Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №607/8071/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2026 Справа №607/8071/26 Провадження №3/607/2796/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

05.04.2026 о 18:51 в с. Біла, вул. Лучаківського, 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Мерседес», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП), чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Порядок проходження такого огляду врегульований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Згідно з п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції,огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).

Згідно з п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Аналогічні положення містяться також у ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме даними, зафіксованими у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632855 від 05.04.2026, у якому викладено обставини вчинення правопорушення;

- рапорті, зареєстрованому 05.04.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділу поліції №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №3266, відповідно до якого 05.04.2026 о 18:31 зі служби «102» надійшло анонімне повідомлення про те, що в с. Біла, біля водної арени, водій MERCEDES-BENZ 313 CD, д.н.з. НОМЕР_3 , можливо перебуває в стані алкогольного сп`яніння, створив аварійну ситуацію на дорозі. Прибувши на місце події в с. Біла, вул. Лучаківського, було виявлено автомобіль MERCEDES-BENZ 313 CD, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушена координація рухів), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Відносно водія складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП (ЕПР1 632855);

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, проте від огляду він відмовився. Із актом огляду ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2026, згідно з яким на огляд у заклад охорони здоров`я ОСОБА_1 не доставлявся, у зв`язку з відмовою;

- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6974244 від 05.04.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу;

- витязі з ЄДРСР – постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2026 у справі №607/1804/26, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

- витязі з ЄДРСР – постанові Тернопільського апеляційного суду від 02.04.2026 у справі №607/1804/26, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2026 та повернуто йому апеляційну скаргу разом з додатками.

- довідці, виданій відділом поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, відповідно до якої згідно бази ІКС ІПНП ІП «ГСЦ Посвідчення водія» посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 підлягає вилученню;

- відеозаписі з реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на якому зафіксовано рух автомобіля марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , після чого вказаний транспортний засіб було зупинено працівниками поліції;

- відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано таке: виявлення працівниками поліції за кермом транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , водія ОСОБА_1 ; повідомлення поліцейським причини зупинки транспортного засобу, а саме надходження повідомлення на лінію «102» про те, що водій керує транспортним засобом, імовірно, у стані алкогольного сп`яніння; неодноразове повідомлення водієм ОСОБА_1 про те, що він вживав алкогольні напої зранку; озвучення працівником поліції виявлених у водія ознак алкогольного сп`яніння, зокрема поведінки, що не відповідає обстановці; пропозиція поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу (газоаналізатора), від проходження якого ОСОБА_1 відмовився; пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, від проходження якого він також відмовився; повідомлення про те, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, а також роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинене повторно протягом року, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому доходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд не вбачає підстав для прийняття рішення у справі щодо оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей про наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 транспортного засобу.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2026 у справі №607/1804/26, яка набрала законної сили 27.02.2026, ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Станом на 15.04.2026, тобто на день винесення цієї постанови, строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування за попередньою постановою становить 10 місяців 12 днів, а тому загальний строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, який необхідно накласти на ОСОБА_1 , становить 3 (три) роки 10 (десять) місяців 12 (дванадцять) днів.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, 130, 221, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2026 у справі №607/1804/26, що становить 10 місяців 12 днів, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 10 (десять) місяців 12 (дванадцять) днів та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель