Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №322/1714/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

20 квітня 2026 рокуСправа № 322/1714/25

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Петрова А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст позову, рух справи.

19 листопада 2025 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що між акціонерним товариством «Кредобанк» (далі АТ «Кредобанк» або первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі позичальниця абовідповідачка) укладений кредитний договір № CL-333030 на підставі якого останній видано кредит. Договором передбачено всі його істотні умови (сума кредиту, процентна ставка, витрати по кредиту, строк кредитування тощо).

Внаслідок неналежного виконання позичальницею своїх зобов`язань станом на 07.11.2023 виникла заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 60914,86 грн, яка складається з 31796,43 грн - тiло кредиту, 29118,43 грн – вiдсотки.

08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» або Фактор), найменування якого рішенням від 12.12.2024 № 12/12/24-1 змінено на «Фінансова Компанія «Аксіліум Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс»).

Боржника повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язання.

Заборгованість відповідачкою перед позивачем погашена не була.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 526, 536, 546, 549, 550, 553, 610, 611, 624, 626 - 628, 1048, 1054, 1056-1, 1069, 1070 ЦК України, представниця позивача просила стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № CL-333030 в сумі 60914,86 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 24.11.2025 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження вважається отриманою відповідачкою відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України 09.12.2025.

Відповідачка у встановлений судом строк не подала відзиву.

Рішенням Вищої ради правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ Новомиколаївського районного суду Запорізької області» від 30.12.2025 № 2814/0/15-25 змінена територіальна підсудність судових справ Новомиколаївського районного суду Запорізької області до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представниця позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача у заяві зазначила що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

08.09.2021 первісний кредитор і позичальниця уклали кредитний договір № CL-333030 (а.с. 7 - 12).

У договорі визначені умови надання кредиту у сумі 50001,00 грн, дата погашення кредиту 07.09.2022, процентна ставка за користування кредитом - 55%, загальні витрати по кредиту 16306,31 грн.

На виконання умов договору первісним кредитором на банківський рахунок відповідачки зараховані кошти в сумі 50001,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 51606520 від 08.09.2021 (а.с 27)

08.11.2023 між АТ «Кредобанк» і ТОВ «ФК «Марин-Фінанс»), укладено Договір факторингу (а.с. 31- 33) у відповідності до умов якого АТ «Кредобанк» передало (відступило) ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» Права Вимоги до Боржників за кредитними договорами.

Додатком № 1 до договору факторингу від 08.11.2023 (а.с. 30) підтверджується набуття Фактором права вимоги до відповідачки.

Рішенням № 12/12/24-1 від 12.12.2024 учасника ТОВ «ФК «Мартін-Фінанс» змінено найменування вказаного ТОВ на «ФК «Аксіліум Фінанс(а.с. 35).

З наданого позивачем розрахунку випливає, що відповідачка має заборгованість за Кредитним договором у сумі 60914,86 грн, з яких: 31796,43 грн - сума заборгованості за кредитом (тіло); 29118,43 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 16).

Розрахунок також підтверджується випискою по особовим рахункам (а.с. 17 -26).

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачка не надала суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

З огляду на вказане, надані представницею позивача докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідачки заборгованості за кредитним договором в сумі 60914,86 грн(31796,43 грн – тіло і 29118,43грн – відсотки).

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 14.11.2025 № 484, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2422,40 грн, отже ця сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч.ч.4 - 6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: копія договору про надання правової допомоги (а.с. 37) і копія акту наданих послуг (а.с. 39).

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг доказів є невеликим, не потребував тривалого часу і не був складним для отримання представницею, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокаткою роботою у ній.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» заборгованість за кредитним договором № CL-333030 в сумі 60914,86,00 грн (шістдесят тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Реквізити учасників справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіліум Фінанс», 79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4, ідентифікаційний код: 43231894;;

- відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов