Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №650/3528/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/3528/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/364/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача): Базіль Л.В.

суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В.,

секретар судового засідання: Середюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., дата складення повного рішення відсутня, у справі №650/3528/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

29.05.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бєліков А.А., звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява обґрунтована тим, що 19 січня 2007 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» договір оренди № 4АА002463 040771600001, відповідно до якого він передав останньому у платне володіння і користування для ведення сільськогосподарського виробництва належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 6520983700:04:008:0025 загальною площею 4,9 га, що розташована на території Новокубанської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

20 жовтня 2015 року було укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, за умовами якої новим орендарем вказаної земельної ділянки стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та визначено, що з моменту переходу права оренди строк дії договору поновлюється до 31.12.2021 року.

28 грудня 2017 року між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №64АА002463 040771600001 від 19.01.2007 року, відповідно до якої новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Сторони також домовились викласти договір оренди в цілому в редакції додаткової угоди, в якій, встановлено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року у грошовій формі в розмірі 5,31% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (175393,19 грн) за рік оренди; договір укладено строком до 31.11.2027 року.

17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу новим орендарем є ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» .

Незважаючи на умови договору, оплату орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки орендарем не здійснено, причини не виконання умов договору орендар не повідомив.

Представник позивача, вказував, що статтею 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов`язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.

Таким чином, систематичне невиконання орендарем своїх обов`язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.

У зв`язку з наведеним просить:

розірвати договір оренди землі від 19.01.2007 № 4АА002463 040771600001 укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт»(новий орендар ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» на підставі договору купівлі продажу права оренди від 17.04.2025) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 12244182 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0025; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь позивача витрати, понесені на сплату судового збору та на правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі задоволено частково.

Суд вирішив:

Розірвати договір оренди землі від 19.01.2007 № 4АА002463-040771600001 укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» на підставі договору купівлі продажу права оренди від 17.04.2025) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 12244182 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0025, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року № 1704/25-26.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1575,00 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про стягнення витрат на правничу допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами склалися договірні відносини з приводу оренди земельної ділянки та орендар в порушення існуючого договору оренди не сплатив орендну плату позивачу за 2022-2024 роки та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні цього зобов`язання та прийняття заходів направлених на його виконання.

Судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що ним такі витрати понесені.

Узагальнюючи доводи апеляційної скарги та її вимоги.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23.12.2025 року по справі № 650/3528/25 та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які надано відповідачем, що підтверджують існування обставин, які об`єктивно унеможливили не лише провадження господарської діяльності ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», але й будь-яке використання орендованої земельної ділянки.

Звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме на неналежне повідомлення ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС», який не зареєстрував електронного кабінету, про дату, час і місце судового засідання; суд здійснив розгляд в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Також вказує на те, що суд не врахував того, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є боржником у даній справі, а тому не повинен бути відповідачем в ній.

Узагальнюючи доводи та заперечення інших учасників справи.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Бєліков А.А. з посиланням на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Також просить розгляд справи проводити без участі представника позивача та позивача.

Явка учасників справи.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи в судове засідання не з`явилися.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та позивача.

Згідно ст.372 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині відмовлених вимог ніким із учасників справи не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Предметом апеляційного перегляду є судове рішення в частині задоволених позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

В процесі розгляду справи суд першої інстанції встановив, а сторони не заперечують, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520983700:04:008:0025, загальною площею 4,90 га, що розташована на території Новокубанської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХС №067088.

19 січня 2007 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з «Югтранзитсервіс-Агропродукт», передавши останньому в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку. Договір зареєстровано у Великоолександрівському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2026 року за № 4АА002463 040771600001.

20 жовтня 2015 року між орендодавцем та орендарем із залученням нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди землі, за яким право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря- ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». Строк дії договору поновлено до 31.12.2021 року.

28 грудня 2017 року сторони уклали додаткову угоду № 1700070, залучивши нового орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Відповідно до вказаної угоди договір оренди землі в цілому викладено в новій редакції, а земельну ділянку передано в оренду новому орендарю. Пунктом 3.1. договору визначено термін його дії до 30.11.2027 року. Орендна плата згідно п.4.1. становить 5,31 % нормативно грошової оцінки землі, за повний рік оренди та вноситься орендарем до 31 грудня кожного року. Нормативна грошова оцінка землі становить 175393,19 грн.

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2020 року по грудень 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендну плату за період з 2022 по 2024 не отримував.

17.04.2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уклав з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» договір купівлі-продажу №1704/25-23, за яким право оренди спірної земельної ділянки перейшло ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Відповідно до інформації начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області №860 від 29.04.2025 року, земельна ділянка площею 4,9033 га (кадастровий номер – 6520983700:04:008:0025) власником якої є ОСОБА_1 , розташована згідно схеми поділу земель колишнього КСП «ім. Леніна» в контурі № НОМЕР_1 ділянка №8б за межами села Нова Кубань на території Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області(а.с.26)

Згідно обстеження масиву, в якому розташована вище згадана земельна ділянка, військовою частиною збройних сил України НОМЕР_2 був складений відповідний акт №64-1п про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів від 16 липня 2024 року.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в додаткових поясненнях від 13.1.2025 року не заперечував факту несплати орендної плати позивачу, проте вказував, що у орендаря відсутній обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, оскільки внаслідок обставин, за які орендар не відповідає ведення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці неможливе через забруднення її вибухонебезпечними предметами.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений факт систематичної несплати ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору оренди та підставою для його розірвання.

Суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати за період 2022-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовідносини з оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Виплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, систематичне невиконання якої є підставою для його розірвання.

Разом з тим, статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин з оренди землі, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок та непереборна сила.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У цій справі, відповідач не заперечував факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але причиною такого зазначав неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із наявність обставин за які орендар не відповідає у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що орендована земельна ділянка розташована за межами села Нова Кубань на території Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє по сьогодні.

У грудні 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно з переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 28.02.2025 №376, Борозенська сільська територіальна громада, де розташована орендована земельна ділянка, перебувала в тимчасовій окупації з 03.03.2022 по 09.11.2022 рік, наразі належить до територій з можливими бойовими діями.

Вказана обставина, як загальновідома, а відтак і така, що не потребує доказування не була належним чином оцінена судом першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування орендованої земельної ділянки на території України, яка в період часу з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов`язань з орендної плати.

У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки є обґрунтованими.

Колегія суддів також вважає прийнятними доводи апеляційної скарги щодо неможливості використання орендованої земельної ділянки і в подальшому через її забруднення вибухонебезпечними предметами.

Із наявної в матеріалах справи інформації начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області №860 від 29.04.2025 року слідує, що згідно обстеження масиву, в якому розташована земельна ділянка позивача, військовою частиною збройних сил України НОМЕР_2 був складений відповідний акт №64-1п про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів від 16 липня 2024 року.

Таким чином, наведена вище інформація на думку колегії суддів достовірно свідчить про неможливість використання земельної ділянки позивача до часу її перевірки на ВНП та розмінування (16.07.2024р.), яке здійснюється відповідно до вимог закону України « Про протимінну діяльність в Україні» уповноваженими на то органами.

Враховуючи викладене, несплата орендної плати за період 2022-2024 роки викликана обставинами, за які ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», в силу вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України, не відповідає .

Судом першої інстанції зазначені обставини не були належним чином оцінені, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про можливість орендаря користуватися орендованою земельною ділянкою протягом 2022-2024 років і наявність обов`язку щодо сплати орендної плати за вказаний період, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Що стосується посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на дані Інтерактивної карти Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які містять зазначення територій, на якій були виявлені або яка може бути забруднена вибухонебезпечними предметами, не є достовірним доказом на підтвердження замінювання саме земельної ділянки позивача.

Посилання в апеляційній скарзі на лист ГУ ДСНС України в Херсонській області від 11.06.2025 року, розпорядження начальника сільської військової адміністрації про надання товариству податкових пільг, розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023 року №24 «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», як на докази неможливості використання орендованої земельної ділянки позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки скаржник не долучив відповідних доказів до апеляційної скарги та не зазначив виняткових випадків, за яких суд апеляційної інстанції повинен був би їх прийняти, зважаючи на те, що до суду першої інстанції такі докази не подавалися.

Що стосується доводів Товариства про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем у справі з підстав відчуження права оренди земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» за договором від 17 квітня 2025 року, колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене.

Разом з тим, згідно з частиною п`ятою статті 6 зазначеного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Отже, саме з моменту державної реєстрації переходу права оренди новий орендар набуває юридично значущих прав та обов`язків щодо користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи встановлено, що договір про відчуження ( продажу) права оренди земельних ділянок укладений між ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» 17 квітня 2025 року, тобто тоді як спірні правовідносини та заборгованість зі сплати орендної плати виникли у період з 2022 - 2024 роки, коли орендарем відповідної земельної ділянки було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Таким чином, обставина укладення між відповідачами договору відчуження права оренди в 2025 році не впливає на вирішення спору щодо розірвання договору оренди землі з підстав неналежного виконання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» договірних зобов`язань протягом 2022-2024 років.

Крім того, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не наділений повноваженнями представництва ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», яке в порушення ч. 6 ст. 14 ЦПК України не зареєструвало електронного кабінету, а тому посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в апеляційній скарзі, як на підставу скасування оскаржуваного рішення, неповідомлення судом ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції є неприйнятними.

Щодо доводів апелянта про розгляд судом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 274 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 277 ЦПК України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Вбачається, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 липня 2025 року було відкрито провадження у цій справі та її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Встановлено для відповідача строк 5 (п`ять днів) з дня вручення ухвали про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження, у який відповідач має право надіслати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Зважаючи на відсутність заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та зважаючи, що дана справа не підпадає під обмеження, передбаченні ч.4 ст.274 ЦПК України, спір у цій справі міг бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, зважаючи на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати за 2022-2024 року, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, то наявні підстави для відшкодування позивачем відповідачу сплаченого ним та документально підтвердженого судового збору за подання апеляційної скарги, в розмірі 1453,44 грн (а.с.98)

Повний текст постанови складено 20.04.2026р.

Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 382 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2026 року в частині розірвання договору оренди та стягнення з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» судового збору скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» 1453,44 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді В.О. Бездрабко

С.В. Радченко