Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №443/484/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/484/26

Провадження №2/443/577/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 квітня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн 00 коп щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до Закону і до повноліття дитини, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.

Обґрунтування позиції сторін

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 покликається на те, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 23.02.2026 у цивільній справі №456/5643/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу позов задоволено повністю та розірвано шлюб між сторонами, зареєстрований 03.02.2024 у Личаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №41. Від даного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наразі відповідач не приймає належної участі у вихованні та утриманні їхньої з ним спільної дитини, не цікавиться ані її потребами, ані станом здоров`я. На сьогоднішній день боржник спроможний та зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дочки. Дитина зростає та їй потрібні кошти для придбання одягу, ліків, продуктів харчування, належного відпочинку та оздоровлення. У свідоцтві про народження ОСОБА_4 вказана по-батькові, як « ОСОБА_5 ». Але це описка, яка зроблена при видачі даного Свідоцтва. Тим більше, у свідоцтві про народження батьком дитини зазначений саме ОСОБА_2 ..

Відповідачем по справі ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву у якому останній позов визнає частково та при прийнятті рішення просить врахувати його матеріальне становище та наявність іншої дитини.

В обгрунтування поданого відзиву відповідач покликається на те, що крім їхньої спільної з позивачкою дочки, в нього є ще одна дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якої він також сплачує аліменти в розмірі 3 000 грн. ОСОБА_2 працює електрозварником з посадовим окладом 10 000 грн. За таких обставин сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі, який вона просить, не під силу останньому.

Представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Метелля Б.Б. подано відповідь на відзив у якому остання просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування поданої відповіді на відзив представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Метелля Б.Б., зазначає, що відповідач посилається на мінімальний гарантований розмір аліментів (1 281,50 грн). Однак, згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Донька ОСОБА_3 має усього 2,5 роки, що потребує значних витрат на харчування, засоби гігієни, вітаміни та сезонний одяг, оплату за дошкільний навчальний заклад, вартість яких значно перевищує запропонованих відповідачем 2 500 грн. Відповідач вказує на оклад у 10 000 грн. Відповідач є людиною працездатного віку, має кваліфікацію електрозварника (професія з високим попитом та рівнем реальних доходів), що дозволяє йому отримувати додатковий дохід або змінити місце роботи на більш оплачуване для виконання обов`язку по утриманню обох дітей. Сплата аліментів на іншу дитину (3 000 грн) не може бути підставою для дискримінації прав ОСОБА_3 .. Відповідно до відзиву відповідача дитина від першого шлюбу отримує 3 000 грн, тоді як на нашу спільну дитину відповідач пропонує меншу суму (2 500 грн), що порушує принцип рівності прав дітей. Інтереси дитини у отриманні належного утримання мають пріоритет над інтересами платника аліментів. Сума у 4 000 грн становить лише 40% від задекларованого доходу відповідача, що є допустимим згідно із законодавством. Позивачка сама у повній мірі утримує дитину, оплачує її освітні послуги, харчування та медичні послуги. Також у дитини 29.03.2026 виявлено накульгування, вірусне захворювання, запалення суглоба. Дитина часто хворіє, тому позивачка також витрачає багато коштів на огляди лікарів, діагностику та лікування. Зазначає, що в квитанціях, які додані відповідачем, в призначенні платежу не зазначено що це кошти на утримання старшої дитини. Натомість там зазначено «переказ особистих коштів». Тому ці квитанції не є доказом скерування коштів саме на утримання старшої дитини ОСОБА_6 , як заявлено відповідачем. Разом з тим відповідач не подав жодного доказу про скерування коштів на утримання їхньої спільної дитини ОСОБА_3 . Це свідчить про те, що він жодним чином не приймає участі в утриманні їхньої доньки. Коли позивачка просила відповідача надіслати їй кошти на дитину, він відмовлявся, тому просить позов задовольнити повністю.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 11.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.03.2026 /а.с.22-23/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.03.2026 з метою забезпечення прав позивачки на подання відповіді на відзив відповідача справу розглядом відкладено на 16.04.2026 /а.с. 57/.

Розгляд справи по суті відбувся 16.04.2026 без участі сторін.

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду не з`явилася. Представник позивачки - адвокат Метелля Б.Б. подала заяву у якій просить слухати справу у їхній відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Подав заяву у якій просить слухати справу у його відсутності та відзив на позовну заяву підтримує.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.04.2026, є дата складення повного тексту судового рішення –20.04.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.02.2024, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 03.02.2024, про що було зроблено відповідний актовий запис №41. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » /а.с.12, 13/.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 03.03.2026, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис №692, а її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 /а.с.14/.

Відповідно до рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 23.02.2026 у справі №456/5643/25, позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задоволено повністю. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03.02.2024 у Личаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №41 /а.с.15-17/.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 03.11.2010, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що було зроблено відповідний актовий запис №2205, а її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 /а.с.34/.

Відповідно до довідки №2303/01 від 23.03.2026, ОСОБА_2 працює електрозварником ручного зварювання ФОП ОСОБА_10 із 16.10.2025 на умовах повного робочого часу з посадовим окладом згідно штатного розпису 10 000,00 грн /а.с.35/.

Згідно з банківськими квитанціями за період часу з 25.09.2024 по 22.02.2026 ОСОБА_2 перераховував на рахунок ОСОБА_11 кошти у сумах 1 000,00 грн, 2 000,00 грн, 2 500,00 грн, 3 000,00 грн, 4 000,00 грн призначення платежу: переказ особистих коштів /а.с.36-55/.

Згідно з квитанцією про оплату послуг садка повного дня за лютий 2026 року загальна вартість становить 14 365 грн /а.с.73/.

Відповідно до платіжної інструкції №9ЕАР-Р8Н5-5Р81-4НЕ9 від 31.01.2026 ОСОБА_1 оплатила 10 900,00 грн, платіжної інструкції №Р1Р9-С886-М313-Е6М5 від 01.02.2026 ОСОБА_1 оплатила 2 695,00 грн, платіжної інструкції №563К-1Х46-2Т1Н-3573 від 20.03.2026 ОСОБА_1 оплатила 3 820,00 грн, платіжної інструкції №063Х-ВСНЕ-9Е64-4236 від 20.03.2026 ОСОБА_1 оплатила 2 205,00 грн, платіжної інструкції №39Н5-2852-6981-С51Р від 20.03.2026 ОСОБА_1 оплатила 12 000,00 грн, призначення платежу: оплата за послуги повного дня ОСОБА_4 , оплата за послуги харчування ОСОБА_4 , освітні послуги за ОСОБА_12 /а.с.74-79/.

Згідно з консультаційним висновком спеціаліста від 29.03.2026 ОСОБА_3 на момент огляду даних на травму опорно-рухового апарату немає, хода самостійна, накульгування, в анамнезі вірусне захворювання /а.с.80-81/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до статті 8 Закону України від 26 квітня 2001 року «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За змістом статей 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

В силу ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років 2 817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років 3 512 гривень; працездатних осіб 3 328 гривень.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позову за результатами розгляду цієї справи.

Оскільки судом встановлено та визнається сторонами, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є малолітньою, то на зазначеного відповідача покладений обов`язок утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Щодо тверджень відповідача про те, що у останнього є ще одна дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якої він також сплачує аліменти в розмірі 3 000 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідачем ОСОБА_2 до матеріалів справ не долучено жодних доказів, які б підтверджували, що він сплачує аліменти в сумі 3 000 грн на утримання другої дочки ОСОБА_6 (рішення суду, судовий наказ тощо).

Окрім того, згідно з банківськими квитанціями за період часу з 25.09.2024 по 22.02.2026 ОСОБА_2 перераховував на рахунок ОСОБА_11 кошти у сумах 1 000,00 грн, 2 000,00 грн, 2 500,00 грн, 3 000,00 грн, 4 000,00 грн призначення платежу: переказ особистих коштів

Не кожен переказ від боржника до стягувача можна вважати сплатою аліментів. Якщо у квитанції немає конкретного призначення платежу (наприклад, написано просто “переказ власних коштів”), такий платіж не може автоматично зараховуватись у рахунок аліментів, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду від 05.08.2025. (справа № 390/2379/24).

Суд зазначає, що сам по собі факт перерахування грошових коштів не виключає можливості інших правовідносин або надання добровільної матеріальної допомоги, якщо призначення платежу не конкретизовано.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За приписами вищезазначених правових норм на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов`язаний сплачувати щомісячно з метою матеріального утримання дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Вирішуючи цей спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи матеріальне становище сторін, зокрема наявність у відповідача другої дитини, розмір доходу відповідача у сумі 10 000 грн в місяць, а також враховуючи відсутність доказів на підтвердження низького матеріального становища відповідача ОСОБА_2 , або ж незадовільного стану його здоров`я чи непрацездатності, враховуючи також те, що дочка сторін ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, з врахуванням принципу законності, а також враховуючи позицію відповідача, який позовні вимоги визнав частково та принцип рівності прав дітей, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 повинен брати участь в утриманні дочки до досягнення нею повноліття, а, відтак, з відповідача ОСОБА_2 слід стягувати аліменти на дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500 грн щомісячно, починаючи стягнення з 10.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття, а відтак позов слід здовольнити частково.

На переконання суду, такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім, виходячи із встановлених судом фактичних обставин справи з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у відповідності до приписів статей 192, 201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Також суд роз`яснює, що у тому разі, якщо стан здоров`я дитини вимагає додаткових витрат, то позивачка не позбавлена права звернення з вимогою щодо їх стягнення в порядку ст.185 СК України.

Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 141 ЦПК України.

З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошові сумі в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко