Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №185/682/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1292/26 Справа № 185/682/26 Суддя у 1-й інстанції - Косюк А. П. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Францена Юрія Ігоровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, місце роботи: ТОВ «Магнат», водій, проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП -

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 17 грудня 2025 року о 20 годині 25 хвилин на дорозі М-30 1021 км гр. ОСОБА_1 керуючи авто «DAF» н.з. НОМЕР_1 з причепом «Shmidz» н.з. НОМЕР_2 під час виявлення перешкоди для руху, а саме авто «УАЗ 3163» н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , яке зупинилось попереду, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості, навіть до повної зупинки транспортного засобу або безперешкодного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. В результаті ДТП авто отримало механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 12.3 ПДР України. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Франецен Ю.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки фотофіксації ТЗ потерпілого, з якої видно, що до моменту зіткнення автомобіль мав технічну несправність електромережі. Несправність АКБ у темну пору доби робить неможливим функціонування будь-яких зовнішніх світлових приладів, що спростовує версію водія ОСОБА_2 про увімкнення габаритних ліхтарів. Жодних заходів безпеки водієм ОСОБА_2 вжито не було.

Вказує, що характер перекидання свідчить про те, що УАЗ перебував в нерухомому стані.

Також зазначає, що ОСОБА_1 діяв у суворій відповідності до вимог ПДР України : швидкість руху складала 65 км/год, почав гальмувати за 15 метрів до перешкоди.

В судовому засідання ОСОБА_1 та його захисник Франецен Ю.І. (в режимі відеоконференції) підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Дослідивши матеріали та письмові докази, наявні в справі, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Із змісту ст.280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані.

Згідно ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 12.3 ПДР України.

Відповідно до п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 заперечив свою вину у вказаному адміністративному правопорушенні та вказав, що ДТП відбулась у зв`язку з порушенням ПДР України потерпілим ОСОБА_2 .

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтуються на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №543775 від 18 грудня 2025 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП;

- схемою місця ДТП, яка сталася 17 грудня 2025 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких рухаючись з м. Синельникова по трасі «Дніпро-Павлоград» М-30 на приблизно 1021 км в напрямку м. Павлограда зіткнувся в темну пору доби, без освітлення на дорозі з автомобілем «Патріот» н.з. НОМЕР_3 . Він рухався на «ДАФ» н.з. НОМЕР_1 , причіп н.з. НОМЕР_4 . Рухався він зі швидкістю близько 65 км/год і не було видно транспортний засіб на дорозі тому, що в автівці «Патріот» н.з. НОМЕР_3 не було увімкнуто ні габаритних вогнів, ні аварійної сигналізації, не виставлений знак, а також на дорозі не було освітлення. Рухався він у правій полосі і авто «Патріот» також знаходилось у правій полосі. Як йому на той момент було видно, що воно не рухалось. Коли було вже авто без освітлення і він його помітв, він різко загальмував і прийняв вліво, але зачепив авто «Патріот»;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких 17 грудня 2025 року близько 20 годин 25 хвилин він рухався на автомобілі «УАЗ 3163» н.з. НОМЕР_3 з м. Дніпра в напрямку м. Павлограда по а/д М-30. В районі 1021 км його авто почало кипіти, тобто з-під капоту пішов пар. Він почав призупинятись, щоб з`їхати на обочину. В цей час легкове авто, яке їхало позаду здійснило об`їзд його авто та поїхало вперед і в цей же час відчув удар в задню частину авто. В результаті чого його авто перекинулося на узбіччя. Під час руху всі світлові прилади працювали;

- фотознімками з місця ДТП: розташування транспортних засобів після ДТП, їх пошкодження та уламки на дорожньому покритті;

- тахокартою транспортного засобу н.з. НОМЕР_1 від 17 грудня 2025 року.

Твердження апелянта про те, що ДТП сталася у зв`язку з порушенням ПДР України водієм ОСОБА_2 до уваги не приймається, оскільки в даному випадку судом оцінюється порушення ПДР України саме водія ОСОБА_1 в рамках пред`явленого правопорушення та не можуть оцінюватись дії іншого учасника ДТП, як про то просить автор апеляційної скарги.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що водій повинен заздалегідь прогнозувати поведінку інших учасників дорожнього руху, а також повинен своєчасно встигати реагувати на зміну ситуації, що склалася, в процесі керування транспортним засобом, чого не здійснив гр. ОСОБА_1 в той момент руху, оскільки згідно його пояснень, він побачив на своїй полосі руху стоячий автомобіль сірого кольору без ввімкнених світлових позначок. Він почав гальмувати та став повертати на ліву смугу.

Також, апеляційним судом досліджено фотокартки місця ДТП, відповідно до яких гальмівний шлях вбачається з крайньої лівої полоси для смугу, що свідчить про те, що ОСОБА_1 почав здійснювати гальмування вже після того, як здійснював поворот ліворуч.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 не зміг підтвердити наявність попереду іншого транспортного засобу, який об`їхав транспортний засіб ОСОБА_2 перед ним, про що в своїх письмових поясненнях зазначав потерпілий. ОСОБА_1 зазначив, що не пам”ятає даних обставин.

Вищенаведене дає підстави апеляційному суду вважати, що ОСОБА_1 об`єктивно спроможний був виявити перешкоду для руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, чого не зробив, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі захисник.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, а відтак апеляційний суд доходить до переконання, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Францена Юрія Ігоровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун