Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №509/1714/25 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1714/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року с-ще.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Спічака Вадима Олексійовича,

за участю: секретаря судового засідання Лизогубенко Владлени Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4337131 від 23.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП скасувати.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 23.03.2025 року поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області капралом Бугою Ярославом Андрійовичем був зупинений транспортний засіб марки ВАЗ, модель 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Без проведення належного огляду ТЗ та без складання акту перевірки технічного стану колісного транспортного засобу поліцейський повідомив Позивачеві, що останній порушив п. 31.4.5 Правил дорожнього руху та склав оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4337131, якою притягнув Позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП. Оскаржувана постанова Позивачеві надана не була.

02.04.2025 року представником Позивача було отримано відповідь на адвокатський запит та надано завірену копію оскаржуваної постанови, а також повідомлено про можливість отримання фото та відеозапису з відеореєстратора службового транспортного засобу третьої особи. Повідомлено про неможливість надати записи з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, оскільки він відсутній у Відповідача із технічних причин (розряджена акумуляторна батарея).

Позивач вважає Постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки підпунктом «Є» пункту 4.5. розділу 31 «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання» Правил дорожнього руху, затверджених Постаново КМ України від 10.10.2001 року №1306 у редакції чинній на дату складання оскаржуваної постанови передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам пункт «Є»: відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.

Позивач зазначає, що поліцейський помилково дійшов висновку про відсутність гайки кріплення лівого переднього колеса, оскільки вказана гайка була наявна, хоча і візуально відрізнялася від інших, а саме була встановлена і не виступала на край колісного диску. Для її візуального виявлення потрібно було під рівним кутом поглянути на диск.

На наданому Відповідачем фото вбачається наявність трьох гайок з хромованим покриттям випуклої форми, проте на фото не вбачається наявність і четвертої гайки, яка там встановлена.

Зазначаємо, що напередодні складання оскаржуваної постанови Позивач помітив відсутність четвертої хромованої колісної гайки та встановив звичайну не хромовану та не випуклу гайку, яку поліце йський не помітив.

На підставі вище викладеного, позивач вважає, що поліцейський не встановив належним чином наявності четвертої колісної гайки на передньому лівому колесі транспортного засобу, яким керував позивач, та зазначає, що оскаржувана постанова повинна бути скасована судом.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач у відзиві зазначив, що категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Відзив мотивований тим, що 23.03.2025 приблизно о 15 год. 02 хв. в ході виконання службових обов`язків на території блокпоста поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капрал поліції ОСОБА_3 , виявив за адресою: м. Одеса, шосе Тираспольське 22/8, транспортний засіб марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 .

Після зупинки транспортного засобу поліцейським, під час перевірки документів, поліцейський звернув увагу на незадовільний технічний стан транспортного засобу позивача, а саме на те, що на передньому лівому колесі була відсутня гайка, передбачена конструкцією транспортного засобу.

В подальшому було доведено до відома ОСОБА_1 про факт вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Відповідач зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з відеореєстратора службового транспортного засобу та кадрами з цього відеозапису.

Так, з кадру відеозапису з відеореєстратора службового транспортного засобу, вбачається виступаючу незакріплену шпильку ступеці (болта) на передньому лівому колесі транспортного засобу «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , однак сама 4-а (четверта) гайка на колесі відсутня, на відміну від трьох останніх гайок.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 поліцейським Буга Я.А. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві помилково зазначає, що чинним законодавством не заборонено використання гайок різних типів та форм на одному і тому ж транспортному засобі. Зазначене твердження не відповідає вимогам п. 6.3.7 ДСТУ 3649:2010, наведеними вище, які встановлюють заборону використання коліс та їх деталей кріплення, що не передбачені виробником колісного транспортного засобу. З відеозапису же вбачається, що колеса та деталі кріплення встановлені на транспортний засіб позивача, не передбачені виробником транспортного засобу «ВАЗ 2102».

Відповідач вказує, що поліцейським, який провів позачерговий технічний огляд, правильно було кваліфіковано дії позивача за ч. 1 ст. 121 КУпАП, що полягали у експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_1 , технічний стан якого не відповідав вимогам ДСТУ 3649:2010 та, відповідно, вимогам п. 31.4.5 є) ПДР.

Щодо доданих до позовної заяви фотозображення колеса, відповідач зазначає, що вони не спростовують факту вчинення гр. ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки вказані фотознімки не містять інформації про дату, час, та місце створення фотозображення, а тому вони не можуть вважатися як належні та допустимі докази по даній справі, та зроблені після складання оскаржуваної постанови, отже, вказані фотознімки не відображають обставини події, які були при складанні оскаржуваної постанови, зйомки проводилися у різних місцях, що вказує на відсутність жодного доказового значення наданих позивачем копій фотокарток, натомість позивачем фото або відеофіксації саме з місця події не надано.

Рух справи у суді

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 квітня 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

При здійсненні автоматизованого розподілу справи було визначено головуючого суддю ОСОБА_4 .?

Відповідно до Листа Вищої ради правосуддя №23614/0/9/25 від 01.12.2025 року та Наказу ОСОБА_5 «Про відсторонення від здійснення правосуддя судді ОСОБА_4 » № 08 г-о/с від 01.12.2025 року суддю ОСОБА_4 з 01.12.2025 року відсторонено від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.?

В зв`язку з цим, 29.12.2025 року даний адміністративний позов було передано для здійснення повторного розподілу справи.?

При повторному даний адміністративний позов 29.12.2025 року було передано на розгляд суді ОСОБА_6 .?

Ухвалою 30 грудня 2025 року прийнято до провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з особливостями, передбаченими?ст. 286 КАС України.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представником позивача була подана до суду заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача та задоволення позовних вимог.

У судове засідання представник Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача: ОСОБА_2 , не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

23.03.2025 року поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області капралом Бугою Ярославом Андрійовичем був зупинений транспортний засіб марки ВАЗ, модель 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4337131 від 23.03.2025 року було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, накладено штраф у розмірі 340 гривень.

У Постанові зазначено, що 23.03.2025 15:02:54 у місті Одеса, Шосе Тираспольське 22/8 км. ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі, у якого була відсутня тайка кріплення лівого переднього колеса, чим порушив вимоги п .31.4.5 ПДР України (керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності колес і шин).

У п. 9 Постанови зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання копії постанови.

Власником транспортного засобу ВАЗ 2102, Державний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію T3 НОМЕР_5 від 15.08.2023 року є ОСОБА_1 .

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015 року (надалі Інструкція) Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 222 КУпАП . Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Пунктами 8, 9, 10 Інструкції встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП). Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (додаток 4) на розгляд справи. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами п. 4. Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Зі змісту п. 2,7 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. та технічні засоби 3 виявлення та/або фіксації

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також у відповідності до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

У відповідності до вищезазначених повноважень, поліцейський здійснив покладену на нього функцію контролю у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, виявивши на блокпосту транспортний засіб позивача, що експлуатувався в порушення вимог п. п. 31.4.5 «Колеса і шини», а саме був відсутній болт (гайка) кріплення колеса транспортного засобу.

Відповідно до п. 31.4.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі відсутності болта (гайки) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.

Відповідно до Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, що затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 розд. 6 «6. Осі, колеса, шини та підвіска» забороняється: відсутність принаймні одного болта, гайки або інших деталей кріплення дисків чи ободів коліс; послаблення моменту затягнення деталей кріплення коліс; наявність тріщин на дисках, у закраїні обода, в замковій канавці; ремонтування деталей методами зварювання, якщо технологію не узгоджено з виробником; встановлення коліс із застосуванням деталей кріплення, що не передбачені виробником КТЗ, зокрема будь-яких додаткових деталей; наявність будь-яких дефектів на робочих поверхнях насадових ободів, що спричиняють втрату герметичності з`єднань із безкамерною шиною; гострі крайки, вм`ятини бортових закраїн; збільшені отвори для кріплення коліс (дисків).

Статтею 251 КУпАП установлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено з матеріалів справи, 23.03.2025 приблизно о 15 год. 02 хв. поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Буга Ярославом Андрійовичем, виявив за адресою: м. Одеса, шосе Тираспольське 22/8, на блокпосту було зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , та виявлено, що на передньому лівому колесі була відсутня гайка, передбачена конструкцією.

Відсутність однієї з чотирьох необхідних гайок, що передбачені конструкцією, та наявність трьох інших гайок, підтверджується відеозаписом з відеореєстратора службового транспортного засобу та кадрами з цього відеозапису, що наданий відповідачем разом з відзивом.

Так, з кадру відеозапису вбачається виступаючу незакріплену шпильку ступеці (болта) на передньому лівому колесі транспортного засобу «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_3 , четверта гайка на колесі не візуалізується, на відміну від трьох інших гайок.

Натомість відсутність деталі кріплення, що передбачена виробником КТЗ, є порушенням технічного стану колісного транспортного засобу.

Суд критично відноситься до наданого позивачем фотозображення колеса, оскільки фотозображення було зроблено вже після складання оскаржуваної постанови, зйомка проведена в іншому місті, і позивачем не було доведено, що під час зупинки транспортний засіб був у такому самому стані, як на фото.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що уповноважена особа відповідача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а спірна постанова винесена з дотриманням всіх вимог, встановлених КУпАП.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки наданими відповідачем доказами підтверджено факт допущення позивачем порушення Правил дорожнього руху, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження, суд приходить до висновку, що підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до відповідальності ч. 1 ст. 121 КУпАП, відсутні.

Факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими та електронними доказами.

Згідно з частиною першою ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ураховуючи наявність в матеріалах справи доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, що відповідає п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено судові витрати відносяться на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спічак В.О.