Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №745/81/26 — Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/81/26

Провадження № 2/745/94/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., із секретарем Пінченко Д.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача просить стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором №15.02.2025-100002243 від 15.02.2025 у розмірі 54 230 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15.02.2025-100002243, в електронному вигляді. За умовами договору позичальнику надано кредит у розмірі 18 000 грн строком на 140 дні з процентною ставкою: стандартна - 1 % за 1 день користування кредитом, комісія за надання кредиту в розмірі 2 700 грн. Також, передбачена неустойка за кожен день невиконання або неналежного виконання зобов`язання у розмірі 180 грн.

ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання виконало в повному обсязі, перерахувавши кошти в розмірі 18 000 грн. відповідачці, проте відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 54 230 грн, а саме: 18 000 грн – тіло кредиту; 24 530 грн – відсотки по кредиту; 2 700 грн – комісія; 9 000 – неустойка.

У судове засідання представник позивача не з`явився, заявив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

У судове засідання відповідачка не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, відзив не подала. В заяві про відкладення попереднього судового засідання вказала, що частково визнає позов, а саме тіло кредиту 18 000 грн, та вважає нараховані відсотки та штрафи неправомірними.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до наступного висновку.

15.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.02.2025-100002243, шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.37-49).

Відповідно до умов кредитного договору №15.02.2025-100002243 від 15.02.2025 року відповідачу надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту – 15.02.2025; сума кредиту: 18 000 грн; строк, на який надається Кредит - 140 дні з дати його надання.; дата повернення (виплати) кредиту – 04.07.2025; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку користування кредитом. Процентна ставка не може бути збільшена в односторонньому порядку.

Комісія пов`язана з наданням кредиту – 15% від суми кредиту, 2 770 грн. Неустойка: 180 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.02.2026 (а.с.28) вбачається, що здійснена виплата у розмірі 18 000 грн за договором №15.02.2025-100002243 на картку № НОМЕР_1 , транзакції в системі iPay №654607606.

З довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №15.02.2025-100002243 від 15.02.2025 року (а.с. 29) заборгованість ОСОБА_1 становить 54 230 грн., з яких: 18 000 грн. - основний борг, 24 530 грн. – проценти; 2 700 грн – комісія за надання; 9 000 грн. – неустойка.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимоги цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За встановлених обставин стягнення неустойки у розмірі 9 000 грн за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Факт укладення договору, отримання кредитних коштів у визначеному договором розмірі та розміру заборгованості за кредитним договором, зокрема щодо правильності розрахунку в ході розгляду справи відповідачкою не надано.

В судовому засіданні встановлено та визнано відповідачкою, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.02.2025 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір №15.02.2025-100002243. Крім того, заборгованість за спірним договором становить у розмірі 45 230 грн, з яких: 18 000 грн. - основний борг, 24 530 грн – проценти; 2 700 грн – комісія.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог в сумі 2 220,55 грн (45 230 /54 230*2662,4).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-265, 273 ЦПК України, Закон України «Про електронну комерцію», суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, буд. 133 А, м. Київ, 01032) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість: за кредитним договором №15.02.2025-100002243 в розмірі 45 230 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2 220,55 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.П. Стельмах