Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №681/1/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1/26

Провадження 2-а/681/2/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2026 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

1. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

У січні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову № 1025 від 09.10.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – територіальний центр), згідно з якою його притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.12.2025 від державного виконавця Полонського відділу державної виконавчої служби він отримав копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Про розгляд самої справи його ніхто не повідомляв ні письмово за повісткою, ні усно, через що він був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою адвоката або заявити клопотання.

Позивач вказав, що після початку повномасштабного вторгнення він добровільно проходив службу у відділенні роти охорони другого відділу територіального центру. 13.02.2023 він був звільнений у запас у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю третьої групи, після чого жодних викликів щодо необхідності проходження медичного огляду не отримував.

Коли 03.10.2025 йому повідомили про необхідність проходження військово-лікарської комісії, він таку комісію одразу пройшов, про що свідчить відповідна довідка № 2025-1003-1302-0723-7 та картка обстеження, надана відповідачу. Позивач наголошує, що він не порушував жодних законів, які йому інкримінують, а посадова особа винесла постанову з грубими порушеннями законодавства.

Крім того, позивач зауважив, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови №1025 від 09.10.2025 взагалі не вказано, за якою саме статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення його притягнуто до відповідальності. Також у документі не зазначено жодних доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні правопорушення, оскільки таких доказів не існує.

На підставі викладеного вище позивач вважає постанову незаконною та просить суд її скасувати, а справу закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відзив на позов не подав.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.01.2026 по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 23).

Цією ухвалою в територіальному центрі витребувано матеріали, на підставі яких виносилась оскаржувана постанова.

21.01.2026 до суду з територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшли указані вище матеріали (а.с. 26-35).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Так, протокол № 424 про адміністративне правопорушення від 03.10.2025 (а.с. 31-32), складений начальником відділення цивільного військового-співробітництва другого відділу територіального центру капітаном ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В цьому документі ОСОБА_1 ставиться у вину порушення ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», відповідно до якого громадяни віком від 25 до 60 років, які раніше були визнані обмежено придатними, зобов`язані до 05.06.2025 самостійно звернутися до ТЦК та СП для проходження повторного медичного огляду. Оскільки позивач не прибув для проходження військово-лікарської комісії, стосовно нього було направлено звернення до поліції для його доставлення як особи, що вчинила правопорушення. 03.10.2025 він був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посадова особа кваліфікувала його дії як невиконання військового обов`язку шляхом непроходження військово-лікарської комісії, що є порушенням вимог абз. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У протоколі також зафіксовано, що у присутності двох свідків позивач відмовився від надати пояснення по суті правопорушення та підписати цей документ, а також, що розгляд справи призначено на 10.10.2025 о 12 год. 20 хв у приміщенні указаного вище територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з розділом про проходження служби, який міститься у обліковій картці ОСОБА_1 (а.с. 34-35), позивач після початку мобілізації він був призваний 25.02.2022 та проходив служив у складі другого відділу територіального центру. Служба була припинена 13.02.2023 на підставі наказу № 30 через сімейні обставини, а саме, що його дружина є особою з інвалідністю.

Указані вище обставини щодо звільнення з військової служби підтверджені копією витягу з наказу територіального центру № 30 від 13.02.2023 (а.с. 12).

З довідки військово-лікарської комісії № 2025-1003-1302-0723-7 від 03.10.2025 позаштатною постійно діючою комісією при територіальному центрі на базі Шепетівської багатопрофільної лікарні встановлено, що у цьому документі зафіксовано результати медичного огляду, проведеного 03.10.2025. Комісія прийняла постанову про придатність позивача до військової служби. Документ містить відмітку про ознайомлення позивача з його змістом 03.10.2025 (а.с. 10, зворот).

09.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 щодо позивача винесено постанову № 1025 (а.с. 8-9).

В описовій частині постанови суть порушення викладена з кількох фактичних частин.

Зазначено, що позивач у відведений шістдесятиденний термін, з 18 травня по 16 липня 2024 року, не уточнив свої військово-облікові дані, чим порушив вимоги п.п. 1 п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ.

Також у постанові стверджується, що починаючи з 24.02.2022 і до 03.10.2025 позивач особисто не повідомляв у семиденний строк про зміну своїх персональних даних, зокрема стану здоров`я та місця роботи.

Ці дії кваліфіковано як порушення абзацу першого ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України».

На підставі всіх цих обставин, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За порушення законодавства про оборону та мобілізацію в особливий період керівник територіального центру постановив притягнути його до відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень

17.10.2025 указана вище постанова направлена позивачу, що підтверджено рекомендованим повідомленням про відправлення № 3050102079246 (а.с. 42).

У зв`язку з несплатою цього штрафу головним державним виконавцем Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 01.12.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79710328 на підставі оскаржуваної постанови № 1025 від 09.10.2025 (а.с. 17).

4. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких було звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності за законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

24.02.2022 відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Отже, починаючи з 24.02.2022 і на цей час в Україні діє особливий період.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку № 3633-ІХ від 11.04.2024, яким положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно з якою, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Так, абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», установив, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст. 277-2 КУпАП).

Таким чином, аналізуючи ці правові положення, суд доходить до висновку, що у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути повідомлена не пізніше як за три доби до такої дати. У процесі розгляду справи особа має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення містять й певні застереження. Зокрема, розгляд справи за відсутності особи можливий лише у випадку наявності даних, що підтверджують її належне повідомлення. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а, від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 та від 25.05.2022 у справі № 465/5145/16-а.

Судом встановлено, що відповідача не лише не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, але й саму процедуру розгляду грубо порушено. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом № 424 від 03.10.2025, розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10.10.2025 року о 12:20 год. Натомість оскаржувана постанова №1025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 09.10.2025, тобто за день до визначеної дати розгляду справи.

Винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності до настання дати та часу, офіційно призначених для розгляду справи, свідчить про формальний підхід відповідача до здійснення своїх повноважень. Такі дії позбавили позивача можливості бути присутнім під час розгляду справи, подати докази та пояснення, скористатися професійною правовою допомогою, що є прямим порушенням гарантій, закладених у ст. 268 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу на істотну розбіжність між обставинами, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, та фабулою, викладеною в оскаржуваній постанові, що є самостійною і вагомою підставою для її скасування.

Відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є базовим документом, який фіксує факт вчинення проступку, визначає його суть та встановлює межі звинувачення. Посадова особа під час розгляду справи не має права самостійно змінювати суть правопорушення або виходити за межі тих обставин, які викладені у протоколі, оскільки це грубо порушує право особи на захист.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі № 424 від 03.10.2025 позивачу ставиться в провину порушення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Суд наголошує, що дія вказаної норми поширюється виключно на чітко визначену категорію осіб - громадян віком від 25 до 60 років, які до набрання чинності цим Законом були визнані обмежено придатними до військової служби. Закон зобов’язував саме цю специфічну категорію громадян пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025. Тобто, згідно з протоколом, суть порушення полягала виключно у непроходженні ВЛК особою з-поміж колишніх «обмежено придатних».

Натомість в оскаржуваній постанові № 1025 від 09.10.2025 відповідач повністю змінив суть обвинувачення. У постанові зазначено, що позивач порушив іншу норму - абзац 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Згідно з текстом постанови, позивача притягнуто до відповідальності за те, що він як військовозобов’язаний не виконав загального обов’язку і протягом 60 днів з дня набрання чинності законом не уточнив адресу проживання, номери засобів зв’язку, електронну пошту та інші персональні дані.

Отже, у протоколі особі інкримінувалося непроходження медичного огляду за спеціальним законом (для обмежено придатних), а притягнуто до відповідальності за інше діяння - не уточнення контактних та облікових даних за іншим законом (для всіх військовозобов`язаних).

Така заміна суті правопорушення та нормативно-правового обґрунтування на етапі винесення постанови є неприпустимою. Внаслідок таких дій посадової особи ТЦК та СП позивач був об`єктивно позбавлений можливості надати пояснення, заперечення чи докази на своє виправдання щодо тих звинувачень (про не уточнення даних), які йому взагалі не пред`являлися під час складання протоколу. Це свідчить про порушення фундаментального права на захист та незаконність винесеної постанови.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Вимогами ст. 255 КУпАП не передбачено, хто саме має право на складення відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, однак передбачено, що у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Системний аналіз статті 235 КУпАП дає підстави для висновку: оскільки повноваження з розгляду справ за статтею 210-1 КУпАП належать територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, то й право складати відповідні протоколи делеговано виключно уповноваженим представникам цих центрів.

Однак, як у ст. 255 КУпАП, що визначає перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення, так і у Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, станом на дату складання протоколу, про повноваження посадових осіб ТЦК та СП складати протоколи не йдеться.

Згідно з п. 2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Хоча у самому протоколі № 424 від 03.10.2025 міститься посилання на наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.08.2025 № 494 про призначення уповноважених осіб, відповідачем не надано суду копії цього наказу чи будь-яких інших доказів на підтвердження вказаної обставини.

Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що станом на дату складання протоколу начальник відділення цивільного військового-співробітництва другого відділу територіального центру капітан ОСОБА_2 був уповноважений на складання щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Щодо доводів позивача про те, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови не зазначено статтю КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Оскаржувана постанова № 1025 від 09.10.2025 складена на відповідному типовому бланку. Суд звертає увагу на те, що нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення, а саме КУпАП, чітко та недвозначно визначений посадовою особою в описово-мотивувальній частині постанови під час правової кваліфікації дій ОСОБА_1 . Відсутність дублювання цієї статті безпосередньо в абзаці про накладення стягнення (резолютивній частині) є лише формально-технічним недоліком заповнення бланка документа. Така стилістична особливість оформлення не змінює суті прийнятого рішення, не звужує обсяг прав позивача та не позбавляє його можливості достовірно знати і розуміти, за порушення якої саме норми закону на нього накладено штраф. Недотримання суто формальних вимог при складанні постанови, якщо вони не впливають на її зміст та не перешкоджають встановленню дійсних обставин справи, не може слугувати безумовною та самостійною підставою для визнання такого акта протиправним та його скасування. Отже суд відхиляє зазначені аргументи позивача як такі, що ґрунтуються на формальній незгоді з текстуальним оформленням документа.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач допустив істотне порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів правомірності своїх дій та законності винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Через принцип презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України). Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись приписами наведених норм законодавства та враховуючи, що постанова винесена з грубим порушенням процедури (до призначеного часу розгляду справи), а в матеріалах відсутні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

5. Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При вирішенні питання про розподіл судових витрат встановлено, що позивач сплатив судовий збір у сумі 665,60 грн.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 19, 72-77, 246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 1025 від 09.10.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 21.04.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК