Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №445/242/26 — Буський районний суд Львівської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №445/242/26

Провадження №3-зв/943/2/2026

21 квітня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б, за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., розглянувши заяву про відвід судді Журибіди Б.М., яка надійшла від адвоката Клострейх Олени Володимирівни у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

в провадженні судді Буського районного суду Львівської області Журибіди Б.М. перебуває на розгляді справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

17.04.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Клострейх О.В. подала заяву про відвід судді Журибіди Б.М. Заява про відвід судді мотивована наявністю сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді, а саме адвокатом Клострейх О.В у судовому засіданні було заявлено ряд клопотань: про виклик поліцейських, про залучення прокурора, про витребування оригіналу відео, тощо. Однак, суддя Журибіда Б.М відмовив у задоволенні клопотань захиснику Клострейх О.В, а також своєю поведінкою дає знати, що жодні подальші клопотання, як і думка сторони захисту, будуть відхилені, тобто виникають сумніви щодо відсутності безсторонності судді та його прихильності до обвинувальної сторони цієї справи. Отже, суддя Журибіда Б.М. не надає можливості здійснювати повноцінний захист прав та інтересів ОСОБА_1 , обмежуючи останнього та захисника у своїх правах, порушуючи вимоги ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відтак, захисник Клострейх О.В. просила задовольнити заяву про відвід судді, а розгляд справи проводити без її участі.

Розглянувши заяву про відвід судді, дослідивши додані до заяви матеріали, суддя приходить до такого висновку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Надточій проти України», рішення у справі «Гурепка проти України» справи про адміністративні правопорушення в силу суворості санкції можуть бути прирівняні до кримінальних. Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації» Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

При цьому, нормами КУпАП не врегульовано порядок вирішення заявленого відводу судді в справах про адміністративні правопорушення. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону.

Беручи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону щодо визначення питань про вирішення заявленого відводу в даній справі про адміністративне правопорушення із застосуванням відповідних положень статей 35, 75, 76, 80, 81, 107, 244 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли участь такої особи визнана слідчим суддею обов`язковою (ч. 3 ст. 244 КПК України).

Частиною першою статті 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи, а саме 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Крім того, статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Відтак, передбачені для відводу судді процесуальні підстави визначені положеннями статей 75 та 76 КПК України, а їх перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, в силу приписів частини четвертої та п`ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду та одразу після встановлення підстав для такого відводу.

При вирішенні заяви про відвід, суд також керується вимогами статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого звинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдт проти Данії» потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У справі «Білуха проти України» Європейським судом з прав людини в рішенні зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зокрема, як вбачається із заяви адвоката Клойстрейх О.В. про відвід судді Журибіди Б.М., що в такій не наведені будь-які факти прояву поведінки, які би свідчили про його упередженість чи небезсторонність у цій справі. Доводи, на які покликається заявник, як на підстави для відводу судді, слід відхилити як необґрунтовані, безпідставні і такі, що ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях заявника. Висловлена суддею думка під час розгляду клопотань заявника під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для відводу судді.

Відтак, судом не встановлено, що суддя Журибіда Б.М. особисто чи опосередковано заінтересований у результатах вищевказаної справи про адміністративне правопорушення щодо заявника або наявні інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості, а подана заява про відвід судді Журибіди Б.М. від розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення не містить передбачених статтями 75 та 76 КПК України підстав для відводу судді.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подана заява про відвід судді від розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення щодо заявника є необгрунтованою, грунтується виключно на припущеннях заявника та жодними фактичними обставинами не підтверджена, а тому не підлягає до задоволення.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 35, 75, 76, 80, 81, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Журибіди Бориса Миколайовича від розгляду справипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І. Б. Кос