Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №455/518/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/518/26

Провадження № 3/455/289/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2026 року до Старосамбірського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617203 від 17.03.2026 зазначено, що ОСОБА_1 17 березня 2026 року о 11 годині 48 хвилин в с. Велика Лілина по вул. Шевченка Самбірського району керував колісним трактором марки Кентавр в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння водія зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат огляду – 2,46 проміле. Такими діями порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху.

Розгляд матеріалів справи про адміністративні правопорушення двічі призначалося до судового розгляду.

В судові засідання, призначені на 08.04.2026 року та 21.08.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, клопотання про відкладення справи не подав. Судові повістки про виклик до суду повернулися у зв`язку із відсутністю адресата. Направлення повістки рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки її отримання адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18). У справі "Гарячий проти України" (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Вважаю, що для забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вжито засоби, однак в судове засідання, призначене на 08.04.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Також матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про наявність складеного на нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд його справи у Старосамбірському районному суді Львівської області.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов`язкова. Вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

В п. 42 постанови по справі № 208/712/19 30 серпня 2023 року Велика Палата зазначила, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України» (див. пункт 25 цієї постанови).

У справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене. Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

21 липня 2021 року Конституційний суд України у справі № 3-173/2018(1186/18, 77/19) зазначив, що проблема чинного законодавства про адміністративні правопорушення лежить в унормуванні в законодавстві про адміністративні правопорушення великої кількості правопорушень, які за своєю природою або характером і ступенем суворості стягнення належать до кримінальних правопорушень. Розв`язання зазначеного питання, на думку Конституційного Суду України, має бути здійснено Верховною Радою України системно та невідкладно. Станом на сьогодні проблема законодавцем не вирішена.

Згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння залишається і донині адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП. А тому розгляд цієї справи відбувся з дотриманням норм саме КУпАП з врахуванням гарантій, передбачених статтею 6 ЄКПЛ.

З дня складання протоколу серії ЕПР1 №617203 пройшло 34 дні, ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду його справи та мав достатній час і можливість для підготовки свого захисту особисто чи з використанням юридичної допомоги захисника. Суд вжив передбачених законом заходів для забезпечення участі в розгляді справи ОСОБА_1 , однак він відмовився від реалізації вказаного права. А тому розгляд цієї справи по суті має характер письмового провадження.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Зазначеними положеннями нормативних актів передбачено обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння саме водіями транспортних засобів, тобто тих осіб, які на час зупинення керували транспортними засобами, а також тих, щодо яких наявні докази такого керування безпосередньо перед пред`явленням працівниками поліції вимоги про проходження такого огляду.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні указаного правопорушення надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617203 від 17.03.2026 року, у якому зазначено, що водій ОСОБА_1 17.03.2026 року о 11 годині 48 хвилин в с. Велика Лілина по вул. Шевченка Самбірського району керував колісним трактором марки Кентавр в стані алкогольного сп`яніння, огляд водія проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», результат – 2,46 проміле.

- рапорт поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 17.03.2026 року про те, що 17.03.2026 року під час чергування в складі групи реагування патрульної поліції, близько 11:48 в с. Велика Лілина по вул. Шевченка Самбірського району, виявили колісний трактор, водій якого керував ним по зазначеній вулиці. Під час перевірки було встановлено особу водія та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, оскільки були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 погодився, пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, результат – 2,46 проміле. На громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відеофіксація проводилась до закінчення складання адміністративних матеріалів без залучення двох свідків;

- роздруківку результатів тестування на алкоголь, згідно з якою при застосуванні приладу Драгер Алкотест 6820 в ОСОБА_1 зафіксовано показник алкоголю 2,46 %; В роздруківці зазначені номери приладу та принтеру, номер тесту, дату останнього калібрування (25.11.2025 року), дату та час проведення огляду, температуру приладу, підпис ОСОБА_1 та інспектора, який проводив огляд. Дата та час проведення огляду – 17.03.2026 року в 11:35;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому викладено результат огляду ОСОБА_1 - 2,46% та його підпис про згоду з результатом;

- відео з невстановленого пристрою, який не є а ні нагрудною камерою поліцейського, а ні відеореєстратором із службового автомобіля з назвою «video 2026-03-19». В саме відео вмонтовано напис «video 2026-03-19», тривалість відео - 15 секунд. На ньому зафіксовано особу чоловічої статті, який їде на тракторі з написом KENTAVR, а інша неідентифікована особа йому каже йому: »Де ж п`яним їздити», водій трактора відповідає: «так сі полу…» (відео обривається.

- відеозапис із нагрудної камери поліцейського № 907986 від 17.03.2026 року 12:10:10 до 12:35:08, на якому зафіксовано як службовий автомобіль поліцейських в 12:10:10 цілеспрямовано їде населеним пунктом і поліцейські щось шукають, зупиняється біля групи чоловіків з трьох осіб, з яких один в цивільному одязі, другий - в форменому, а третій - в подальшому ідентифікований ОСОБА_1 . Візуально місце події те ж саме, що зафіксоване на відео з назвою «video 2026-03-19». Капітан поліції Винницький, який приїхав на службовому авто, представився ОСОБА_1 та питає куди той їде на тракторі. Крупа каже: «Та тут стоїть. Щем не їхав, хіба вийшов з трактора». ОСОБА_1 проситься, щоб його простили. Поліцейський каже, що у нього виявили ознаки алкогольного сп`яніння, однак не називає які саме ознаки дали йому підстави вважати , що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння і хто саме виявив ці ознаки. Запропонував пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці події. ОСОБА_1 пропонує, що не треба, він такий тест проходить на роботі, бо працює в охороні, готовий пройти тест, але просить щоб на роботі не дізналися. На відео чути як щось шелестить, однак не видно, що саме робить побить поліцейський. На відео чути як хтось дує і звуковий сигнал, куди саме дує особа та хто дує не видно, це було зафіксовано в 12:15:23. Поліцейський каже: «Йде аналіз», потім каже: «Показало 2 проміле 0.. 46, 2 цілих 46 проміле, допустима норма 0,2, то означає, що ви перевищили норму». Ні процесу проходження тесту, ні результату на відео не зафіксовано. Поліцейський питає чи згідний ОСОБА_1 з результатом, той каже згідний. На відео не видно процедури друкування результату тестування, а видно лише довгу білу смужку паперу. В подальшому поліцейський скоріш за все оформляє документи, потім дає ОСОБА_1 на підпис документи, яких на відео не видно. В кінці поліцейський оголошує ОСОБА_1 , який сидить в машині на задньому сидінні, за кермом якого поліцейський, що на нього складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за водіння трактором в стані алкогольного сп`яніння, розгляд його справи відбудеться в Старосамбірському районному суді Львівської області. ОСОБА_1 сказав, що протокол підпише але брати не буде.

Однак, достатніх, належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що в діях ОСОБА_1 наявні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст. 130 КУпАП, не має.

Із відео під назвою «video 2026-03-19», на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 , трактором неможливо встановити, що воно містить інформацію про подію 17.03.2026 року. Дійсно місце, яке зафіксоване на відео «video 2026-03-19», співпадає з місцем, яке зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, однак це не пояснює, чому у відео датоване 19.03.2026 року. Уповноважена особа ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області не надала метадані цього відео чи пристрій з первинною фіксацією відео, щоб можна було точно встановити дату та час його створення та проаналізувати на предмет відношення до події 17.03.2026 року, яка стала підставою для оформлення складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Крім того, є незрозумілим джерело походження цього відео та його автора. Воно не є ані з нагрудної камери поліцейського, ані з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських. Встановити автентичність цього відео неможливо.

На відео з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано ні факту керування трактором ОСОБА_1 , ні того, що ОСОБА_1 визнав, що безпосередньо перед пред`явленням вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння керував трактором, адже ОСОБА_1 зазначив, що ще не їхав, а вийшов з трактора. На відео зафіксовано, що трактор стоїть нерухомо, не чути, що працює двигун, без фіксації впливу ОСОБА_1 на органи керування (кермо, педалі, перемикачі) трактора. На місці події знаходилися дві особи – одна в цивільному, інша – у форменому одязі , однак клопотання про виклик їх в якості свідків уповноважена особа ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області не заявляла.

В рапорті зазначено, що виявили ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом близько 11:48 в складі групи реагування патрульної поліції, однак згідно нагрудної камери поліцейського вони лише в 12:10:10 прямували до місця події. Хто були ті особи, які знаходилися біля ОСОБА_1 в момент прибуття патрульної поліції, не відомо.

Висную, що відео під назвою «video 2026-03-19» не доводить, що воно стосується подій 17.03.2026 року, а зафіксована нагрудною камерою поліцейського обстановка не дає можливості безсумнівно констатувати, що 17.03.2026 року ОСОБА_1 на місці події керував трактором транспортними засобами, як і відсутні будь-які докази такого керування безпосередньо перед пред`явленням працівником поліції вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Фактично уповноважена особа ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області не надала доказів, що 17.03.2026 року ОСОБА_1 був особою, яка керувала транспортним засобом.

Відповідно до п.2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ Украни та МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 ( надалі Інструкція) огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пропонуючи пройти огляд на стан сп`яніння, поліцейський не озвучив жодної ознаки, передбаченої Інструкцією, яка б свідчила, про обґрунтованість підозри наявності у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння. І хоча сам по собі цей факт не може однозначно свідчити про незаконність огляду, але в сукупності з подальшими зафіксованими на відео з нагрудної камери поліцейського подіями викликає серйозні сумніви в дійсності результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Вперше стикаюся з тим, що фіксування проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на камеру не дає можливості візуально його спостерігати . На відео взагалі не видно процедури підготовки, проходження та фіксування результату такого огляду. Не можливо оцінити чи була цілісна упаковка мундштука, оскільки самого мундштука, його розпечатування та закладання в прилад не видно. Та і самого приладу «Драгер» не видно, що був готовий до роботи та продував «Драгер» саме ОСОБА_1 , адже на місці події були і інші особи. Про те, що результат огляду – 2,46 проміле зрозуміло лише зі слів поліцейського, самого приладу «Драгер» з результатом 2,46 на відео не має. Те, що ОСОБА_1 погодився з результатом, не свідчить, що саме такий результат був на табло «Драгера». Повторюю, що на відео не видно приладу «Драгер» і що саме показував поліцейський ( та чи взагалі показував) ОСОБА_1 не зрозуміло. В подальшому на відео не зафіксовано знімання результатів приладу та їх роздруківку.

І ще. На роздруківці драгера зафіксовано час – 11:35. В протоколі та рапорті стверджується, що адміністративне правопорушення було виявлене в 11:48. А з нагрудної камери вбачається, що лише в 12:10 поліцейські їхали до місця події, а звук дуття ( самої процедури не видно) – 12:15:23. Тобто різниця між фіксуванням часу огляду на роздруківці результатів тестування на алкоголь та фактичним звуком дуття складає 40 хвилин, при цьому саме результат тестування передує часу фактичного дуття. Тобто не 3 чи 5 хвилин, а цілих 40 хвилин. Рапорт від 17.03.2026 року не містить пояснень поліцейського щодо таких значних розбіжностей у часі. Ймовірно, що така розбіжність може свідчити, що результат тестування від 11:35 міг належати не ОСОБА_1 , а в сукупності того, що на відео не видно зафіксований результат від 12:15 такий висновок лише посилюється.

Робота та фіксування її результату поліцейськими не завжди є бездоганними та ідеальними. Однак виявлені при розгляді цієї справи значні розбіжності та недоліки породили небезпідставні сумніви, що версія події, яка викладена в протоколі, дійсно мала місце.

Самостійне відшукування суддею доказів, які б нівелювали такі очевидні та незрозумілі розбіжності і невідповідності, фактично б свідчило про прийняття на себе ролі обвинувачення, та похитнуло б віру не лише самого ОСОБА_1 , але й інших громадян в існування суддівської неупередженості та безсторонності у такій категорії справ, яка є суспільно чутливою.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у судді.

Відомості у протоколі, рапорті та роздруківці результатів тестування на алкоголь (щодо часу тестування) суперечать відеозапису події з нагрудної камери поліцейського, яка мала місце 17.03.2026 року у період часу з 12:10 до 12:35. Вважаю, що уповноважена особа ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області не надала доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що ОСОБА_1 керував трактором, тобто був особою, яка керує транспортним засобом, а результат огляду на стан алкогольного сп`яніння був отриманий з дотриманням процедури та інструкції з експлуатації «Драгера» та дійсно належав йому.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року №5-рп/2015у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявизначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі, факти встановлені судею у сукупності, викликають сумніви щодо події самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах, зокрема, «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).

Згідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вважаю, що провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.130 КУпАПслід закрити на підставі п.1ст.247 КУпАПза відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247, ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятоюстатті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.М. Івасенко