Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №303/7704/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7704/25

2/303/2921/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 116 925,00 гривень. Позов мотивує тим, що 27.11.2023 року між ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76967149.

14.06.2021 року між ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого до останній приймає належні ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 30000,00 гривень, з яких: 7500 гривень – основний борг, 22 500,00 гривень – заборгованість по відсоткам.

11.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 18390-12/2023.

26.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 35376-11/2023.

30.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 41857-11/2023.

29.04.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 29042024 відповідно до умов якого до останній приймає належні ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 29042024 ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 18390-12/2023 в сумі 12000,00 гривень, з яких: 3000 гривень – основний борг, 9000,00 гривень – заборгованість по відсоткам; за кредитним договором № 35376-11/2023 в сумі 29400,00 гривень, з яких: 6000 гривень – основний борг, 23400,00 гривень – заборгованість по відсоткам; за кредитним договором № 41857-11/2023 в сумі 28800,00 гривень, з яких: 6000 гривень – основний борг, 22800,00 гривень – заборгованість по відсоткам.

28.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 17051-11/2023.

28.05.2024 року між ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 28052024, відповідно до умов якого до останній приймає належні ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 16725,00 гривень, з яких: 3000 гривень – основний борг, 13725,00 гривень – заборгованість по відсоткам.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, а тому позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23.10.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.12.2025 року представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечив щодо позовних вимог, оскільки вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні реєстри прав грошових вимог та акт прийому - передачі. Витяг з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача, оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача, який подав позов до суду. Слід звернути увагу, що позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингу

Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б наявність у позивача права вимоги до ОСОБА_1 , відповідно право на позов взагалі відсутнє.

Також зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 з 27.02.2024 р. (довідка за формою 5, посвідчення УБД та військовий квиток додаються).

Отже, у відповідності з вказаною нормою права проценти за користування кредитом не повинні нараховуватися.

23.12.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що заперечення відповідача, зазначені у відзиві є безпідставними, зазначив, що правочини підтверджують факт наявності правовідносин, їх зміст та умови погоджені сторонами, а також обставини щодо передання в позику чи кредит коштів відповідачу у погодженому розмірі.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорах, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

З метою підтвердження отримання права вимоги до Відповідача Позивачем до позовної заяви було долучено витяги із реєстру боржників із підписами та печаткам сторін за договорами факторингу.

Також посилається, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до первісних кредиторів з відповідною заявою про те, що він являється військовослужбовцем та, що на нього поширюється норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». А тому просив позовні задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку. Судом належними доказами встановлено, що 27.11.2023 року між ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76967149.

14.06.2021 року між ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого до останній приймає належні ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 30000,00 гривень, з яких: 7500 гривень – основний борг, 22 500,00 гривень – заборгованість по відсоткам.

11.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 18390-12/2023.

26.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 35376-11/2023.

30.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 41857-11/2023.

29.04.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 29042024 відповідно до умов якого до останній приймає належні ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 29042024 ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 18390-12/2023 в сумі 12000,00 гривень, з яких: 3000 гривень – основний борг, 9000,00 гривень – заборгованість по відсоткам; за кредитним договором № 35376-11/2023 в сумі 29400,00 гривень, з яких: 6000 гривень – основний борг, 23400,00 гривень – заборгованість по відсоткам; за кредитним договором № 41857-11/2023 в сумі 28800,00 гривень, з яких: 6000 гривень – основний борг, 22800,00 гривень – заборгованість по відсоткам.

28.11.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 17051-11/2023.

28.05.2024 року між ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 28052024, відповідно до умов якого до останній приймає належні ТОВ ФК «Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 16725,00 гривень, з яких: 3000 гривень – основний борг, 13725,00 гривень – заборгованість по відсоткам.

Як зазначено в ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Представник зазначає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу отримання відповідачем кредитних коштів та їх розміру. На підтвердження надання відповідачу позики та кредитів позивач надає лише розрахунки заборгованості за відповідними договорами.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» як новий кредитор до якого на підставі договорів факторингу перейшли майнові права вимоги до ОСОБА_2 за кредитними договорами, набуло усіх прав кредитора на підставі вищезазначених договорів, шляхом підписання таких договорів відповідачем одноразовим електронним підписом, який було надіслано йому на його номер телефону, вказаний під час оформлення такого кредиту чи позики.

Ставлячи підпис під договорами відповідач таким чином підтвердив, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Тому, факт підписання відповідачем договорів підтверджується наявністю одноразового електронного підпису під кожним договором.

Щодо аргументів представника, що надані розрахунки не є належними документами, які підтверджують заборгованість відповідача та факт передачі коштів, то з цього слід зазначити наступне.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових рахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Оскільки, всі кошти за даними договорами надавались на особистий картковий рахунок вказаний відповідачем, то всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайором регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до положень якого вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Крім того, Верховним Судом України в постанові від 24.02.2016 за №6-50цс16 наголошується, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Тому, факт отримання відповідачем коштів підтверджено наявними матеріалами в справі.

Також щодо договорів факторингу, слід зазначити насупне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки договори факторингу в судовому порядку оскаржені не були, то вони є чинними, а отже право вимоги за договорами перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на законних підставах. Такі договори факторингу сторонами не розривались, тому підлягають до виконання і такі мають правове значення для позивача в частині погашення заборгованості на користь нового кредитора.

З огляду на викладене, доводи представника відповідача в цій частині спростовуються вищенаведеним.

Разом з тим судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 27.02.2024 року, що підтверджується довідкою з військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2025 року № 1709.

Так, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24) та постанові ВСУ від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

Так у відзиві представник відповідача посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі в Збройних Силах України (довідка з військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2025 року № 1709), а тому відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позовна вимога про стягнення процентів та комісії за кредитом є незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у тому числі, положення п. 15 ст. 14 вказаного Закону, а тому у кредитора були відсутні підстави для нарахування процентів за користування кредитом згідно договором, починаючи з 27.02.2024 року.

Таким чином, суд дослідивши вказані кредитні договори, розрахунки заборгованості по зазначених договорах, зазначає, що нарахування відсотків по таких було здійснено в період перебування відповідача на військовій службі, а саме з 11.04.2024 року по 25.07.2025 року (розрахунки заборгованості за кредитним договорами), а відтак приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише основна сума боргу за вказаними кредитними договорами в сумі 25 500,00 гривень.

Крім того, будь-яких доказів, які б спростовували позов повністю відповідачем не подано, а відтак в суду відсутні підстави для відмови в задоволенні позову. В зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є частково обґрунтованими, оскільки відповідно згідно ст. 526,599 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства та зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання відповідачем умов договорів кредитів, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 25 000,00 гривень заборгованості за договорами кредиту.

Відповідно до частини першої ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 660,37 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами кредиту в розмірі 25 500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень та судовий збір у розмірі 660,37 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м.Київ вул.Симона Петлюри 30, код ЄДРПОУ 35625014, фактична адреса 07400 Київська область, м.Бровари, вул.Лісова 2, поверх 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлено 21 квітня 2026 року.

Головуюча О.В .Гутій