Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №125/2418/25 — Барський районний суд Вінницької області

125/2418/25

2-о/125/122/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Барської міської ради Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною заявою, в якій просила встановити юридичний факт - факт її постійного проживання із сином ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що під час виконання воєнного обов`язку загинув її син – ОСОБА_2 , який на день загибелі був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою не проживав.

До дня призову на військову службу та загибелі ОСОБА_2 заявник проживала із сином за адресою: АДРЕСА_2 .

За вказаною адресою вона вела із заявником спільне господарство, фінансово допомагала йому, сплачувала комунальні послуги та купувала продукти харчування.

Під час військової служби ОСОБА_3 , заявник підтримувала сина морально, спілкувалася з ним, пересилала йому необхідні речі та продукти харчування за місцем його служби, а ОСОБА_2 перераховував своїй матері ОСОБА_1 кошти, допомагав ЇЇ фінансово. На день його смерті відкрилася спадщина, яку заявник має намір нотаріально оформити, однак не може цього зробити через недоведеність факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що змусило її звернутися до суду. ОСОБА_1 просила ухвалити рішення, яким встановити вказаний юридичний факт.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали повністю, наполягали на їх задоволенні.

Заінтересована особа – представник Барської міської ради в судове засідання не з`явився.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що добре знають заявника та її сім`ю, а тому їм добре відомо, що ОСОБА_1 постійно проживала з сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що заява доведена та обґрунтована і її необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК України, є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

Місцем відкриття спадщини є с. Балки Жмеринського району Вінницької області.

У довідці Балківського старостинського округу Вінницької області № 494 від 02.12.2025 року зазначається, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Відповідно до частини десятої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.3.22. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Мінюстом від 22 лютого 2012 року № 296/5 (в редакції, яка діє з 08 грудня 2017 року) у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

За змістом ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 1 розділу ХХХ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.08.2018 № 260 закріплено, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства-незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили доводи заявника щодо проживання із ОСОБА_2 без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , по день загибелі останнього – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання померлого ОСОБА_2 за місцем проживання заявника не може бути доказом того, що він не проживав із ним, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що заявник не проживав зі на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про встановлення факту спільного постійного проживання заявника із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки надає право на отримання грошового забезпечення

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК України, є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Відповідно до частини десятої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.3.22. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Мінюстом від 22 лютого 2012 року № 296/5 (в редакції, яка діє з 08 грудня 2017 року) у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

За змістом ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання померлого ОСОБА_2 за місцем проживання заявника не може бути доказом того, що він не проживав із ним, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що заявник не проживав зі ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про встановлення факту спільного постійного проживання заявника із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76, 263, 265, 273, 315, 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, із сином ОСОБА_2 , громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , до дня його смерті.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя: