Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №461/2778/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/2778/26

1-кп/461/444/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши кримінальне провадження №12026142360000186 від 17.03.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 27.01.2026 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 17 березня 2026 року приблизно о 16 годині 54 хвилини, перебуваючи поблизу будинку №5, що знаходиться за адресою: площа Святого Теодора у місті Львові наніс потерпілому ОСОБА_4 два удари правою ногою в ліве бедро та декілька ударів правою рукою в ліву частину обличчя потерпілого. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 фізичного болю і не спричинив при цьому тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив дії, спрямовані на умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто кримінальний проступок, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_6 відповідно до поданої останнім заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України знайшла своє підтвердження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, такими, що знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, повністю доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, відтак кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття. Обставини, що обтяжують судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_3 на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, раніше неодноразово судимий.

Згідно зі статтями 50,65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України у виді 160 (сто шістдесяти) годин громадських робіт, яке на думку суду буде достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 , вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 27.01.2026 р. засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Відповідно до ст. 73 КК України, строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Строк невідбутого ОСОБА_3 покарання за попереднім вироком становить 5 (п`ять) років.

Відтак на підставі ст. 71 КК України, обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за сукупністю вироків, із застосування ст. 72 КК України, та до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 27.01.2026 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 20 (двадцяти) днів позбавлення волі.

Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити, у відповідності до норм ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.368-371,373-374,376,381,382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді 160 годин громадських робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, із застосуванням ст. 72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 27.01.2026 у вигляді 5 років позбавлення волі та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 20 (двадцять) днів.

Речові докази, а саме: DVD-R диск залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1