Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №453/141/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/141/26

НП: 3/453/135/26

ПОСТАНОВА

іменем України

21 квітня 2026 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б. та захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Берзіня С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, розлученого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ЕПР1 № 566945, складеним 15.01.2026 року о 00:19 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Люберою А.С. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується, що останній 14.01.2026 року о 23:37 год. по вул. Лазівська у с. Головецько Стрийського району Львівської області, керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки CHERY моделі A15, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та поведінки, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, із застосуванням при цьому технічних засобів відеозапису, відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 , будучи тричі належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, з`явився в перше з призначених судових засідань, після ознайомлення із своїми правами й обов`язками, визначеними у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, свою вину у порушенні вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху не визнав, вказав, щоу матеріалах цієї справи відсутній запис з нагрудної камери поліцейських або ж з відеореєстратора патрульного автомобіля, на котрому було б видно, що він керував транспортним засобом та був зупиненим працівниками поліції в силу порушення Правил дорожнього руху саме ним як водієм. Зазначає, що він у наведеній обстановці не був водієм та саме як водій жодних Правил дорожнього руху не порушував, щодо ознак алкогольного сп`яніння, то не заперечував, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, проте це не заборонено при відкиданні снігу на своєму подвір`ї та поблизу дому. Тому наполягав на закритті провадження у цій справі про адміністративне правопорушення, в силу відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а розгляд справи закінчувати за його відсутності, однак з участю його захисника – адвоката Берзіня С.Л..

Адвокат Берзінь С.Л., який здійснює захист ОСОБА_1 , приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів», висловив позицію про наявність підстав для закриття цієї справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що 23.03.2026 року у системі «Електронний суд» сформував відповідне клопотання. Підтримуючи у судовому засіданні таке клопотання, адвокат Берзінь С.Л. наполягав на тому, що його підзахисний не визнає своєї провини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а на підставі наявних у цій справі доказів вина останнього не може бути доведена з дотриманням стандарту «поза розумним сумнівом». Так, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення відсутні бодай якісь доводи на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а міститься лише відеозапис, з котрого вбачається, що ОСОБА_1 лопатою відкидає сніг від автомобіля на узбіччі дороги загального користування поблизу місця проживання, при цьому двигун автомобіля не заведений, освітлення не увімкнене. Тому, на переконання адвоката Берзіня С.Л., висловлена його підзахисному у подальшому вимога поліцейських проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, була незаконною, так як ОСОБА_1 в наведеній ситуації не був водієм. Додатково звертає увагу на порушення поліцейськими прав ОСОБА_1 під час оформленням ними матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення на захист, та, зрештою, не роз`яснення ними будь-яких прав ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши позицію захисту, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, порушення котрого ставиться у провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність, передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, зібрані матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджують у цілому ту обставину, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто будучи учасником дорожнього руху (водієм транспортного засобу), відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану його алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, в силу частин 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За змістом пунктів 4 та 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з абзацом 2 пункту 5, а також пунктів 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за № 1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення наявненаправлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення його стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого 14.01.2026 року о 23:50 год. за відповідною формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, у котрому відповідний підпис ОСОБА_1 про вручення та ознайомлення із змістом цього документа відсутній.

Своєю чергою, щодо обставин, пов`язаних із зупинкою транспортного засобу та відмовою ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Люберою А.С. до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП долучено DVD-R диск, на котрому розміщено два файли з відеореєстраторів № 1427 та № 1500 з фрагментами відео на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 інкримінованого йому пункту 2.5. Правил дорожнього руху. При цьому відеозапис, на котрому було б зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також відображалися обставини зупинки такого транспортного засобу, на DVD-R диску відсутній, як і не підтверджується обставина щодо оформлення йому направлення, котре мітиться у матеріалах цієї справи, від 14.01.2026 року о 23:50 год. за відповідною формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735.

Так, на відеозаписах видно, що транспортний засіб без увімкненого двигуна та освітлення знаходиться на узбіччі дороги, а ОСОБА_1 за допомогою лопати прокидає сніг від цього автомобіля, й саме такий стан речей застали поліцейські, проїжджаючи повз вказаний автомобіль та ОСОБА_1 .. Надалі ОСОБА_1 надає пояснення, що автомобілем не керував, зрештою, щоб ним керувати, то спершу варто було б відкинути сніг від нього, що він й намагається зробити. Проте працівники поліції починають стверджувати, що вважають, що ОСОБА_1 перед цим керував вказаним автомобілем й заїхав ним у кучугуру снігу, намагалися встановлювати його особу, чого так і не могли достеменно зробити, а надалі категорично наполягали на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як помітили в нього ознаки алкогольного сп`яніння.

Отож, будь-яких доказів, котрі б відповідали критеріям їх належності та допустимості, на підтвердження факту керування ОСОБА_1 14.01.2026 року о 23:37 год. по вул. Лазівська у с. Головецько Стрийського району Львівської області транспортним засобом марки CHERY моделі A15, державний номерний знак НОМЕР_2 , матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не містять.

За таких обставин, суддя вважає, що працівники поліції не довели, що ОСОБА_1 у наведеній вище обстановці був учасником дорожнього руху, зокрема водієм транспортного засобу, так як відкидання ним снігу лопатою від транспортного засобу на узбіччі дороги, що власне застали працівники поліції, проїжджаючи повз, ще не означає що ОСОБА_1 є учасник дорожнього руху, а висновок працівників поліції про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та оформлення відносно нього даних матеріалів справи, є необґрунтованим й таким, що не підтверджений належними засобами доказування. При цьому, нібито керування ОСОБА_1 транспортним засобом перед цим, та в`їзд ним у кучугуру снігу, залишається лише припущеннями поліцейських.

Відтак суддя, при встановлених у судовому засіданні усіх обставинах цієї справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя дійшов висновку, що направлені до Сколівського районного суду Львівської області матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація в цілому не підтверджують події і складу зазначеного адміністративного правопорушення, являються сумнівними.

Своєю чергою, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява № 25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що відсутні подія і склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, який керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.

Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Своєю чергою, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Керуючись статтями 8-9, 40-1, 130, 221, 245, 247, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя Володимир МИКИТИН