Суд: Любашівський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №507/2497/25
Суддя: Дюдюн О. В.
Справа № 507/2497/25
Провадження № 2/507/70/2026
Номер рядка звіту 81
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2026 р. селище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Дюдюна О.В,
за участю секретаря судового засідання - Демовської Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ОСОБА_1 , 04.12.2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про захист прав споживачів. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 21 травня 2024 року між ним та відповідачем СПД ОСОБА_2 , було укладено договір будівельних робіт "про надання послуг - ремонт квартири «під ключ». Об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 (ЖК «ОЛІМПІЯ ХАУС»). Згідно умов договору відповідач зобов`язався завершити всі роботи до 31.12.2024 року, загальна сума за виконані роботи, згідно умов договору склала 234 000 грн. Позивач разом із дружиною передали відповідачу вказані кошти у повному обсязі шістьма траншами (з 21.05.2024 р. по 09.11.2024 р.), що підтверджується відповідними розписками. Проте станом на 01.12.2025 року: ремонтні роботи не виконані; акти приймання-передачі не підписані; звіти про придбання матеріалів (чеки) не надані; відповідач ухиляється від контактів, не відповідає на дзвінки та ігнорує письмові претензії. Позивач просив суд стягнути з відповідача осоновну суму боргу - 234 000 грн, інфляційну суму - 35100 грн, пеню -128 778 грн. та 25 000 грн. моральної шкоди через повне невиконання договірних зобов`язань.
Представник позивача ОСОБА_4 - надала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 - про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, через направлення смс-повідомлення, на його мобільний номер телефону, що підтверджується довідкою та оголошенням на офіційному сайті Любашівського районного суду Одеської області.
Третя особа ОСОБА_3 - про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, оголошенням на офіційному сайті Любашівського районного суду Одеської області.
З огляду на вказане, відповідач та третя особа вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, проте в судове засідання на розгляд справи не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяву до суду про розгляд справи без їхньої участі не надали. У встановлений ухвалою суду строк, відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 18.12.2025 року провадження по даній справі було відкрито і постановлено провести розгляд справи за правила загального позовного провадження (а.с.26).
Ухвалою від 16.01.2026 року підготовче судове засідання по справі було закрито, та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 35).
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл. 11 розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 21 травня 2024 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 (СПД) було укладено договір про надання послуг з комплексного ремонту квартири «під ключ». Об`єкт виконання робіт розташований за адресою: АДРЕСА_1 (ЖК «Олімпія Хаус»). (а.с. 13-14).
Загальна вартість договору становила 234 000 грн. Вказані кошти були передані відповідачу позивачем та його дружиною частинами у період з 21.05.2024 року по 09.11.2024 року, що підтверджується відповідними розписками. (а.с. 15-17).
Відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався завершити виконання всіх ремонтних робіт до 31 грудня 2024 року.
Крім того, згідно п.2 вказаного договору, виконавець зобов`язаний підписувати і передавати замовнику акти про надані послуги. Відповідно до п. 4 вказаного договору, виконані ремонтні роботи приймаються представниками обох сторін на місці проведення ремонту. При відсутності зауважень з боку "Замовника" підписується Акт прийому-передачі виконаних робіт.
Позивачем на адресу відповідача 10.10.2025 року направлено лист звернення, згідно якого останній просив надати письмове роз`яснення щодо причин невиконання умов договору та пропозицій щодо можливості досудового врегулювання спору.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»: виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - це суб`єкт господарювання,який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.
Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій платіжних розписок, кошти позивачем сплачувалися «за послуги». Під час сплати коштів на рахунок відповідача, позивач був впевнений, що він оплачує послуги з наданих робіт тобто він мав намір отримати послуги фінансового характеру для особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відповідач при цьому виступав як суб`єкт господарювання (фізична особа-підприємець). Кошти були сплачені йому особисто.
Наявні в матеріалах справи розписки, які засвідчують сплату позивачем коштів на користь відповідача і є підтвердженням правочину між ним та відповідачем.
Наведені обставини свідчать про наявність саме споживчих правовідносин.
Специфікою Закону України «Про захист прав споживачів» є те, що він не містить вичерпного переліку відносин, на які поширюється його дія, оскільки не можна наперед визначити всі ситуації, в яких одна сторона виступає як споживач, а інша як продавець або виконавець. Отже, положення цього закону поширюються на невизначено широке коло правовідносин, які виникають між споживачами та надавачами послуг.
Як зазначено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії. Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.
Верховний Суд також неодноразово зазначав, що Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії і регулює відносини між споживачами та продавцями товарів і надавачами послуг, визначає механізм захисту прав споживачів, а при вирішенні спорів, що виникають між учасниками таких правовідносин, підлягає застосуванню нарівні з іншими актами цивільного законодавства України, що регулюють ті самі питання (постанова від 07.11.2018 у справі № 439/567/16-ц, постанова від 20.03.2019 у справі № 554/8999/15-ц).
Правовою підставою заявленої вимоги про стягнення коштів є застосування наслідків недійсності правочину, здійсненого з використанням нечесної підприємницької практики (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У тексті цього Закону нерідко використовується термін «договір», але водночас цей закон системно оперує поняттям «правочин» (ст.ст. 12, 13, 19 Закону). Зокрема, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює положення про недійсність саме правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької практики. З цього випливає недійсність таких правочинів навіть у тих випадках, коли вони не супроводжувались укладенням безпосереднього договору або іншої угоди. Поняття «договір» і «правочин» не є тотожними та співвідносяться як окреме та загальне, при цьому кожний договір є правочином, але не кожний правочин є договором.
Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача 234 000 грн., як застосування наслідків недійсності правочину, здійсненого з використанням нечесної підприємницької практики; 35100 грн. інфляційних втрат; 128778 грн. 3% річних, що разом складає 397 878 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції’, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно закону.
Статтями 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах м споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавача послуг.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного С\ від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц.
Позивач уклав Договір з метою отримання якісних і своєчасних послуг.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Судом встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань по договору, відповідачем позивачу спричинено моральні страждання, які виразилися у його душевних стражданнях та переживаннях та вважає, що в цій частині достатньою сумою відшкодування буде 10 000 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Частиною третьою цієї статті встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.
Керуючись ст.ст. 526, 611, 625, 626, 629, 651 ЦПК України, ЗУ "Про захист прав споживачів" суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про захист прав споживачів – задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачену за «Договором виконання робіт від 21.05.2024 року» суму в розмірі 234 000 грн. (двісті тридцять чотири тисячі грн.); інфляційну суму в розмірі 35 100 грн. (тридцять п`ять тисяч сто грн.).; пеню - 128 778 грн. ( сто двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят вісім грн.) та 10000 грн. моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , с. Варварівка, Іллінецький район Вінницька область)
Третя особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , с. Варварівка, Іллінецький район Вінницька область)
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя: О.В. Дюдюн
Оригінал: reyestr.court.gov.ua