Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №332/4466/25 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 332/4466/25

Провадження № 2/314/416/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року м.Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кононенко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

представник ТОВ «Технофінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2726207962-019695 від 19.04.2024 року у розмірі 50239,53 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн

В обґрунтування позовних зазначено, що 19.04.2024 року між ТОВ «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики «Техно» №2726207962-019695. На підставі укладеного договору відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 7000 грн. зі строком повернення до 08.05.2024 року включно. Розмір процентів за користування коштами складає 1,50% від суми позики, зо за календарний рік складає 547,5% річних. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за позикою. Комісія за використання позики, яка складає 1% від суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки. Нарахування комісії за використання здійснюється щоденно протягом дії договору із розрахунку кількості календарних днів у році. Одноразова комісія за видачу позики у розмірі 2,50 % від суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із сум позики. Орієнтована загальна ворсіть позики складає 10500 грн.

Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 50239,53 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1995,00 грн., боргу пені в розмірі 13760,00 грн., та 27484,53 борг послуг, чим порушуються права та інтереси ТОВ «ФК «Технофінанс».

Представник позивача в позові зазначив про розгляд справи без участі представника.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористалась, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень до суду не подала, доказів на спростування позовних вимог не надала.

Судом встановлено, що 19.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» та відповідачем було укладено Договір позики «Техно» № 2726207962-019695 відповідно до умов якого відповідач за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 _ отримала на умовах строковості, оплатності та поверненості в позику грошові кошти в сумі 7000 грн, в порядку, який передбачений Законом України «Про електронні довірчі послуги», а саме: електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою ст.11 вказаного Закону.

Відповідно до умов договору строк користування позикою становив 20 календарних днів, а кінцевий строк повернення грошових коштів визначено до 28 червня 08.05.2024 року .

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно п.2.3.1 договору за користування Позикою Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 547,5% річних протягом всього строку кредитування, розмір процентів за користування коштами складає 1,50 на день. Позичальник сплачує комісію за використання позики 1% від суми позики щоденно на залишок заборгованості (п. 2.4.1) та одноразову комісію за видачу позики 2,50%, яка утримується при наданні позики (п. 2.4.2).

Комісії є фіксованими протягом строку кредитування та сплачуються згідно Графіку платежів (п. 2.5). Орієнтовна загальна вартість позики, включно з відсотками, комісіями та супровідними витратами, становить 10500,00 грн. (п. 2.7). Денна процентна ставка за позикою розрахована за формулою становить 2,5% (п. 2.7.1). Позика надається на споживчі цілі та може бути використана Позичальником на будь-які законні потреби (п. 2.8). У разі порушення строків платежів або неповної сплати боргу Позикодавець має право на нарахування штрафних санкцій пні 2% від суми позики щоденно починаючи з 2 дня прострочення відповідно п.6 паспорту споживчого кредиту «Техно».

Платіжним дорученням №18452 від 19.04.2024 року підтверджено, що відповідачу 19.04.2024 року було здійснено перерахунок коштів у розмірі 6825 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу 1396628528 надання позики згідно договору кредитування №2726207962-019695 від 19.04.2024 року.

Згідно з наданим розрахунком, загальна сума боргу за договором позики становить 50239,53 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 1995,00 грн., боргу послуг в розмірі 27484,53 грн., та 13760,00 борг пені.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Докази вжиття позивачем досудових заходів врегулювання спору підтверджені матеріалами справи. Інших позовів з тим самим предметом та підставами до цього ж відповідача позивач не подавав.

Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 8995 грн з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 7000 грн., по процентам в розмірі 1995,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією та пенею суд зазначає наступне.

З 24.02.2022, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 10561 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч.2 ст.3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Представником позивача до позову не додано до розрахунку доказів, що борг пені та борг послуг нараховані за неналежне виконання зобов`язань за договором, що мало місце до періоду дії воєнного стану, тому вимога в частині стягнення боргу пені у розмірі 13760 грн задоволенню не підлягає.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що первісним кредитором здійснено нарахування комісії у розмірі 27484,53 грн. Що стосується заявлених вимог, щодо стягнення заборгованості за нарахованою комісією, то суд вважає в цій частині позову необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

В пункті 2.4.1, 2.4.2 та 2.5 договору позики № 2726207962-019695від 19.04.2024 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаної відповідачем, встановлено комісію за надання позики тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання та користування позикою, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд встановив наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 8995,00 грн. Решта заявлених позовних вимог підлягає відмові з огляду на їхню необґрунтованість.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 50239,53 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 8995,00 грн ( 8995,00 х100): 50239,53), тобто на 18%, тому й сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає (2422,40 х18):100 = 436,03 грн.

Керуючисьст.12,81,141,263,265 ЦПК України, ст.,ст. 525, 526, 530, 629, 634, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Технофінанс» код ЄДРПОУ-43868852, заборгованість в розмірі 8995 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Технофінанс» код ЄДРПОУ-43868852, судовий збір в розмірі 436 (чотириста тридцять шість) грн. 03 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

20.04.2026