його поведінку після зупинки транспортного засобу, ступінь вини, доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а також з метою запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП та застосувати щодо нього, у відповідності з вимогами ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, яке передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

За наведеного, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки, у матеріалах адміністративної справи відсутні відомості щодо належності транспортного засобу саме ОСОБА_1 .

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 126, 130, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, а саме 609/378/26 (провадження №3/609/120/2026), № 609/379/26 (провадження №3/609/121/2026), в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 609/379/2026 (провадження №3/609/121/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в дохід держави.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: М. В. Харлан