Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №639/1696/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

20.04.2026

Справа №639/1696/26

Провадження №1-кп/639/241/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м.Харків

Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР 01 жовтня 2025 року за №12025221210000847 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого 03.10.2025 Новобаварським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, 24.02.2026 Новобаварським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 99,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 та ч. 2 ст. 361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2025 року о 21.00 ОСОБА_5 , перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 де вони перебували на кухні та розмовляли. В ході бесіди потерпілий ОСОБА_6 поклав свій мобільний телефон «IPhone 15 Pro Max», модель MU7A3ZDA, серійний номер НОМЕР_1 , об`ємом пам`яті 256 ГБ, ім. 356616943854581, ім. 356616943602550 на столі кухні та відійшов по своїм справа приблизно на 10 хв., а ОСОБА_5 залишився сидіти за столом.

Саме в цей час, у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вищевказаного мобільного телефону та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаного мобільного телефону, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого злочинного задуму, використовуючи ту обставину, що за його діями як на його думку, ніхто не спостерігає і не може завадити доведенню протиправного умислу до кінця, таємно заволодів мобільним телефоном «IPhone 15 Pro Max», модель MU7A3ZDA, серійний номер CD440QKDXH, об`ємом пам`яті 256 ГБ, ім. 356616943854581, ім. 356616943602550.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи усвідомлено, виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення до кінця свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння мобільним телефоном, належним ОСОБА_7 .

Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, заволодівши майном, що належить потерпілому ОСОБА_6 на суму 39 588 гр. 78 коп., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/25668- ТВ від 22.10.2025 р.

ОСОБА_5 , маючи у своєму розпорядженні викрадений ним мобільний телефон «IPhone 15 Pro Max», модель MU7A3ZDA, серійний номер CD440QKDXH, об`ємом пам`яті 256 ГБ, ім. 356616943854581, ім. 356616943602550 у період часу з 20.09.2025 07.51 по 21.09.2025 13.32 реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи, що не має законних підстав для втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, в порушення вимог ст. 2, 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних» ст. 11, 20, 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 31 Конституції України, маючи у своєму розпорядженні авторизаційні дані для входу в особистий кабінет застосунку АТ «СенсБанк», який належить ОСОБА_6 , та які у свою чергу відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» відносяться до інформації з обмеженим доступом, діючи умисно, використовуючи належний ОСОБА_6 мобільний телефон «IPhone 15 Pro Max», з використанням всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, без дозволу власника, без відома останнього, з корисливих мотивів, здійснив вхід до особистого кабінету інтернет – банкінгу АТ «СенсБанк» ОСОБА_8 , де видавши себе за останнього, не маючи права доступу, здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи АТ «СенсБанк» з банківською карткою № НОМЕР_2 , зареєстрованою та належною ОСОБА_9 , отримавши при цьому можливість розпоряджатись грошовими коштами та функціями вищезазначеного банківського рахунку, всупереч волі власника.

ОСОБА_5 відчуваючи безкарність за раніше вчинене кримінальне правопорушення, у період часу з 21.09.2025 17.24 по 22.09.2025 08.53 маючи вільний доступ до мобільного телефону «IPhone 15 Pro Max», модель MU7A3ZDA, серійний номер CD440QKDXH, об`ємом пам`яті 256 ГБ, ім. 356616943854581, ім. 356616943602550, належного ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи, що він не має законних підстав для втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, в порушення ст. 2, 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних» ст. 11, 20, 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 31 Конституції України, маючи у своєму розпорядженні авторизаційні дані для входу в особистий кабінет застосунку АТ «СенсБанк», який належить ОСОБА_6 , та які у свою чергу відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» відносяться до інформації з обмеженим доступом, діючи умисно, використовуючи належний ОСОБА_6 мобільний телефон «IPhone 15 Pro Max», з використанням всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, без дозволу власника, без відома останнього, з корисливих мотивів, здійснив вхід до особистого кабінету інтернет –банкінгу АТ «ПриватБанк» ОСОБА_6 , де видавши себе за останнього, не маючи права доступу здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк» з банківської картки № НОМЕР_3 , особистий рахунок якої НОМЕР_4 , зареєстрованої та належної ОСОБА_6 , отримавши при цьому можливість розпоряджатись грошовими коштами та функціями вищезазначеного банківського рахунку, всупереч волі власника.

ОСОБА_5 , відчуваючи безкарність за раніше вчиненні злочини, вчинив новий злочин проти власності у період воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інші військових формувань російської федерації продовжуючи агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України №2102 ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за наступних обставин: ОСОБА_5 , маючи вільний доступ до мобільного телефону «IPhone 15 Pro Max», модель MU7A3ZDA, серійний номер CD440QKDXH, об`ємом пам`яті 256 ГБ, ім. 356616943854581, ім. 356616943602550, належного ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами потерпілого, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, отримавши злочинним шляхом доступ до рахунків потерпілого ОСОБА_6 у АТ «СенсБанк» та АТ КБ «ПриватБанк» 20.09.2025 о 06.43 з банківської картки № НОМЕР_5 АТ «СенсБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 здійснив перерахування коштів у розмірі 3000 грн. на банківську картку АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_6 , яка належить його знайомій ОСОБА_10 . 20.09.2025 о 07.51 з банківської картки № НОМЕР_5 АТ «СенсБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 здійснив перерахування коштів у розмірі 10000 грн. на банківську картку АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_6 , яка належить його знайомій ОСОБА_10 . 21.09.2025 о 13.32 з банківської картки № НОМЕР_5 АТ «СенсБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 здійснив перерахування коштів у розмірі 7000 грн. на банківську картку АТ «Пумб» № НОМЕР_7 , яка належить його знайомому ОСОБА_11 , однак знаходиться у користуванні його знайомої ОСОБА_12 . 21.09.2025 о 17.24 з банківської картки № НОМЕР_3 АТ КБ «ПриватБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 здійснив перерахування коштів у розмірі 15000 грн. на банківську картку АТ «Пумб» № НОМЕР_7 , яка належить його знайомому ОСОБА_11 , однак знаходиться у користуванні його знайомої ОСОБА_12 . 21.09.2025 о 20.25 перебуваючи ТЦ «Нікольский» за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди б. 2-а в магазині «Guide», який належить ФОП « ОСОБА_13 » придбав товар, саме кросівки ОСОБА_14 та розрахувався безготівково з банківської картки № НОМЕР_3 АТ КБ «ПриватБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 3901 грн.; 21.09.2025 о 20.44 перебуваючи ТЦ «Нікольский» за адресою: м. Харкі, вул. Григорія Сковороди, б. 2-а в магазині «Делта Спорт», який належить ТОВ «АРНО СПОРТ» придбав товар, а саме футболку NIKE M NSW TEE ACCS PATCH CNCT FA 25 артикул HQ 9242-010; чоловічі брюки NIKE M NK TCH FLC JGGR, артикул HV 0959-020 та розрахувався готівкою з банківської картки № НОМЕР_3 АТ КБ «ПриватБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 8 800 грн.; 22.09.2025 о 07:24, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька, б. 24 здійснив покупку в магазині «АТТІКА», розрахувався безготівковою з банківської картки № НОМЕР_8 АТ КБ «ПриватБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 183.90 грн.; 22.09.2025 о 08:00, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька б. 24, ОСОБА_5 здійснив покупку в магазині «АТТІКА», розрахувався безготівково з банківської картки № НОМЕР_8 АТ КБ «ПриватБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 86.80 грн.; 22.09.2025 о 08:53, ОСОБА_5 перебуваючи біля банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова б. 120 зняв грошові кошти у розмірі 20 000 грн. з банкомату, скориставшись безконтактною банківською карткою АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_8 , зареєстрованою та належною ОСОБА_9 , за допомогою викраденого мобільного телефону «IPhone 15 Pro Max», модель MU7A3ZDA, серійний номер CD440QKDXH, об`ємом пам`яті 256 ГБ, ім. 356616943854581, ім. 356616943602550.

ОСОБА_5 , діючи усвідомлено, повторно, виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на заволодіння грошовими коштами, належними потерпілому ОСОБА_9 , причинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 67 971 грн. 70 коп.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, пояснив суду, що скоїв злочини саме так як вказано в обвинувальному акті. Фактичні обставини справи, кваліфікацію своїх дії, а також наслідки не оспорює.

Показання ОСОБА_5 є послідовними і не викликають у суду сумніву в добровільності та правдивості позиції обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст. 135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Потерпілий звернувся до суду з цивільним позовом та просить стягнути з обвинуваченого 170 000 грн.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та захисту.

Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі. Одночасно судом з`ясовано в учасників судового провадження правильність розуміння ними зміст цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції останнього, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу ОСОБА_5 .

Суд проводив розгляд даного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, ч. 2 ст. 361 КК України (ст. 337 КПК України) є доведеною.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 361 КК України, а саме у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за ч. 2 ст. 361 КК України, а саме в несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчиненому повторно.

Така юридична оцінка дій обвинуваченої відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, має постійне місце мешкання та реєстрації, задовільно характеризується.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає визнання своєї вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного правопорушення, пом`якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_5 , його відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому слід обрати покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства, призначивши обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, застосувавши положення ч. 1 ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Судом встановлено, що злочин, який є предметом теперішнього розгляду обвинуваченим ОСОБА_5 було вчинено до ухвалення вироку Новобаварським районним судом м. Харкова 24 лютого 2026, тому суд призначає йому покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Наведене відповідає вимогам ст. 50 КК України, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Щодо заявленого цивільного позову, то суд виходить з наступного.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 170000 грн. 00 коп., підлягають частковому задоволенню.

Так, за змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом під час розгляду справи встановлено факт вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень, внаслідок вчинення яких ОСОБА_5 завдав матеріальну шкоду на суму 67 971 грн. 70 коп. потерпілому ОСОБА_9 .

Враховуючи підтвердження заявленої суми позову в частині стягнення матеріальної шкоди належними доказами, суд приходить до висновку про задоволення цивільного позову в цій частині та стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого завданої матеріальної шкоди в сумі 67 971 грн. 70 коп.

Процесуальні витрати у сумі 2674 грн. 20 коп. на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 361 КК України, ч. 2 ст. 361 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначеним вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2026 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

До набрання вироком суду законної сили обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою та утримувати його протягом вказаного періоду в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 20 квітня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 29.01.2026 (дата обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) по 23.02.2026 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в якості матеріальної шкоди 67 971 грн. 70 коп.

Процесуальні витрати у сумі 2674 грн. 20 коп. на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 124 КПК України.

Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 07.11.2025 на майно, а саме: мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max», модель MU7A3ZD\A, серійний номер НОМЕР_1 , об`єм пам`яті 256 Гб, ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 та повернути власнику, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, захиснику, потерпілому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1