Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №591/8738/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/8738/25

Номер провадження 22-ц/816/1875/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Сидоренко А.П. (суддя-доповідач), суддів: Сізова Д.В., Щербаченко М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 лютого 2026 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №591/8738/25 за заявою Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про видачу наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентської плати, -

в с т а н о в и в :

01 серпня 2025 року КП «Міськводоканал» Сумської міської ради звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентської плати.

Судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2026 року у справі №591/8738/25, провадження № 2-н/591/2840/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Міськводоканал» Сумської міської ради заборгованість за надані комунальні послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентської плати, за період з 01 липня 2022 року по 30 червня 2025 року в розмірі 3719,52 грн., судовий збір у сумі 302,80 грн.

18 лютого 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №591/8738/25, виданого Зарічним районним судом м. Суми 05 серпня 2026 року.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують звільнення від його сплати.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до пунктів 8, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та правової позиції Верховного Суду (постанова від 29.01.2025 у справі № 600/3723/24-а). Оскаржувана ухвала суду порушує його право на доступ до правосуддя, гарантоване статтею 55 Конституції України.

Стягувачем відзиву на апеляційну скаргу в установлений апеляційним судом строк подано не було.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам законодавства оскаржувана ухвала місцевого суду не відповідає.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

За нормами ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, підстави звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Пільги зі сплати судового збору передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

У статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб, визначений у статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 23 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 461/663/17 (провадження № 61-14422св28) вказано, що «відповідно до посвідченням від 14 грудня 2010 року ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни. За таких обставин заявник має право на пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема і при поданні апеляційної скарги. Відповідні висновки щодо правильного застосування пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» висловлені Верховним Судом України у постанові від 29 червня 2016 року у справі № 6-855цс16. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та не перевірив належним чином посилання ОСОБА_4 щодо звільнення від сплати судового збору як особи, яка має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни, що призвело до постановлення помилкової ухвали про визнання апеляційної скарги неподаною і її повернення з підстав несплати судового збору».

Аналогічні висновки зроблені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 800/203/17 (провадження № 11-863заі18), постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 826/13286/16, від 20 травня 2020 року у справі № 640/14679/19, від 02 липня 2020 року у справі № 620/2075/19, від 13 травня 2021 року у справі № 300/2690/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 13 грудня 2023 року у справі № 210/834/15-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 569/23722/23.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про скасування судового наказу, посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання такої заяви на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є інвалідом внаслідок війни ІІІ групи (а.с. 24-26).

До заяви про скасування судового наказу надано копію посвідчення особи з інвалідністю ІІІ групи, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни, серія НОМЕР_1 від 07 квітня 2021 року, видане на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 27).

При постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не врахував, що особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», незалежно від категорії справи або групи інвалідності.

Тому ОСОБА_1 , як особа, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За таких обставин суд першої інстанції помилково повернув заяву про скасування судового наказу ОСОБА_1 з підстав несплати судового збору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, наявні підстави про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 23 лютого 2026 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №591/8738/25 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - А.П. Сидоренко

Судді: Д.В. Сізов

М.В. Щербаченко