Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №210/2386/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2386/26

Провадження № 1-кп/210/560/26

20 квітня 2026 року

Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кривий Ріг в залі судових засідань кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026041710000223 від 12.03.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або інших осіб не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 357 КК України та кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України,

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини при наступних обставинах.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 05.02.2024 № 49/2024 від 06.05.2024 № 271/2024 від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 № 40/2026 в Україні введено воєнний стан.

Так, 05.03.2026 року, о 18:31 год., ОСОБА_4 перебував на зупинці громадського транспорту «Вокзальна», що по вул. Вокзальна, у Металургійному районі, м. Кривого Рогу.

Так, ОСОБА_4 побачив, як раніше невідомий йому ОСОБА_7 випадково залишив на лавці, що знаходиться на зупинці «Вокзальна» належний останньому мобільний телефон «OPPO A3 (CPH2669)» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; IМЕ1 2: НОМЕР_2 ), 6/128 Gb, у корпусі білого кольору, у чохлі-книжечці чорного кольору. В цей момент у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, реалізуючи який, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, впевнившись, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, за відсутності можливих свідків та очевидців, скориставшись відсутністю ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливою метою, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав з лавки на вищезазначеній зупинці мобільний телефон «ОРРО АЗ (СРН2669)» у чохлі-книжечці, який належить ОСОБА_7 .

В подальшому, ОСОБА_4 , маючи при собі викрадене майно, з місця вчиненого кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду, сума якої відповідно до висновку експерта судової товарознавчої експертизи від 13.03.2026 року № 409 становить 4291,75 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Крім того, 05.03.2026, приблизно о 18:40 год., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу магазину «Цукерочка» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. № 12, оглянувши належний ОСОБА_7 мобільний телефон «ОРРО АЗ (СРН2669)» у чохлі-книжечці, виявив у чохлі картковий рахунок АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , який відкритий на ім`я ОСОБА_7 .

В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на привласнення вищевказаного карткового рахунку та його обернення на свою користь, з метою подальшого викрадення грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне привласнення офіційного документу, а саме карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , діючи з корисливих мотивів, впевнившись у відсутності свідків, очевидців та у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 умисно привласнив картковий рахунок № НОМЕР_3 , емітований АТ КБ «ПриватБанк» та який належить ОСОБА_7 , яка згідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.

Після цього, ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення зі вказаним офіційним документом залишив, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12026041710000223 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального проступку за ч. 1 ст. 357 КК України та кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України надійшов до суду з угодою про визнання винуватості від 01 квітня 2026 року.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зробив це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження він не звертався. Обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчинених злочинах. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Однак, при цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.

Захисник просив затвердити укладення угоди про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Потерпілим ОСОБА_7 надано до суду письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості. Просив проводити судовий розгляд за його відсутності, заяв та клопотань не має.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При проведенні підготовчого судового засідання судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою вину у вчинених злочинах, цілком розуміє: права, передбачені абзацом 1 та 4 п.1 ч. 4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання; інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст.476 КПК України.

Вислухавши у судовому засіданні обвинуваченого, прокурора, захисника, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Також, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України, викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

При призначені покарання визначеного угодою суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадії вчинення, характер і ступеня тяжкості наслідків; дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Відповідно до ст.12 КК України злочин за ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким, за ч. 1 ст. 357 КК України є кримінальним проступком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання, а саме: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.

Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, отже суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження – не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Угоду про визнання винуватості від 01 квітня 2026 рокуукладену сторонами кримінального провадження, між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12026041710000223 у скоєнні кримінального проступку за ч. 1 ст. 357 КК України та кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи; відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази:

- мобільний телефон «OPPO A3 (CPH2669)» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; IМЕ1 2: НОМЕР_2 ), 6/128 Gb, у корпусі білого кольору, у чохлі-книжечці чорного кольору, який згідно розписки від 14.03.2026 року переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – залишити у володінні останнього.

Витрати на проведення експертизи відсутні.

Матеріали кримінального провадження № 12026041710000223 від 12.03.2026 року залишити при матеріалах справи № 210/2386/26, пр. № 1-КП/210/560/26.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суддя: ОСОБА_1