Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №339/426/25 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/426/25

2/339/29/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сметанюка В.Б.,

секретаря судового засідання Латик В.Є.,

позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Дуткевича М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та записати його в актовому записі про народження батьком дитини.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 2009 року вона перебувала у стосунках з відповідачем, проте шлюб не реєстрували, бо у ОСОБА_2 не було зареєстрованого місця проживання. Натомість, оскільки вони не могли укласти шлюб в державному органі, то вирішили укласти церковний шлюб. Обряд вінчання був проведений 03.09.2011 у храмі муч. Параскевії в м. Болехові, про що свідчить свідоцтво про вінчання. Після вінчання вони стали проживати сімейним життям у неї вдома. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 , після чого вони ще два місяці проживали разом, хрестили дитину. Однак, стосунки вже були зіпсуті, так як відповідач під час її перебування в пологовому будинку використав їх сімейний бюджет на власні потреби, а в подальшому, коли вона отримала соціальну допомогу при народженні дитини і не віддала ці кошти йому, зібрав свої речі та покинув її з сином. Зрозумівши, що спільного життя з ОСОБА_2 у неї не буде, реєструючи дитину, запис про батька був зроблений з її слів, тобто, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. З того часу вони з відповідачем практично не спілкуються. На даний час їй відомо, що відповідач з 2023 року перебуває на військовій службі в ЗСУ, в зв`язку з чим не може прибути в м. Болехів для визнання свого батьківства, яке він ніколи не заперечував. Відтак, вона змушена звернутись до суду з даним позовом для захисту прав свого сина.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Дуткевич М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини, просили позов задоволити, не заперечили щодо заочного розгляду справи. Позивачка додатково вказала, що в інших шлюбах не перебувала і не перебуває, а реєстрацію сина здійснила відповідно до ст. 135 СК України, оскільки, хотіла отримати допомогу від держави, так як перебувала в складному матеріальному становищі, а відповідач зловживав спиртними напоями та нічим не допомагав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 68-69, 83, 89). Відзиву на позов відповідачем не подано.

Враховуючи згоду позивачки, її представника, суд, керуючись вимогами ст. 280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_5 , що являється мамою позивачки, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 проживав з її дочкою приблизно один рік в неї в старій хаті, а вона жила в літній кухні. Вони не були офіційно одружені, бо він не мав реєстрації, але провели вінчання в церкві. Внук ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є відповідач ОСОБА_2 . Їй відомо, що допомоги сину він не надавав, постійно вживав алкоголь, через що вони й розійшлися.

Свідок ОСОБА_6 ,вказавши, що позивачка є її племінницею та сусідкою, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружилися у вересні 2011 року, взявши шлюб у церкві. Вона була присутня на весіллі, допомагала в його організації. Після весілля вони проживали разом певний час у позивачки вдома. У грудні в них народився син, були хрестини, на яких вона теж була присутня. ОСОБА_2 дуже любив сина, бавив його, виконував обов`язки батька. Син дуже схожий на нього.

Суд, вислухавши думку учасників справи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 51 Конституції України та ч.ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до вимог ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Реєстрація народженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведена у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківської області 19 грудня 2011 року, про що в Книзі реєстрації народжень цього ж числа складено відповідний актовий запис № 121. Прізвище дитини записано по прізвищу матері - ОСОБА_7 , а по батькові дитини - по імені біологічного батька ОСОБА_8 , так як в графі батько вказаний « ОСОБА_9 » (а.с. 10).

Позивачка не перебувала у шлюбі з біологічним батьком дитини, тому батько дитини записаний на підставі ч. 1 ст. 135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька № 00017767334 від 13.03.2017 (а.с. 11).

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади позивачка ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).

З свідоцтва про вінчання вбачається, що 03 вересня 2011 року в храмі муч Параскевії м. Болехів було здійснено таїнство вінчання над ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с. 9).

Також судом в судовому засіданні досліджено фотосвітлини та відеофайли, надані позивачкою, які відображають події сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період 2011 року. Зокрема, відображено їх вінчання, святкування весілля, а в подальшому обряд хрещення, де відповідач в присутності хрещених батьків та священника визнавав своє батьківство щодо даної дитини (а.с. 73-76). Вказані події підтверджують факт початку спільного сімейного життя сторін по справі в період 2011 року.

Пленум Верховного Суду України, у Постанові від 15.06.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у пункті 5 роз`яснив, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

У пункті 9 вище вказаної Постанови роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставіч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 11.03.2023 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації і по даний час проходить військову службу в НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, що підтверджується витягом з наказу та довідкою, отриманими на запит суду ( а.с. 60-63).

Виконання відповідачем ОСОБА_2 обов`язку по захисту Батьківщини від збройної агресії рф та тривале перебування його на виконанні бойових завдань унеможливлюють призначення судом в даній справі судово-генетичної експертизи.

Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11), вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаної Конвенції, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що обставини вказані в позові знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а саме: спільне проживання, вінчання, народження і хрещення дитини, ведення спільного господарства. Вказані факти підтверджені належними доказами, зокрема фотографіями, відеозаписами, поясненнями позивачки, показами допитаних в судовому засіданні свідків.

З огляду на викладене та з першочерговим врахуванням при вирішенні справи інтересів дитини, а не самих сторін спору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо визнання батьківства.

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про визнання батьківства, підлягають задоволенню вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

На підставі викладеного, ст.ст. 125, 126, 128, 129, 134, 135 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 280-282, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису № 121 від 19 грудня 2011 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківської області, а саме: в графі «Батько» виключити запис « ОСОБА_9 » та вказати батьком дитини « ОСОБА_2 , громадянина України».

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування учасників справи, їх місцезнаходження та проживання.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя В.Б. Сметанюк