Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №447/763/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/900/26

Справа №447/763/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.04.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Процесуальні дії у справі.

03.03.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Брижатий Д.С. подав позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, відповідно до якого просить стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рівні однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду з позовною заявою до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивує тим, що шлюб між сторонами зареєстровано 03.09.2011. Сторони у справі мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано 23.07.2024 рішенням Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/1345/24. Крім цього, у провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа №447/3042/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, у результаті розгляду якої ухвалено рішення про визначення місця проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Представник позивача вказує, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Оскільки для забезпечення належного рівня життя дитини потрібна фінансова участь обох батьків, а відповідач є здоровою, працездатною та такою, що отримує постійний дохід, зможе сплачувати на рівні однієї чверті заробітку (доходу). При сплаті відповідачем аліментів у розмірі, про який вони просять, забезпечується рівність обох батьків при несенні обов`язку утримання дитини. Так, відповідач інших осіб на утриманні не має, вона працездатна, отримує дохід за місцем роботи, стан її здоров`я дозволяє працювати, із врахуванням вищезазначеного, вона може сплачувати розмір аліментів, про який просить позивач.

04.03.2026 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву, заперечень.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу було надіслано позивачем на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 19).

Копію ухвали суду від 04.03.2026, надіслану відповідачу на адресу місця реєстрації її проживання, така не отримала, оскільки поштове відправлення з указаним вмістом повернулося до суду з відмосткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 26-27).

Таким чином, згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

09.03.2026 та 20.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Брижатий Д.С. засобами системи «Електронний Суд» подав заяву,у якій просив проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримав, проти ухвалення зачоного рішення не заперечили.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву, клопотань чи заяв до суду не подавала.

Згідно з ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Шлюб між сторонами зареєстровано 03.09.2011 Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №308 (а.с. 17).

Сторони записані батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 16).

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 23.07.2024 у справі №447/1345/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 10-11).

Рішення набрало законної сили 23.08.2024.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 21.11.2025 у справі №447/3042/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області про визначення місця проживання дитини, позов задоволено, визначено місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3-9).

Рішення набрало законної сили 23.12.2025.

Вказаним рішенням встановлено таке.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи виданого виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області від 18.09.2024 №5052/04-13/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (яка відповідно до вказаного рішення є донькою відповідача ОСОБА_2 від першого шлюбу), ОСОБА_2 (не проживає). Разом із позивачем фактично проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Житлово-побутові умови у задовільному стані. Вероніка-Мілена проживає за місцем реєстрації, ОСОБА_5 навчається у Львівському ВПУ та на вихідні приїжджає додому.

Відповідно до копії характеристики, виданої 20.09.2024 виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій, брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції. Розлучений. З сусідами перебуває у добрих відносинах. Поведінка у побуті скромна, працьовитий, ввічливий, вихований, бере активну участь у громадському житті селища. Скарг від жителів селища в органи місцевого самоврядування на поведінку ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд бере до уваги вищенаведені обставини викладені рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 21.11.2025 у справі №447/3042/24, яке набрало законної сили 23.12.2025, оскільки у цій справі беруть участь ті самі особи.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади, сформованим 27.09.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.11.2016 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відповідно до копії довідки №000733/1 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23.08.2016 зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Оцінка суду.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані главою 15 СК України.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Встановлено, що у сторін є спільна дитина та сторони мають рівні обов`язки з її утримання.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ч. 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що відповідач отримує постійний дохід, що знайшло своє підтвердження у долученій до позову копії рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 21.11.2025, яке набрало законної сили 23.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 з 2007 є військовослужбовцем, військове звання – старший солдат, обіймає посаду старшого механіка відділення приймальних радіопристроїв взводу приймальних радіопристроїв радіороти батальйону зв`язку та автоматизованих систем управління військової частини НОМЕР_3 . Таким чином ОСОБА_2 , отримує стабільну заробітну плату. Поряд із цим, твердження представника позивача щодо відсутності у відповідача інших осіб на її утриманні, таке не відповідає обставинам справи, у зв`язку із тим, що у ОСОБА_2 на утриманні перебуває донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як вказано у вищезазначеному рішенні суду від 21.11.2025. Проте, беручи до уваги те, що відповідач добровільно не виконує свого обов`язку з утримання спільної дитини сторін, позов слід задоволити.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Представник позивача подав позов до суду 03.03.2026, тому суд присуджує стягнення аліментів з відповідача починаючи з вказаної дати і до досягнення дитиною повноліття.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду із відповідним позовом у разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд», відтак, судовий збір у розмірі 1 064,96 гривень належить стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, ст. 141, 150, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у справі у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок у дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 21.04.2026.

Суддя Головатий А.П.