Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №750/15852/25
Суддя: Топіха Р. М.
Справа №750/15852/25
Провадження №2/751/258/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,
секретаря судового засідання Островської А.С.,
учасники справи:
позивач АТ «Сенс Банк»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 121 312 гривень 57 копійок, а також судових витрат:
2 422 гривень 40 копійок сплаченого судового збору та 10 123 гривні
04 копійки витрат на професійну правничу допомогу.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» (12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування на АТ «Сенс Банк») з метою отримання банківських послуг відповідно до публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що розміщена за посиланням https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi, та уклав угоду про надання споживчого кредиту № 501382255. Відповідно до умов Кредитного договору сума кредиту - 78 000 гривень, фіксована процентна ставка 19,99% річних, строк кредиту - 60 місяців, дата повернення кредиту - 29 жовтня 2026 року. Порядок повернення кредиту згідно графіку платежів до 29 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення. Розмір мінімального щомісячного платежу 3 314 гривень 01 копійка, загальна кількість платежів 60. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 121 312 гривень 57 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 77 299 гривень 35 копійок, по відсотках - 21 710 гривень 26 копійок, по комісії 22 302 гривні 96 копійок.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від
26 листопада 2025 року справу передано Новозаводському районному суду міста Чернігова за територіальною юрисдикцією.
Ухвалою судді від 25 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неотриманням відповідачем копії ухвали про відкриття провадження.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі статей 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501382255 від 29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту в сумі 78 000 гривень строком на 60 місяців з фіксованою процентною ставкою 19,99% (а.с.10-11).
29 жовтня 2021 року АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію
ОСОБА_1 , що підтверджується акцептом пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501382255 (а.с. 12-13).
Також позивач надав копію паспорту споживчого кредиту, підписанням якого відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с. 10).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований АТ «Альфа-Банк» та 29 жовтня 2021 року отримав від банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду) 6460 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.16).
Відповідно до меморіального ордеру № 661961912 від 29 жовтня
2021 року ОСОБА_1 перераховано кошти у розмірі 78 000 гривень з призначенням платежу - надання кредиту за кредитним договором № 501382255 від 29 жовтня 2021 року (а.с. 17).
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Користування кредитними коштами підтверджується копією виписки по рахунку за період з 29 жовтня 2021 року по 14 липня 2025 року (а.с. 18-30).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 14 липня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 501382255 становить 121 312 гривень 57 копійок, яка складається: з заборгованості по тілу кредиту - 77 299 гривень 35 копійок, відсотків за користування кредитом - 21 710 гривень 26 копійок та комісії за обслуговування кредиту - 22 302 гривні 96 копійок (а.с. 9).
11 квітня 2025 року АТ «Сенс Банк» направило засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання зобов`язань за Кредитним договором
№ 501382255 (а.с. 31, 32, 33-34). Однак, відповідач вимогу не отримав, заборгованість за кредитним договором не погасив.
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з положеннями ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією суд зазначає таке.
Пунктом 1. Оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501382255 передбачено, що під час користування кредитом відповідач пропонує банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: (а) за надання Кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення угоди (далі - Оферта) без ПДВ; (б) за обслуговування (управління) кредиту 1,60% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами Договору та сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті банку www.alfabank.ua.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня
2022 року в справі № 496/3134/19.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Кредитним договором № 501382255 не визначено та не конкретизовано, за які саме послуги нараховується щомісячна комісійна винагорода, вартість наданих послуг, порядок та періодичність їх надання, тобто умови договору в частині комісійних виплат не виписані однозначно та зрозуміло для споживача.
Позивач не зазначив та не надав доказів на підтвердження того, що відповідачу надавалися будь які послуги, за які встановлено нарахування комісії чи певна інформація щодо кредиту та, що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць.
Таким чином, положення п. 1 розділу 1 та Додатку № 1 до кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця вносити плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 22 302 гривні 96 копійок, а відтак, позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованості за комісією, пов`язану з обслуговуванням кредиту, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
За вказаних обставин, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, дійшов до висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, а тому, відповідно до статтей 525, 526, 530, 533, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 501382255 від
29 жовтня 2021 року підлягають частковому задоволенню на загальну суму 99 009 гривень 61 копійка, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 77 299 гривень 35 копійок, відсотки за користування кредитом - 21 710 гривень 26 копійок.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати
(а.с. 1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1 977 гривень 05 копійок (99009,61 х 2422,40/121312,57).
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 123 гривні 04 копійки.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як убачається з матеріалів справи, між Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» та позивачем АТ «Сенс Банк» було укладено Договір про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду 375 гривень, за отримання рішення суду 225 гривень, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85% (а.с. 40-43).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позов подано дистанційно через систему Електронний суд, справа розглядається у спрощеному провадженні, без виклику сторін, тобто, надання правничої допомоги у цій справі зводилося до складання позовної заяви.
Відповідач заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу або клопотання про їх зменшення не заявляв.
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позовних вимог, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість в сумі 99 009 гривень 61 копійка.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 1 977 гривень 05 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації:
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Р.М. Топіха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua