Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №443/280/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/280/26

Провадження №2/443/423/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 квітня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади селища Журавно в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,–

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Чорненький Я.Б. подав до суду позовну заяву до територіальної громади селища Журавно в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (відповідач), в якій просить визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гараж № НОМЕР_1 , який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Журавно Стрийського району Львівської області помер дідо позивача ОСОБА_1 по лінії батька – ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_2 01 листопада 2017 року склав заповіт, який зареєстрований в реєстрі за №190, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, а також все те, що належатиме йому на день його смерті, і на що він за законом матиме право, заповів своєму онукові ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, серед іншого майна, увійшов належний йому гараж № НОМЕР_1 , який ним був побудований у 1991 році та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний гараж спадкодавець ОСОБА_2 побудував на земельній ділянці, яка була виділена йому для будівництва гаражу на підставі рішення виконавчого комітету Журавненської селищної ради народних депутатів Жидачівського району Львівської області від 14.05.1991 №57, однак у встановленому на той час законодавством порядку не оформив права власності на цей гараж, оскільки чинне на той час законодавство не передбачало такої процедури. Будучи спадкоємцем за заповітом позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті діда та оформив своє право на спадщину, а саме на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , отримавши у нотаріуса відповідне свідоцтво. У той же час, після вивчення поданих позивачем після подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище гараж, завідувач Жидачівською державною нотаріальною конторою Стрийського районного нотаріального округу Львівської області своєю постановою №245/0231 від 16.06.2025 відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його діда через відсутність правовстановлюючих документів цей гараж на його ім`я, як спадкодавця.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання заявлених вимог в повному обсязі.

Представник відповідача територіальної громади селища Журавно в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області у судове засідання не з`явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про розгляд підготовчого засідання за їх відсутності, підтримання позовних вимог та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.31), заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с.37).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.25-26).

Ухвалою підготовчого засідання від 19.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.32).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 17.04.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.04.1973 (а.с.8)

Рішенням Журавненської селищної ради народних депутатів Жидачівського району Львівської області №57 від 14.05.1991 дозволено ОСОБА_2 побудувати гараж № НОМЕР_1 по проєкту в смт. Журавно в районі будівництва гаражів (а.с.14).

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 14.01.2004 і після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 », про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане повторно 19.05.2009 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження від 19.05.2009 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.10).

За змістом заповіту, складеного в селищі Журавно Жидачівського району Львівської області 01.11.2017 та зареєстрованого у реєстрі за №190, ОСОБА_2 все своє майно заповів онукові ОСОБА_1 (а.с.11).

Свідоцтвом про смерть від 02.02.2024 встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у селищі міського типу Журавно Стрийського району Львівської області (а.с.7).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.11.2025, зареєстрованого у реєстрі за №1380, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є його внук ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з 2/3 частин квартири АДРЕСА_2 (а.с.12).

Згідно з довідкою Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області від 30.10.2025 земельна ділянка дійсно була надана ОСОБА_2 для гаражного будівництва в селищі Журавно Стрийського району Львівської області (а.с.15).

Довідкою Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області від 23.09.2025 встановлено, що згідно рішення сесії Журавнівської селищної ради від 27.01.2009 №252 «Про найменування вулиці» гаражу, який успадковує ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.06.2025 вих.245/02-31 видана Жидачівською ДНК), присвоєно адресу: Львівська область, Стрийський район, селище Журавно, вул.Лугова, 2 гараж № НОМЕР_1 (а.с.16).

З технічного паспорта на гараж від 23.09.2025 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 розташований гараж А-1 площею 24,6 кв.м. Рік побудови – 1991 (а.с.17-22).

Постановою завідувача Жидачівською ДНК від 16.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться в селищі Журавно Стрийського району (Жидачівського району) Львівської області, що належав померлому і є спадковим майном (а.с.23).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права власності на майно у порядку спадкування за заповітом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Так, згідно з приписами частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно з приписами частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також, судом враховано положення статей 1216, 1218, 1220, 1233, 1269, 1270, 1296 ЦК України, які визначають поняття спадкування, склад спадщини, відкриття спадщини, поняття заповіту, подання заяви про прийняття спадщини, строки для прийняття спадщини та право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до положеннями частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року в справі № 623/214/17 (провадження № 61-1978св20) зазначив, що порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 рішенням Журавненської селищної ради народних депутатів Жидачівського району Львівської області №57 від 14.05.1991 надано дозвіл на будівництво гаража в селищі Журавно в районі будівництва гаражів.

Зазначений гараж побудований 1991 році та йому присвоєно адресу: АДРЕСА_3 .

За життя ОСОБА_2 зробив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, склавши заповіт, яким все своє майно заповів онуку ОСОБА_1 .

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

З огляду на час смерті ОСОБА_2 , спадкування відбулося за правилами, встановленими Цивільним кодексом України. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, визначеним у заповіті, та таким, що прийняв спадщину у встановленому законом порядку, що підтверджується виданим на його ім`я свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Аналіз наявних у справі доказів дає підстави для висновку, що ОСОБА_2 за життя отримав усі необхідні дозвільні документи для будівництва гаража та здійснив його будівництво у 1991 році, тобто з дотриманням вимог законодавства, чинного на той час, коли процедура прийняття об`єкта в експлуатацію не вимагалася.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 є окремим об`єктом спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене у сукупності, зважаючи на невизнання особистого майнового права позивача та належну обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1268-1270, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до територіальної громади селища Журавно в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, селище Журавно, площа Бандери, 2, ідентифікаційний код юридичної особи) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на гараж АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 21 квітня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів